Admin

Admin

Програма реформування. Крок 5 - ДАЛРУ, місце галузі в народному господарстві

Коли і як виникло полювання достеменно ніхто не знає. Факт тільки в тому, що людина, щоб з'їсти шматок м'яса, повинна була добути тварину (правда, іноді навпаки – тварина з'їдала людину). Тобто, полювання складається з двох частин - дія і результат. У давнину дія була важким і небезпечним процесом, сьогодні це можливість спілкування з природою, друзями і незабутні враження. Результат залишився той самий - на виході продукт харчування.

Для розуміння суті питання, спочатку простежимо історію того, як мисливство потрапило до управління ДАЛРУ.

Початок поклала постанова Наркомзему УРСР від 28 червня 1920 р, котрою регулювання мисливства доручалося Народному Комісаріату Землеробства.

Постановою ВУЦЖ и РНК УРСР від 15.05.1931 р. "Об охоте" ведення мисливства покладалося на Наркомісаріат постачання УРСР і Всеукраїнську кооперативну Раду мисливців і рибалок (ВУКРМР). Передбачалося здавати частину отриманої у процесі полювання здобичі органам постачання за нормами та цінами, які встановлювалися Наркомісаріатом по узгодженню з ВУКРМР.

Уже через два роки керівництво промисловим мисливським господарством доручалося Уповноваженому Наркомзовнішторгу при уряді УРСР, ВКСМР ліквідувалася, а організації мисливців-любителів були передані у відання Всеукраїнської ради фізкультури (звідси, напевно, й пішли терміни аматорське чи спортивне полювання)

Таким чином, у 30-ті рр. ХХ ст. в УРСР полювання розглядалося керівництвом країни як один із засобів задоволення потреб країни у продуктах харчування та іншій важливій сировині

В 1935 р. на Головне управління полювання і звірівництва Наркомзему СРСР знову було покладено нагляд за веденням мисливського промислу.

В лютому 1940 р нагляд за веденням мисливського промислу доручили державній інспекції при уряді республіки, а в 1946 р вона реорганізовується в Головне управління у справах мисливського господарства при Раді Міністрів УРСР.

З 195З р ведення питань полювання і мисливського господарства передається Міністерству сільського господарстві УРСР.

В листопаді 1959 р керівництво мисливським господарством Української РСР було доручено Головному управлінню мисливського господарстві Мінлісгоспу УРСР. Спільне ведення лісового і мисливського господарства зумовило появу нових су6'ектов права користування мисливськими угіддями - державних лісомисливських господарств. І ось тут-то все і почалося. Керівники СРСР в ті роки: Хрущов 1953-1964, Брежнєв 1964-1982, після розвалу Союзу вже наші президенти Кравчук, Кучма, Янукович були пристрасними мисливцями. Тому до цих пір повноваження реалізації  державної політики у галузі  мисливського  господарства  і  полювання, належить ДАЛРУ. Адже воно має кращі угіддя, в яких за гроші мисливців і держави, полюють чиновники всіх мастей і рангів.

А тепер по суті.

Загальна площа угідь у користуванні 38,293 млн, з них:

лісових 7,696 (20%)

польових 28,753 (75%)

водно-болотних 1,843 (5%). Так чому ж  галуззю керує відомство, в розпорядженні у котрого лише 1/5 земель мисливських угідь?

На додаток ще це  є спроба поєднати в собі дві конфліктуючі місії. Держлісагентство зосереджене на промисловій заготівлі деревини, що тягне за собою знищення середовищ перебування диких тварин, без урахування місць їх розмноження та відтворювальних ділянок, в той самий час воно має зберігати і примножувати чисельність мисливських тварин і це патова ситуація. Агентство експлуатує ліс як джерело отримання доходів, і це в пріоритеті над умовами проживання диких тварин і приведенням їх чисельності до оптимальної.

Мисливці  та користувачі часто-густо бачать, як рубають ліс в «чорну», машинами по ночах возять лісоматеріали, під час проведення полювання часто натрапляють на свіжі пні, але всі мовчать, бо залежні від лісників.

У 2018 році дохід мисливської галузі склав 228 млн грн. Це - 1,4% від доходу лісової галузі або 0,06% від вкладу сільгосп сектора у ВВП! Тому створення окремого центрального виконавчого органу для такого «несуттєвого» сектора економіки не відповідає принципам державного будівництва. Де ж вихід?

      В питанні реформування системи держуправління галуззю наголошуємо на об’єднанні тваринних, технічних та фінансових ресурсів, шляхом створення Державного агентства з питань рибного та мисливського господарстваза прикладом Американської Служби охорони риб та диких тварин. За даними Мінекономрозвитку (доступні до 2015 року), об’єм реалізації продукції в мисливській галузі становив 82,7 млн грн. При цьому в лісовому господарстві цей показник дорівнював 10720,5 млн грн. Тобто, мисливство у структурі лісівників просто губиться. А от об’єм рибного господарства становив 2800,1 млн грн.

     В складі Рибагентства вже існує рибоохоронний патруль, зона дії якого поширюється не тільки на річки, а й на внутрішні водойми, тобто охоплює всю територію України. Про його ефективності говорить наступне: в 2018 році силами 563 співробітників було проведено 25 000 рейдів, складено майже 43 000 протоколів, накладено штрафів на суму майже 6 млн і компенсовано шкоди на суму майже 28 млн гривень. Якщо ми додамо до нього функції охорони мисливського фонду, збільшивши штат і технічне оснащення, зможемо налагодити дієву охорону мисливських тварин та нарешті покінчити з браконьєрством.

Включення мисливства і рибальства в підпорядкування Міністерства енергетики та захисту довкілля України (Мінекоенерго), органа, котрий формує державну політику, органів, що реалізують цю політику, це ще одна із помилок оптимізації уряду Гончарука.

Відповідно до класифікації видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2010 секція A називається :Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство; Розділ 01-Сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, розділ 03- Рибне господарство. Тому необхідно повернути назад ці два види діяльності в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки). Це дасть можливість розвивати і полювання,  і дичинорозведення,  і насичення ринку екологічними продуктами харчування.

Детальніше...
Програма реформування. Крок 4 - користувачі мисливських угідь, мисливські угіддя

Сьогодні ми розглянемо наступний з трьох стовпів, на яких повинна триматися галузь, його характеристики, бажання і можливість - КОРИСТУВАЧІ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ (КорМУ). Для початку звернемось до ЗУ до застосовуваної термінології і проаналізуємо її:

а) користувачі мисливських угідь (КорМУ) – спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;

відсутність коми означає, що мисливські угіддя надаються підрозділам, а ГО без підрозділів не можуть бути КорМУ

 б) мисливське господарство як галузь (МГ) - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва;

Якщо дивитися черговість перерахування завдань, то стає зрозуміло, чому так все перевернуто з ніг на голову. А про ринок продукції, збільшення чисельності (дичинорозведення, не плутати з відтворенням) взагалі ні слова.

Як варіант: сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є надання послуг мисливцям, насичення споживчого ринку продукцією полювання при оптимальному використанні відновлюваного ресурсу (мисливських тварин) з дотриманням норм регулювання чисельності, використання та розширеного відтворення їх та забезпеченням охорони.

в) мисливські угіддя (МУ) – ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

Повний абсурд: Якщо МУ це земля і вода, то  їх надають в користування, оренду чи власність з правом їх використання відповідно до їх цільового призначення. В земельному кадастрі немає такого призначення як мисливство (не плутати з землями лісогосподарського призначення).

Як варіант: Для цілей ведення мисливського господарства використовується території, у межах яких можливе ведення мисливського господарства та на яких можуть перебувати мисливські тварини.

Про надання в користування МУ, права и обов’язки КорМУ ми вже говорили в попередніх публікаціях. Правила гри, закріплені в недолугому ЗУ «Про МГ…», не дають розвиватися мисливській галузі. Як кажуть: «Який піп, така і парафія».

То чого ж хоче КорМУ?

Якщо ми хочемо змінити сприйняття в суспільстві полювання, починати треба з того, що необхідно відійти від терміна користувачі мисливських угідь, а перейти до терміну мисливське господарство. Перше має на увазі використання і споживання, а друге виробництво і створення. І вже йому надавати право на відтворення і використання МТ на певній території. А засновниками МГ можуть бути юридичні (ТОВ, ГО, ФОП й ін) та фізичні особи.

Ведення МГ і мисливство має відноситися до сільськогосподарського виду діяльності, тому що результатом його є продукт харчування, а не сировина для промислового виробництва (деревина). В класифікаторі земель немає призначення «для ведення мисливського господарства», тобто, навіть якщо викупити паї, то ви не зможете на них ні побудувати вольєр, ні засадити багаторічними кущами, деревами ремізи, не кажучи вже про біотехнічні споруди. А ось ферми, склади, гаражі і госпподвір'я аграріям можна. В Європі є дичеферми, які розводять МТ і реалізовують їх для збільшення поголів'я і поліпшення генофонду (змішання крові). Але для цього треба мати землю в довгостроковій оренді або власності. А що мають КорМУ, якесь міфічне право користуватися мисливськими угіддями, на яке при створенні ПЗФ забили. А дичеферми це один із шляхів швидко досягти оптимальної чисельності. А якщо говорити про вольєрне господарство, то при праві мати у власності 100 га, два-три інвестори, додатково взявши в ОТГ в оренду землі запасу, цілком можуть створити вольєрне господарство площею близько 500 га. Обгородивши і засадивши с/г землі деревами, зробивши пару копанок плюс підгодівля і в результаті, наприклад по кабану, полювання 10 м-ців в році, пару-трійку тонн екологічного м'яса на споживчий ринок і відрахування в бюджет.

Ми вже говорили про оптимальну і мінімально допустиму чисельність, яка визначається в проекті упорядкування КорМУ. Замовником і платником є КорМУ, звідси можуть виникати договірні занижені цифри, щоб можна було полювати в напівпустелі. Уникнути цього можна, якщо замовником буде держава, яка обиратиме виконавця на конкурсній основі, а платником є КорМУ.

Плата за ведення мисливського господарства повинна складатися з двох частин: перша в місцеві бюджети ОТГ, на території яких проводиться мисливська діяльність, друга за оптимальну чисельність в спец. фонд по охороні і відтворенню МТ. Перша використовується для підтримки середовища перебування тварин і компенсації збитків від мисливських тварин. Введення другої ліквідує ліцензії і ліміти, переходимо на плани добування (все, що понад оптимальну, може вилучатися).

Отже, які проблеми необхідно вирішити для КорМУ чи бажаючих ними бути:

- спрощення процедури отримання МУ або права ведення МГ, тобто мінімум погоджень, максимум на рівні району та рішення ОТГ (все з урахуванням майбутньої децентралізації)

- термін не менше 20 років, тому що інвестиції довгі, з гарантованою пролонгацією при ефективному веденні МГ, (критерій – постійна наявність оптимальної чисельності),

- можливість відчуження, розділу і успадкування права на ведення МГ на певній території як гарантії компенсації інвестицій,

- право власності на вирощені у вольєрі копитні і випущені марковані в природу (зараз вони вважаються державними і на них потрібно купувати у держави ліцензію),

- можливість отримання у власність або на 49 років оренди землю лісового або водного фонду для будівництва баз, будинків мисливця для розвитку зеленого туризму,

- збереження середовища перебування, особливо місць розмноження МТ (лісники рубають, не зважаючи на інтереси МГ),

- при наявності МТ понад оптимальну чисельність ліквідації лімітів, перехід на план добування

- боротьба на рівні держави з браконьєрством, підпалами сухостою, використанням аграріями отрутохімікатів і дотриманням технології с/г. робіт

- позбавлення права використання МТ і ведення МГ у всіх випадках тільки за рішенням суду

- можливість отримати від держави з розплідника МТ для поліпшення генофонду місцевих мисливських тварин.

d3

Детальніше...
Програма реформування. Крок 3 - мисливські тварини

Стаття 1. Терміни та їх визначення

     мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання

Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що кожен мисливець хоче, щоб тварини  на нього нападали, а він не встигав від них відстрілюватися.

Нажаль, в Україні далеко не кожне полювання на копитних закінчується результативно. Чисельність диких тварин, в порівнянні з Європою, відрізняється в рази, а то і десятки разів. Так в чому ж справа – ліси такі ж, луки, поля, болота теж. Аналіз сьогоднішньої ситуації в мисливстві показав, що на це є чотири основні причини.

Перша. Існуюча система управління регулюванням чисельності. Вона визначається нормативними документами: «Інструкція щодо застосування порядку  встановлення  лімітів …….», «Порядок проведення упорядкування   мисливських угідь». Для прикладу візьмемо найбільш масові види копитних – косуля і кабан.

    П. 2.2. Інструкції - Розробка  проектів  лімітів  здійснюється  на  підставі первинних матеріалів обліку чисельності… ураховуються:  оптимальна  чисельність мисливських   тварин ….. інші показники, що визначають відтворювальний потенціал конкретних популяцій  тварин;  епізоотичний  стан  мисливського господарства; матеріали мисливського впорядкування.

По факту, часто користуються п. 14. «Порядку», в якому зазначені Допустимі норми використання (відстріл, відлов)  окремих видів мисливських тварин при мінімально допустимій  їх щільності.

На прикладі Житомирської обл. проаналізуємо цифри для частини господарства із середнім бонітетом 2,5: оптимальна щільність   (гол/1000 га) Козуля  30   Кабан  5, з урахуванням середнього приросту дозволяється добувати: козулі  15%, кабана 30%. Полювання дозволяється при мінімально допустимій  їх щільності гол./1000 га: Козуля  8,5  Кабан  3,0, при цьому дозволяється добувати козулі  10%, кабана 20%. Теоретично, якщо при мінімально допустимій  їх щільності дотримуватися норм (а по іншому господарства показувати не можуть) то повинен бути щорічний невеликий приріст. На практиці, якщо браконьєри будуть додатково відстрілювати по 1 кабану і 2 козулі щорічно, то в господарстві зі стацією 3300 га через п'ять років замість 10 кабанів залишиться 7. Козулі при початкових 28 залишиться 20. А ми дивуємося, що у нас немає звіра.

Висновок. Заборонити полювання за відсутності в господарстві оптимальної чисельності. Для її досягнення надати перехідний період 5 років із затвердженням графіку відтворення і вилучення МТ. Якщо не досягнуто – позбавити права користування.

 Величина оптимальної щільності, м'яко кажучи, викликає подив: якої непоправної шкоди лісу, кормовій базі і с/г принесе 10-15 кабанів замість 8 на 1000 га стації. Адже в Європі щільність в рази вище, і непоправної шкоди немає, тому і сезон 10 місяців на рік. Ці норми – пережиток радянської системи, коли на догоду державному сільському господарству задушили приватне любительське полювання.

Висновок. Збільшити величини оптимальної щільності по аналогу з ЄС.

Друга. Існуюча система охорони МТ. Всі вже втомилися говорити, що браконьєри це зло, котре не дає збільшити чисельність МТ. По факту з ними серйозно ніхто не бореться (див http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/95-u-prytsili-brakonierstvo). Де-юре, посадові особи ДАЛРУ (єгеря, мисливствознавці, лісники і т.д.), служба охорони приватних господарств, УТМР займаються охороною МТ. Фактично, в більшості вони є місцевими жителями, а у них кум, брат, сват і всі вони хочуть їсти, а з нашим менталітетом, тишком-нишком «бахнути козлика або кабанчика для своїх не западло». Про поліцію розмов взагалі немає, де вона зі своїми «Пріусами», а де ліс, болото. Беззаконники з тепловізорами це, як правило, промисловики або «недоторканні в своїх угіддях» за принципом: це моє, що хочу те й роблю. Питання до ДАЛРУ: чому Держрибагенство створило і оснастило Рибний патруль (так-сяк, але воює з браконьєрами), а лісове відомство тільки говорить про необхідність створення спеціального органу з охорони МТ. Сподіватися на Екоінспекцію це, щонайменше, нерозумно, враховуючи її  малочисельність, оснащеність і кількість поставлених перед нею завдань (повітря, земля, вода, природа, виробництво).

Висновок. Необхідне створення державного патруля, який буде фінансуватися зі спеціального фонду, що наповнюється з відрахувань за ліцензії, податку з обороту з продажу зброї і боєприпасів, штрафів за Порушення правил полювання.

Третя. Дозвіл на вилучення МТ і їх облік. Сьогодні добування МТ відбувається на підставі ліцензій та відстрільних карток (разових і сезонних) з документарними відображенням результату. Якщо з ліцензіями і разовими картками все більш менш зрозуміло, то сезонки (особливо обласна УТМРа) дозволяють знаходитись в угіддях всі мисливські дні і про дотримання пропускної спроможності мисливських угідь говорити безглуздо. Отримання права на полювання в угіддях можна перевести в цифру з фіксацією в електронному кабінеті користувача. Відображення результату в «матросці» сьогодні залишається виключно на совісті мисливця. Достовірний облік добутих МТ може забезпечити тільки використання одноразових бирок як на копитних, так на хутрових і пернатих. Для сьогоднішніх технологій це не проблема.

Висновок. Скасувати сезонні відстрілки і ввести одноразові бирки для маркування та обліку добутих МТ. Створити в ЦОВВ електронні кабінети користувачів і мисливців.

 Четверта. Загибель МТ внаслідок самовільних підпалів і сільськогосподарської діяльності.

Згідно із ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо охорони середовища перебування тварин (самовільні підпали, невжиття заходів щодо недопущення загибелі тварин). Внаслідок сільськогосподарських робіт гине до 80%  молодняка. Однак відсутній механізм, відповідно з яким користувачі мисливських угідь отримували би компенсацію за знищення диких тварин.

Висновок: необхідна розробка чіткого механізму компенсації збитків при самовільному спалюванні сухої рослинності і порушенні технології сільськогосподарських робіт.

 Окрім того потребують вирішення такі проблемні питання:

Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. (Конституція України: Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади).

Затвердження Лімітів центральними органами це ніщо інше, як спосіб продемонструвати свою значимість. У більшості країн Європи і навіть Білорусі застосовують плани добування МТ, які узгоджуються з місцевими органами самоврядування або підрозділами ЦОВВ, враховуючи майбутню децентралізацію і передачу повноважень.

Висновок. Закріпити в ЗУ ПМГП «Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи місцевого самоврядування»: копитні – обласні, хутрові і пернаті – ОТГ, виключення: червонокнижні – ЦОВВ.

Стаття 19. Строки полювання

Полювання може здійснюватися у такі строки:………..

Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.

Якщо строки визначені законом, то навіщо кожному користувачу погоджувати свій наказ з ЦОВВ, ОДА. У разі пожежонебезпечного періоду, карантину або будь-якого іншого обмеження видається розпорядження ОДА, погодження з ЦОВВ або навпаки, і це стосується всіх користувачів, що знаходяться в області.

Висновок. Для зменшення адміністративного тиску ЦОВВ, ОДА на користувачів внести зміни в ЗУ ПМГП, в котрих передбачити вищезазначений механізм.

Прогрес в технічних засобах, які протиправно використовують для полювання, зупинити неможливо. Винахід нічних і тепловізійних прицілів, квадрокоптера, фотопасок-самострілів, вертольотів, моточовнів, снігоходів і т.д. Прекрасний процес полювання, на всіх його стадіях, перетворюється в просте добування м'яса. А такі давні традиції, як полювання з луком і ловчими птахами, залишилися неврегульовані законом, і зоозахисники доклали до цього достатньо зусиль.

Висновок. Законодавчо заборонити для цілей полювання застосування вищеперелічених пристроїв і механізмів, а прямо дозволити полювання з луком і ловчими птахами.

 Під тиском «зоозахисників» введено заборону на полювання в ПЗФ, і навіть в ландшафтних та геологічних заказниках. Однак на цих територіях були мисливські угіддя і полювання здійснювалось відповідно до паспорта конкретної території. З введенням заборони на полювання договори користувачів на ведення мисливського господарство де-факто стали нікчемними. Більше того, погодження від користувачів при створенні нових ПЗФ ніхто не брав, тому що це не передбачено законом.

Висновок. Скасувати ці зміни в законодавстві і передбачити узгодження з користувачами при створенні нових ПЗФ.

Детальніше...
Програма реформування. Крок 2 - мисливці

Сьогодні ми розглянемо один з трьох стовпів, на яких повинна триматися мисливська галузь, його характеристики, бажання і можливості.

1.МИСЛИВЦІ

Люди, які витрачають свої гроші на процес, в кінці якого може бути (а може і ні) добута тварина мисливського виду. Не буде їх, не буде галузі. Вони покривають витрати на:

1) утримання чиновників,

2) податки, держмито,

3) плата за право на добування тварини (ліцензія, відстрілка),

4) оплата роботи співробітників користувача,

5) охорона мисливських тварин (транспорт, ПММ, спец.засоби й ін.),

6) підгодівля й відтворення мисливських тварин, біотехнія,

7) боротьба з хижаками,

8) плата за користування землею

9) зброя, боєприпаси, одяг

10) транспорт на і з полювання, та на полюванні

11) проживання (за винятком місцевих або полювання на один день) і харчування на полюванні.

Це обов'язкові, є ще додаткові, залежно від індивідуальних «забаганок». Тому ми маємо право говорити, що Мисливець бере участь на всіх етапах ведення мисливського господарства, що має бути відображено в терміні Мисливець.

Як варіант: мисливець – особа, що приймає участь у відтворенні та використанні мисливських тварин, яка має право на добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;

В Україні відсутнє промислове мисливство, тому наша присрасть з радянських часів називається аматорською (любительською) або спортивною. З аматорської начебто ясно, за полювання нам ніхто не платить, а причому тут спортивна? Змагання районного, обласного, республіканського, європейського і т.д. рівня не проводяться, призи не вручаються. Думаємо, що цей термін треба вилучити з обігу, тим більше, що анти-мисливці спекулюють на ньому, мовляв, для мисливців вбивство тварин це спорт.

Викликає обурення ставлення ДАЛРУ до мисливця, як людини. Щорічно ганяють його на заміну «матроски» https://www.facebook.com/gsvms/photos/a.335881000519050/651066955667118/, хоча давно вже можна було б створити електронний кабінет мисливця. Відмовки, що це неможливо, не проходять. Змогли ж вони впровадити електронний облік заготовленої деревини, а це близько 20 000 000 колод. Про день мисливця одні тільки розмови, хоча день рибалки є.

Бажання у всіх мисливців, як показали результати спілкувань, подібні: більше звіра, полюй цілий рік, добувати його «на шару». Але це три взаємовиключні «забаганки». Хочемо більше звіра, значить треба інвестувати в мисливських тварин, їх середовище проживання і охорону, а потім можна і на деякі види  збільшувати терміни сезону полювання. «Безкоштовний сир, тільки в мишоловці». Полювання, на відміну від ведення мисливського господарства, це хобі, задоволення і за нього треба платити стільки, скільки воно коштує, а хороше завжди коштує дорого.

Практично всі мисливці хочуть бути «господарями» в мисливських угіддях. Давайте розберемося, чи можливо це. В Україні в користуванні знаходиться близько 40 000 000 га мисливських угідь і близько 300 000 активних мисливців, які регулярно або періодично беруть участь у полюванні. Тобто на одного мисливця припадає 133 га, отже, мисливське господарство з мінімальною площею 3000 га забезпечить 23 мисливців. Структура угідь (2018р.): УТМР- 23,6 млн.га (61,6%), ДАЛРУ - 4 млн.га (10,4%), Інші 10,7 млн.га (28%). Співвідношення населення України: міське/сільське 70%/30%. Оскільки ДАЛРУ не надає статистики по співвідношенню активних мисливців, можна за аналогією обчислити, що 210тис. активних міських і 90 тис. сільських мисливців. І якщо сільські приписані за територіальною ознакою до УТМР-овських угідь, то міські мисливці не мають приписних угідь, їздять в гості – в УТМР, приватні, ДМГ. Розподіл угідь в Україні дуже схожий з приватизацією промисловості і сільського господарства після розпаду СРСР. Частку в промисловості отримало міське і сільське населення, а землі – тільки сільське.

Здається, що справедливо було б, мисливські господарства ДАЛРУ «розпаювати» і передати міським мисливцям, тим більше, що вони збиткові (http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/245-yak-skhrestyty-vuzha-z-izhakom-diialnist-derzhlisahentstva) і знаходяться в управлінні центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в мисливстві, що само по собі вже нонсенс. Якщо додати ще 8 млн.га резерву, то на одного міського мисливця припаде близько 60 га, тобто, одним господарством можна закрити потреби в своїх угіддях 30 мисливців-містян.

Цю тему ми більш детально розглянемо і обговоримо в публікації 22.05.20 р

Детальніше...
Програма реформування мисливської галузі . Крок 1

Для системної роботи щодо пропозицій реформування галузі і написання нової редакції ЗУ необхідно виробити алгоритм взаємовідносин учасників проекту. Пропонується рухатися поетапно з покроковою публікацією і подальшим обговорення матеріалу. Періодичність публікацій: щовівторка та щоп’ятниці 9-00.

Етап 1. Програма реформування мисливської галузі

Етап 2. Нова редакція ЗУ «Про мисливське господарство та полювання»

Етап 3. Подання напрацьованих пропозиція Президенту, ВРУ, КМУ, ЦОВВ

Етап 4. Лобіювання прийняття  Програми і Нової редакції Закону

Програма реформування мисливської галузі. Крок 1

Щоб визначити майбутні цілі і завдання галузі, розберемося з її суб'єктами і об'єктами, їх властивостями, правами і обов'язками, які визначені в ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» і в подальшому ЗУ ПМГтаП. Розташуємо їх у порядку відповідно до діючої редакції Закону з короткими коментарями у вигляді питань для обговорення.

Статті 1, 2. Мисливські тварини (МТ) - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Питання: чи є дикими, наприклад, фазани, вирощені у вольєрі;

заєць - осілий територіальний звір, тримається на одній ділянці, що займає 50-100 га, чому загальнодержавного значення, з урахуванням майбутньої децентралізації?  

 

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України (КМУ) – повноваження в т.ч.:

   - розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства;

   - передача мисливських тварин, що перебувають у державній власності, у комунальну власність та приватну власність юридичних і фізичних осіб;

Питання: для передачі оленя із державної в комунальну чи приватну власність потрібна Постанова КМУ? Хіба їм більш немає чим зайнятися? Можливо тому руки не доходять до розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства, оскільки до сих пір ефективної програми немає

 

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади,  що забезпечує формування державної політики (нині Мінекоенерго) -

організація робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь;

подання документів з питань надання у користування мисливських угідь;

організація роботи з упорядкування мисливських угідь, визначення їх пропускної спроможності;

встановлення порядку видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання

Питання: про яку організацію робіт з охорони йде мова, якщо такий розквіт браконьєрства? Упорядкуванням мисливських угідь займаються підрядні організації відповідно до договору з користувачем мисливських угідь. Не кажучи вже про поліпшення стану МУ. Більше того, не можуть поділити з центральним органом, що реалізує політику «ковдру» по поданню документів на отримання МУ. Щорічні контрольні картки усіх мисливців дістали, можливо вже давно настав час їх скасувати чи перевести в цифрову площину? 

 

Стаття 6-1. Повноваження центрального органу виконавчої  влади, що реалізує державну політику (Держлісагентство)

подання документів з питань надання у користування мисливських угідь;

видача паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів;

видача посвідчень мисливця і щорічної контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання;

Питання: невже більше немає чого робити державному органу, як видавати паспорти на мисливських собак і ловчих птахів? Навіщо тоді КСУ, ФМСУ, УТМР?

 

Стаття 7. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки  Крим

організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим;

розроблення республіканських програм, пов'язаних з вивченням, охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин.

 

Стаття 8. Повноваження обласних, районних, Київської та  Севастопольської міських державних Адміністрацій (ОДА, РДА)

забезпечення виконання державних та регіональних програм у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства;

встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо користування мисливськими угіддями та здійснення полювання;

Питання: хтось бачив регіональну програму охорон МТ чи розвитку МГ – якщо так, скільки і на що коштів було витрачено? А от зобов’язати провести депопуляцію при АЧС це так, при цьому ніяких компенсацій.

 

Стаття 9. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад (ОблРади, РайРади):

вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь

Питання: чому обласні депутати (64-120 чоловік) вирішують - надавати чи ні 3000 га МУ в якомусь районі, тим паче з урахуванням децентралізації?

 

Стаття 10. Повноваження сільських, селищних і міських рад

організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин;

Питання: хто-небудь, де-небудь, що-небудь бачив або чув про здіснення таких заходів радами?

 

Стаття 11. Громадські організації мисливців (ГОМ) - громадяни можуть добровільно об'єднуватись у громадські організації мисливців.

 Питань немає, об’єднуються.

 

Стаття 12. Право на полювання - мають громадяни України, які досягли 18-річного віку. До полювання прирівнюється перебування осіб у МГ … з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання.

Питання: а що робити підліткам  до 18 років, які, наприклад, знаходяться з мисливськими собаками з паспортами в угіддях або несуть шматок м’яса, добутого батьком на полюванні, додому? Терміну МИСЛИВЕЦЬ в Законі немає.

 

Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь. Мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

МУ надаються у користування ВР АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням ЦОВВ у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з КМ АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

площа МУ, не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі МУ АРК, області та м. Севастополя.

Питання: якщо на якійсь території не перебувають МТ, то їх треба виключати із мисливських угідь?

Щоб отримати подання необхідно бити чолом перед Києвом і областю, якщо виконувати усі вимоги ЗУ, то отримати МУ майже неможливо.

35% це може бути і 115 000 га  в одному господарстві, чи не забагато?

 

Стаття 30. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь 

Мають 8 пунктів прав и 14 пунктів обов’язків, тобто без дозволу чиновників і чхнути не можуть.

Питання: може краще принцип – що не заборонене, то дозволене?

 

Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї

Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних тварин, є власністю мисливця. Все інше здається користувачеві мисливських угідь. Користувач з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, має право самостійно реалізовувати зазначену продукцію полювання. Мисливські трофеї оформлюються трофейним листом

Питання: ветлабораторії наразі - одна-дві на область, а якщо у користувача є своя лабораторія?

А з трофейним листом як, адже не існує такого терміну в Законі, уніфікованої форми і порядку його видачі?

 

Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання

Державний контроль … здійснюється КМУ, ЦОФДП, ЦОРДП ,місцевими державними адміністраціями, іншими державними органами відповідно до законодавства.

Питання: чи не нагадує це прислів’я  «один із сошкою, а семеро з ложкою»?

 

Стаття 38. Громадський контроль за полюванням

Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля та громадськими мисливськими інспекторами.

Питання: куди ж без них, хоча в багатьох випадках – це браконьєри, то можливо урізати їх права?

 

Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати  контроль

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, відповідно до законодавства мають право: перелік з 17 пунктів.

Питання: стільки прав, а де хоч один обов’язок? А до посадових осіб відносяться адміністративні і технічні працівники цього відомства!

 

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що вертикаль мисливської галузі побудована під чиновників і має на меті задавити три стовпи, на яких вона тримається – МИСЛИВЦІ, КОРИСТУВАЧІ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ, МИСЛИВСКІ ТВАРИНИ.

Ми пропонуємо змінити концепцію побудови вертикалі мисливської галузі, де в центрі три стовпи з їх інтересами і потребами, а так звані «вищестоячі» (органи державної влади) наділені такими повноваженнями, які не обмежують основні інтереси перших. Іншими словами: чим меньше держава нам заважає, тим швидше галузь стане на ноги.

3 СТОЛПА КВАДРАТ

В наступному матеріалі 15.05.2020. ми розглянемо характеристики, можливості і бажання трьох стовпів і можливі шляхи їх вирішення.

Прийняти участь в обговоренні:

1. Сторінка Facebook 

2. Група "Всеукраїнське мисливське віче"

3. Наша електронна пошта - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Детальніше...
Звернення «АКМтаРГ» та «ВМС» до мисливської спільноти

З 2000 року, коли в Україні було прийнято Закон «Про мисливське господарство та полювання», центральний орган виконавчої влади в царині мисливства здійснив три спроби реформувати мисливську галузь: в 2015, 2017 та 2019рр були розроблені відповідні програми і стратегії. В 2015 році в рамках програми ENPI FLEG II, що фінансувалась ЄС, українська делегація за участі начальника управління мисливського господарства та полювання ДАЛРУ  І. Шеремета відвідала Польщу, Словаччину та Угорщину з метою вивчення їх досвіду ведення мисливського господарства. Однак, усі ці спроби жодного разу не дійшли далі розробки проектів. Як слушно зазначив О. Проців у статті «Декілька думок щодо концепції розвитку мисливського господарства в Україні» – «система не може реформувати себе сама».

Як наслідок – постійно з’являються додаткові обмеження, зменшується число активних мисливців, в багатьох випадках спостерігається їх низька обізнаність і культура, розквітає браконьєрство, чисельність мисливських видів тварин в десятки і сотні разів менше, ніж в європейських країнах, на мінімальному рівні знаходиться дичинорозведення.

Тому ми пропонуємо усій мисливській спільноті прийняти участь в розробці Програми реформування мисливської галузі та написанні нової редакції Закону «Про мисливське господарство та полювання», як кажуть – з чистого аркушу. Ми поки що не Європа, але вже і не Радянський Союз. Тому  давайте відійдемо від красивих лозунгів «за європейський розвиток», а візьмемо найкраще від європейської і української практики, і створимо нові правила гри з урахуванням національних особливостей, традицій, менталітету.

Для цього пропонуємо створити «Всеукраїнське мисливське віче», яке буде напрацьовувати пропозиції та обговорювати їх в соціальних мережах. В подальшому на їх базі будуть створені програма реформування та нова редакція закону, які ми спільно затвердимо на всеукраїнському з’їзді мисливців і користувачів мисливських угідь. «Гарячі голови» хочемо одразу попередити – давайте не справджувати приказку «поспішиш – людей насмішиш». Беремо до уваги, що на даний час перед органами законодавчої і виконавчої влади стоять важливі загальнодержавні питання, як-то боротьба з коронавірусом, децентралізація, місцеві вибори – тому їм не до мисливства. Ми плануємо, що робота по напрацюванню програми і закону триватиме до кінця 2020 року, а з 2021 року варто розпочинати лобіювання їх прийняття.

Усі матеріали для ознайомлення та подальшого обговорення будуть розміщені на сайтах наших організацій, в фейсбуці та розіслані засобами електронного зв’язку.

Бажаючих приєднатись до цієї роботи запрошуємо вступати в групу https://www.facebook.com/groups/vmveche/

Після формування остаточної Програми і Закону мисливська спільнота, по прикладу шахтарів, має примусити владу зробити цю реформу та прийняти закон, не дивлячись на будь-яку реакцію анти-мисливського руху.

Давайте єднатись не на словах, а на ділі, і спільно працювати, не шукаючи відмовок. Адже лише від нас самих залежить – в якому стані буде знаходитись українське мисливство.

Почесний Президент ГС «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» Олександр Безкоровайний та

Голова ГС «Всеукраїнська мисливська спілка» Сергій Андросюк.

Детальніше...
Чому Лімітів знову немає?

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» сезон індивідуального полювання на самця козулі починається з 1 травня. З часу прийняття змін до законодавства, згідно з якими таке полювання здійснюється відповідно до Лімітів (2006 рік) у більшості випадків вони не були затверджені до початку сезону полювання. Навіть судові рішення 2017 року, якими було визнано бездіяльність органів влади через не затвердження Лімітів, не змінили ситуацію – вони продовжують затверджуватись несвоєчасно.

Відповідно до Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення (пункти 2.10, 2.11), Держлісагентство має довести до відома ОДА, ОУЛМГ і підприємств безпосереднього підпорядкування затверджені Ліміти не пізніше як за місяць до початку полювання на відповідний вид тварин – тобто до 01.04. ОУЛМГ спільним з ОДА наказом розподіляє затверджені Ліміти і доводить їх до користувачів мисливських угідь не пізніше ніж за 10 днів до початку полювання на відповідний вид тварин – тобто до 20.04.

Сьогодні на календарі 5 травня, пройшло 2 тижні після строку, коли Ліміти мають бути доведені до користувачів мисливських угідь, а вони досі навіть не затверджені. Ми вирішили розібратись, чому із року в рік складається така ситуація з несвоєчасним затвердження Лімітів.

Інструкція з встановлення Лімітів передбачає, що:

  • Проекти Лімітів користувачі мисливських угідь мають подати на розгляд і погодження ОУЛМГ не пізніше як за 2,5 місяця до початку полювання – тобто до 15.02
  • ОУЛМГ, перевіривши достовірність поданих даних, разом з матеріалами первинного обліку передають проекти Лімітів на розгляд обласних державних адміністрацій не пізніше ніж за 2 місяці до початку полювання – тобто до 01.03.
  • На розгляд та погодження або підготовку вмотивованої відмови у погодженні ОДА має тиждень і повинна повернути проект Лімітів ОУЛМГ – тобто до 08.03.
  • ОУЛМГ надсилає погоджені проекти Лімітів на розгляд Держлісагентства. Однак, конкретний строк для цього не встановлено. А значить, надіслати документи можна хоч голубиною поштою, і якщо в польоті голуба перехватить сіра ворона, то Лімітів ми можемо не дочекатись. Але припустимо, що документи відправили традиційною поштою, і відведемо на їх пересилку 1 тиждень – тобто до 15.03.
  • Держлісагентство перевіряє проект і зводить його в єдиний документ, і протягом тижня має надіслати його до Мінприроди – тобто до 22.03.
  • Мінприроди має місяць на розгляд проекту Лімітів і висновків та пропозицій щодо їх затвердження – тобто до 22.04.
  • Наказ про встановлення Лімітів подається на державну реєстрацію в Мін’юст, на що передбачено стандартні 10 робочих днів – тобто до 04.05.

Звертаємо Вашу увагу, що практика роботи держустанов зазвичай полягає в тому, щоб нічого не роботи раніше відведеного строку. На це є щонайменше 2 причини – низька виконавча дисципліна чиновників та побоювання, що їх можуть звинуватити у зацікавленості скорішого вирішення питання, тобто корупції. Таким чином, в найкращому випадку (якщо  система працює як годинник) Ліміти можуть бути затверджені до 4 травня. Якщо взяти строк, необхідний для пересилки документів між органами влади, врахувати святкові дні, то ця дата може зсунутись на 15 травня. А якщо врахувати, що ОДА і Мінприроди можуть відмовити у погодженні/затвердженні Лімітів, то цей термін може подовжуватись до безкінечності. Так, в сезон полювання 2017-2018рр Ліміти погодили в середині жовтня!

Таким чином, загальний термін, відведений Інструкцією на виконання відповідних дій по затвердженню Лімітів, призводить до порушення самої Інструкції, якою передбачено граничний термін доведення затверджених лімітів до користувачів мисливських угідь.

З урахуванням особливостей індивідуального полювання на самця козулі, законодавством було передбачено початок сезону з 1 травня. В цей період вже сформувались трофейні якості самців, і існує необхідність вилучити з популяції не репродуктивних старих особин. В травні рослинний покрив ще недостатньо високий, тому можна безпомилково визначити тих особин, що підлягають вилученню.

Наслідки несвоєчасного затвердження Лімітів полягають в тому, що користувачі мисливських угідь не можуть заздалегідь спланувати початок сезону полювання, а мисливці – скористатись своїм законним правом на індивідуальне полювання на самця козулі. Тільки отримавши на руки ліцензії, мисливські господарства можуть зі 100%-ю впевненістю заключати договори на проведення індивідуального полювання, особливо з іноземними мисливцями, які планують свої тури заздалегідь – за 2-3 місяці. І якщо вітчизняні мисливці, нажаль, змушені були звикнути до несвоєчасного затвердження лімітів, іноземним гостям пояснити такий безлад неможливо, а це означає втрату репутації в очах закордонної мисливської спільноти.

Тому постає логічне питання до управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства, яке є найвищого рівня підрозділом в центральному органі виконавчої влади, що відповідає суто за мисливство. І яке  повинно насамперед відстоювати інтереси мисливської спільноти. Невже за 11 років з часу затвердження Інструкції про встановлення лімітів, не можна було просунути внесення змін до її змісту таким чином, щоб Ліміти затверджувались своєчасно? Тим паче, що за цей час зміни до неї вносились вже 4 рази, а сама Інструкція затверджена наказом Мінприроди, тобто, внесення змін до неї не потребує ні голосування ВРУ, ні постанов Кабміну. А відповідно до Положення про Держлісагентство до покладених на нього завдань належить розробка пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів міністерств.

Тому спадає на думку, що керівництво управління мисливського господарства ДАЛРУ або має низьку професійну кваліфікацію, або ледаче…То можливо, як казав Жванецький, щось в консерваторії треба поправити, або інакше - досить переставляти ліжка?

Стежте за новинами на нашому сайті!

Детальніше...
Фото ДПСУ

Більшість з нас є справжніми мисливцями, які з гордістю несуть це звання,  шанують законодавство, вони є людьми  честі та гідності і зразком для наслідування для підростаючого покоління.

А є особи, які носять у кишені посвідчення мисливця. Дехто отримав його по блату, не складавши іспиту і зовсім необізнаний ні в питаннях біології та поведінки тварин, ні в законодавчій базі. Декому взагалі дарують зброю разом з дозволом та посвідченням мисливця, тому і ведуть вони себе на полюванні, як ті «білявки», яким «папікі» подарували водійські права разом з авто. Для них норми і правила взагалі не існують, не кажучи вже про те, що вони поняття не мають про неписаний етичний кодекс мисливця. Тим паче, що відповідальність за порушення правил – мізерна.

Так, за даними ДАЛРУ, в 2019 році на порушників правил полювання було складено 2860 протоколів, стягнено 593 000 грн штрафів. Основну частину протоколів склали співробітники ДАЛРУ. Виходить, середній розмір штрафу склав 207 гривень. Штраф повинен стримувати від правопорушення – щоб людина двічі подумала, чи варто порушувати правила. У випадку, коли людина його все-ж таки скоїла, в залежності від обставин, умислу, тяжкості наслідків правопорушення – штраф повинен мати виховний або каральний ефект.

Вся мисливська спільнота знає, що існуюча система притягнення до адміністративної відповідальності – поле для маніпуляцій посадовців. Оскільки відсутнє розмежування тяжкості порушень правил полювання по категоріям зі встановленням відповідного розміру покарання – на кшталт правил дорожнього руху.

Отож висуваємо на обговорення пропозицію виховувати та карати порушників правил полювання більш високими штрафами і їх розмежуванням в КУпАП по категоріям. Щиро дякуємо за співпрацю авторитетним мисливствознавцям Р. Ступчуку та М. Яцику!

Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу

Порушення правил полювання:

Полювання без належного на те дозволу та на заборонених для добування тварин, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин:

тягне за собою накладення штрафу на громадян сто  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) і накладення штрафу на посадових осіб  двісті  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн).

 Полювання в заборонених місцях, у заборонений час, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин:

тягне за собою накладення штрафу на громадян сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 грн) і накладення штрафу на посадових осіб - триста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн).

  Полювання забороненими знаряддями  або способами, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин:

тягне за собою накладення штрафу на громадян двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн) і накладення штрафу на посадових осіб - чотириста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800 грн).

Допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин:

тягне за собою накладення штрафу на громадян сто  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) і накладення штрафу на посадових осіб двісті  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн).

       Повторне порушення правил полювання:

 (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин):

тягне за собою накладення штрафу на громадян чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6800 грн) і накладення штрафу на посадових осіб вісімсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (13600 грн) з конфіскацією у порушника знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів, зброї  та пристроїв які застосовувалися для незаконного полювання), чи без такої та позбавлення права полювання на три роки.

    Полювання, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також переміщення, транспортування, перенесення, пересилка, передача, зберігання, реалізація та переробка продукції полювання без підтверджуючих документів або транспортування, перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання:

тягне за собою накладення штрафу на громадян вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (13600 грн) з конфіскацією у порушника знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів, зброї та пристроїв, які застосовувалися для незаконного полювання) та позбавлення права полювання на три роки;  на посадових осіб тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн) з конфіскацією у порушника  знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів, зброї та пристроїв які застосовувалися для незаконного полювання) та позбавлення права полювання на три роки.

Детальніше...
Чергова жертва недолугого законодавства України

Кричущий випадок браконьєрства стався днями на Житомирщині. Але людина, що його скоїла, нажаль, не просто не понесе кримінальної відповідальності, не буде вважатися браконьєром, та навіть і шукати її ніхто не буде.

Саме законодавство налаштовує суспільство на те, що мисливець – браконьєр. І в Адміністративному, і в Кримінальному кодексах мова йде про мисливців, які порушили правила полювання, а «незаконне полювання» стосується лише території ПЗФ та червонокнижних видів. Та в більшості випадків браконьєрство скоюють люди, які навіть не мають посвідчення мисливця та використовують незареєстровану зброю.

В той час як мисливець може порушити правила полювання і має нести за це справедливу відповідальність, браконьєр свідомо і без дозволу відбирає тваринні ресурси у природи. Браконьєру плювати на строки, норми і способи добування тварин – чим більше м’яса добуде за один постріл, тим краще. Окрім іншого, недолугість чинного законодавства, дозволяє в процесі розслідування навіть у випадках відвертого браконьєрства посадовцям МВС перекваліфіковувати злочин з кримінального у адміністративний – щоб не псувати статистику по криміналу. Через три місяці спливає термін давності адміністративного правопорушення, тобто, справу можна буде взагалі закрити.

На відміну від України у сусідніх країнах (Польща, Німеччина, Угорщина, Словаччина і навіть Молдова!) не лише законодавчо закріплено поняття «браконьєрство», а й передбачена відповідальність за нього у вигляді обов’язкового тюремного ув’язнення.

Нажаль, наша пропозиція запровадити поняття браконьєрство не знайшла свого відображення у Законопроекті 3200-1, що наразі зареєстрований у ВРУ, хоча він і має на меті удосконалити законодавство у сфері боротьби саме з «браконьєрством», і готувався за участі спеціалістів в сфері мисливського господарства. Чи дійсно досі вважається, що «домалювати нулів до розміру штрафів» достатньо, щоб побороти це ганебне явище? Чи немає розуміння серйозності цієї проблеми? Або це навмисна позиція, бо посадовці і силовики досить часто є першими браконьєрами, до того ж дуже вже переживають, щоб Україна не була занадто «криміналізованою» країною в очах європейських сусідів?

Оскільки депутати ще не приступили до розгляду Законопроектів 3200 і 3200-1, ми пропонуємо чітко розмежувати: браконьєрство – злочин з кримінальною відповідальністю, порушення правил полювання – правопорушення з адміністративною відповідальністю, щоб уникнути маніпуляцій під час обрання міри покарання, і відокремити браконьєрів від не дуже дисциплінованих мисливців.

Для розуміння проблеми. Порядком проведення упорядкування мисливських угідь встановлений нормативний приріст видів тварин за рік. Якщо порівняти «скільки має бути» за максимальною оцінкою  і «скільки є» – то можна «прикинути», що зникло без вісті в 2017 році майже 25 000 копитних тварин. За офіційними даними, в Україні було незаконно добуто 58 копитних тварин, ще 700 – знайдено загиблими. Отже, вкрай необхідно виокремити і посилити відповідальність за таке негативне суспільне явище як незаконне вилучення з природи диких тварин, що є загальнодержавним природним ресурсом.

Тому пропонуємо ст. 1 ЗУ «Про мисливське господарство» додати термін «браконьєрство». Вважаємо, що під поняттям «браконьєрство» слід розуміти умисне поранення або добування хребетної тварини мисливського виду без дозволу на право її добування (ліцензії, відстрільної картки).

Ст. 248 ККУ викласти в наступній редакції:

Стаття 248. Браконьєрство

1. Умисне поранення або добування хребетної тварини мисливського виду без дозволу (ліцензії чи відстрільної картки), що дає право на її добування, -

парнокопитної тварини – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років,

хутрової (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини – караються штрафом від чотирьохсот до шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років

пернатої (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста сорока годин, або обмеженням волі на строк до одного  року

У всіх випадках передбачається  конфіскація  знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів,  зброї та пристроїв, які використовувались для браконьєрства), всього добутого та позбавлення права  на  полювання строком п’ять років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

парнокопитної тварини – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років,

хутрової (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини – караються штрафом від шістсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до трьохсот годин, або обмеженням (позбавленням) волі на строк до трьох років

пернатої (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини - караються штрафом від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням (позбавленням) волі на строк до двох  років

У всіх випадках передбачається  конфіскація  знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів,  зброї та пристроїв, які використовувались для браконьєрства), всього добутого та позбавлення права  на  полювання строком на п’ять років.

Просимо цю статтю вважати офіційним зверненням ГС «Всеукраїнська мисливська спілка» до органів законодавчої влади.

Детальніше...

Нещодавно на одеському телебаченні відбулась дискусія між Мисливцями та «ВегаЗооЕкоками». Вони звинуватили мисливців в протиправному втручанні в природу. То давайте розберемось, хто їй більше нашкодив?

Ще 9000 років до н.е. наші предки розділились на два табори. Мисливці і збирачі користувались дарами природи?. Землероби і скотарі осіли в своїх поселеннях і почали радикально змінювати навколишнє середовище шляхом його культивації. Вони забрали з природи диких тварин, приручили і в кінцевому випадку закрили у клітках, щоб годувати незрозуміло чим і вбивати мільярдами! Але «вбивцями» вони називають мисливців, які продовжують користуватись природними ресурсами в обмеженій кількості, використовуючи лише «надлишки», охороняючи тварин і відтворюючи їх популяції.

Сьогодні, за даними WWF (Всесвітній фонд охорони природи) https://bit.ly/2JaT408, половину всієї придатної для життя поверхні планети використовують для виробництва продуктів харчування. Наслідок цього впливу на планету – за останні 40 років на 60% знизилась чисельність диких хребетних тварин. Україна не виключення, і також продовжує втрачати природні екосистеми. В деяких областях більше 80% території є орними землями, котрі колись були середовищами існування диких тварин. Біорізноманіття, як і ми з вами, страждає від хімізації в сільському господарстві. Вони не рахують, скільки тварин гине від сільськогосподарської техніки, і вважають, що їх знищують мисливці, маючи право добути 1 зайця за день полювання.

Вирубувались «легені» нашої планети, розорювались колосальні території, знищувались середовища існування диких тварин. Лише для того, щоб виростити «штучну» їжу або з’їсти 4кг овочів замість 200гр екологічно чистого м’яса. Чи має право «ВегаЗооЕко» звинувачувати у всіх гріхах людства мисливців? Навіть не задумуючись, що мисливці регулюють чисельність диких тварин і для того, щоб зберігати ліси.

Сьогодні мисливці залишаються тим бастіоном, який намагається протидіяти подальшій руйнації «домівки» диких тварин❗️ Для підтримки достатньої чисельності диких тварин мисливці оберігають не лише їх самих, а й середовища їх перебування, протидіючи підпалам, незаконній вирубці лісів, засміченню і т.д.

 

Детальніше...