Admin

Admin

Антимисливці - хто вони та за скільки?

«Рух проти полювання – це набагато більше про ненависть до людей, ніж про любов до тварин. Його основна мета – позбутися людей, які полюють, а не покращувати добробут тварин», - Тім Боннер, виконавчий директор Countryside Alliance (Великобританія).

Рухи на захист тварин засновані на концепції біоцентризму, відповідно до якої вершиною всього є не людина, а живі істоти – в першу чергу птахи та ссавці, і саме інтереси тварин повинні враховуватися в першу чергу. На ній побудовано і антимисливський рух, який має все більше прихильників. Пов'язано це з безперервним процесом урбанізації суспільства – покоління, яке звикло добувати їжу в супермаркетах і проводити більше часу в інтернеті, ніж в лісі, все менше розуміє пристрасть до полювання, і зовсім не знайоме з принципами мисливствознавства та природних процесів. А це означає, що підтримка існування полювання з боку суспільства буде неухильно знижуватися, і якщо не розгорнути цю тенденцію в правильне русло – ми будемо змушені все більше говорити не про розвиток мисливської галузі, а про її порятунок.

А хто ж стоїть за «зоозахисниками» і антимисливцями, і що ними рухає? За класифікацією відомого соціального еколога А.В. Вінобера, який вивчає питання природокористування і охорони природи, так звані зоозахисники розділені на наступні типи:

  1. «Ідеологи» – професійно займаються антимисливською діяльністю, тобто заробляють на цьому гроші. Для здійснення своєї діяльності завжди шукають спонсорів – різні фонди, приватних донорів, іноді фінансують таку діяльність і представники держструктур.

Ми звикли називати їх «грантоїдами». Найбільш яскравий представник – Київський еко-культурний центр. Наприклад, за повідомленням порталу «Охотники.ру» за пропаганду в 2003 році заборони весняного полювання (саме тоді в Києві була створена Міжнародна коаліція по боротьбі з весняним полюванням) український КЕКЦ отримав від фонду МакАртурів $100 000, а російський «Центр охорони дикої природи» – $200 000. фонд МакАртурів – найбільший в США Благодійний фонд. Як випливає з інформації, розміщеної на його офіційному сайті, за 8 років КЕКЦ отримав від нього 5 грантів загальною сумою в $500 000[1], майже всі вони надавалися на збереження і примноження біорізноманіття. У 1996 році КЕКЦ отримав від фонду $45 000 на реалізацію проекту по збереженню біорізноманіття в Україні та організацію заходів серед природоохоронних організацій країни, через рік – $100 000 на дворічний проект по сприянню збереження біорізноманіття в Україні, ще $100 000 було виділено в 1999 році на проект з підтримки участі українських екологічних організацій в загальноєвропейській стратегії біологічного і ландшафтного різноманіття. У 2001 році КЕКЦ отримав від фонду грант в $150 000 на підтримку роботи, пов'язаної з місцевими екологічними мережами, стійким веденням лісового господарства і поширенням екологічної інформації. Протягом трьох років, починаючи з 2004 року, фонд МакАртурів фінансував видання «Гуманітарного екологічного журналу», надавши з цією метою $105 000.

У 2007 році КЕКЦ виграв грант від Міжнародного фонду «Відродження», заснованого Джорджем Соросом, в сумі $8133[2] на проведення в Києві освітнього семінару для громадських організацій з Росії, Білорусі, Молдови, Азербайджану та Вірменії, з метою поширення досвіду роботи КЕКЦ. В результаті організованої зустрічі представники громадських організацій з України, Росії, Білорусії та Молдови прийняли Маніфест і Програму Антимисливського руху.

Ще одна українська громадська організація, що докладає чимало зусиль до закриття полювання, – «Еко-право Київ», умовно її можна назвати юридичним партнером КЕКЦ, адже разом вони розробили і пролобіювали чимало нормативно-правових актів і виграли не один суд. Для того щоб мати можливість надавати юридичні консультації, проводити роботу з урядом по розробці і впровадженню екологічного законодавства тощо від Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) «Еко-Право Київ» в 1998 отримали грант в розмірі $39 983[3], в 2006 році - $31 000[4] від фонду Tides Foundation (США).

Фінансове донорство – загальносвітова практика, що широко застосовується не тільки громадськими організаціями, а й представниками влади в різних країнах. У випадку з радикальними зоозахисниками ця допомога нібито використовується на благо тварин, але насправді - на шкоду полювання. Недарма ви не побачите жодної кампанії, розробленої і реалізованої програми по відтворенню диких тварин, проведеної «грантоїдами», а ось ініціювання заборон, псування майна, брудний піар – це будь ласка.

  1. «Провокатори» – кочують від однієї теми до іншої, для них важливий сам процес, буча – щоб внести свою лепту в процес вираження громадської думки. Ви могли помітити, що коли починається чергова кампанія проти чогось мисливського, до призвіднику підключаються інші організації «природолюби», і кожен раз вони можуть бути абсолютно різними. Як наочний приклад можна привести учасницю одного з пікетів «зелених» радикалів під Національною академією наук – поки всі вимагали внести лося до Червоної книги, вона вимагала від НАН посадити догхантерів.
  2. «Зоозакохані» – відчувають психологічну закоханість до різних видів тварин, але найчастіше це почуття виховано віртуальними і безконтактними засобами (наприклад, відеороликами, походами в зоопарк). Найбільш емоційні часто мають неадекватні реальності уявлення про фізіологію і етологію тварин. Цікавий приклад для розуміння даного типу зоозахисників ми знайшли в статті «Полювання і антимисливці», опублікованій в газеті «The Morning Sun» – багато зоозахисників відчувають дуже сильні людські почуття до своїх домашніх улюбленців, приписуючи їм людські якості. Однак дослідження Університету Вісконсина показало, що домашні коти і собаки, опинившись на вулиці, стають «аморальними вбивцями» – щорічно вони вбивають більше птахів і тварин, ніж ліцензовані мисливці.
  3. «Жалісливі» – найвразливіша група, хоча вони не є фанатами зооцентризму, вони дуже вразливі. Якщо представнику цього типу зоозахисників ви покажете ролик про «безжальне вбивство мисливцем диких звіряток» – вони під враженням підпишуть будь-яку петицію і підтримають будь-яку кампанію.

Прийоми для завоювання уваги і підтримки двох останніх категорій можуть бути самими різними. Наприклад, досить часто антимисливці залучають до своєї кампанії відомих особистостей. У кампанії з припинення полювання на лося взяла участь відома укторка Ольга Сумська, і лише дехто відмітив, що кількома роками раніше актриса хвалилася своїми норковими шубами, що мало порівняно з зоозахистом. А от українському боксеру Василю Ломаченку довелося видалити зі своєї сторінки в Інстаграм фото з полювання – стільки негативних коментарів посипалося на спортсмена і мисливця від зоозахисників.

Основним інструментом антимисливців є заповнення інформаційного простору – так вони можуть і про витрачені гранти перед донорами відзвітувати, і привернути увагу до своєї діяльності. Друкуються і перевидаються численні книги природоохоронної тематики, в яких в тому чи іншому ключі згадується про полювання з негативним забарвленням, книги на кшталт «Кинь полювання – стань людиною». Очевидно, для здійснення цієї діяльності також необхідно залучення фінансування. Наприклад, на видання однієї з перших своїх книг – «Історія охорони природи України» – В. Борейко в 1996 році отримав від фонду МакАртурів $10 015[5].

Крім книг інтернет-простір заповнений статтями «зелених». На своїх сайтах і в соціальних мережах вони публікують статті циклічно, тобто повторюють їх по колу. Раз на кілька років масштабна робота запускається повторно по всіх інформаційних каналах.

Особливу роль в цій роботі відіграють ЗМІ – вони основні канали для поширення інформації серед тих, хто навряд чи з власної волі пішов би цікавитися, що загрожує одному з мисливських видів в нашій країні. Ще в 1995 році вийшла книга В.Є. Борейка і О.Г. Листопада «Як "зеленим" працювати із засобами масової інформації», профінансована фондом ISAR-WEST NIS[6]. Ця робота із засобами масової інформації складається з численних прес-конференцій, круглих столів, коментарів та інтерв'ю, постійних розсилок. До чого це призводить? Наприклад, багато користувачів інтернету звикли шукати інформацію в «Вікіпедії». Якщо ви зайдете на українську сторінку ресурсу, присвячену полюванню, ви не знайдете там інформації про корисність полювання або мисливствознавства, але побачите розділи про екологічні та етичні аргументи проти полювання, про рух проти спортивного полювання, з посиланнями на праці В. Борейко. На сторінці, присвяченій лосю, ви зможете знайти інформацію про згубну практику ведення законного полювання на лося в Україні, і така ситуація з усією інформацією, що стосується полювання.

Варто зупинитися на вищезгаданому русі проти «спортивного полювання», недарма ж антимисливці так багато пишуть про шкоду саме «спортивного» полювання. Приставка «спортивне» дозволяє створювати у громадян сприйняття полювання як виду спорту, ототожнювати його з «вбивством заради забави» – свого роду лінгвістична маніпуляція. Від самого початку цей термін був введений мисливцями, які бажали відокремити себе від промислового полювання 19 століття, так як воно виснажувало мисливський фонд і, як правило, не передбачало його відтворення. Етичні мисливці, що піклуються про природу, хотіли відокремити себе від тих, хто спровокував скорочення багатьох видів диких тварин. Тому поняття «спортивне полювання» в його первісному значенні більш рівносильне поняттю етичне полювання, ніж спорт або забава.

Щоб поширювана інформація викликала співчуття у «жалісливих» зоозахисників, вона повинна чіпляти. У зв'язку з цим антимисливці використовують гучні визначення – видовий терор, геноцид, прирівнюють мисливців до вбивць. Якщо на зустрічі присутні представники трьох країн пострадянського простору, ця зустріч – міжнародна, так можна додати собі ваги. Якщо проводиться мітинг, він повинен бути яскравим – облити себе червоною фарбою, надіти ріжки лосів, принести мішечки з землею, рубати дрова, розсипати сіно – влаштовувати шоу, щоб привернути увагу, напевно, навіть не стільки влади, до якої звертаються, скільки потенційних сподвижників.

Антимисливці закликають своїх потенційних прибічників не тільки до всілякого поширення антимисливської інформації, але і до здійснення актів вандалізму. Наприклад, розмальовувати вітрини мисливських магазинів і машини мисливців, спалювати мисливські вишки. І якщо етичний кодекс мисливця передбачає неухильне дотримання законів, то етичний кодекс антимисливця прямо наказує порушувати закон. Іноді радикальні зоозахисних організацій в боротьбі за права тварин здійснюють таку кількість кримінально караних діянь, що визнаються представляють терористичну загрозу, наприклад, міжнародний Фронт звільнення тварин.

Активно використовується співпраця з антимисливськимиі організаціями з інших країн. На міжнародних порталах публікуються звернення до колег з проханням проводити акції біля посольств України в різних державах, писати листи до президента України і представників влади. КЕКЦ тісно співпрацює з «природоохоронцями» з Польщі, дві польські організації – «На користь всіх істот» і «Клуб натуралістів» – направляли листи міністру екології України О.М. Семераку з вимогою припинити полювання на лосів в Україні – в Польщі цей вид знаходиться під охороною, але лосі мігрують в Україну, і тут стають об'єктами полювання. Єдиний спосіб захистити польських лосів – закрити полювання на цей вид і в Україні, було сказано в зверненнях. У боротьбі за вовка, який в Польщі так само під охороною, ще з 2009 року КЕКЦ крім іншого вимагали заборонити полювання на вовка в межах 30-кілометрового кордону з Польщею.

Звичайно, поширення історій про браконьєрство, які не мають ніякого відношення до правильного полюванні, значно підсилюють його сприйняття як безвідповідального ставлення до природи, роблять його легким об'єктом для критики. Публікація фотографій розпивання алкогольних напоїв до або після полювання, неетичного ставлення до здобутого трофею і його представлення в неналежному вигляді – все це ще більше налаштовує «співчуваючих» тваринам проти мисливців і псує імідж останніх.

Боротьба з антимисливським рухом – це боротьба за розум тих, хто не перебуває ні на стороні мисливців, ні на стороні антимисливців. А це –велика частина суспільства, що має вплив, у тому числі, і на органи влади, які приймають рішення. Поліпшення іміджу мисливців, які дійсно вкладають сили і кошти в збереження і відтворення диких тварин, а не витрачають закордонні гранти на благо собі; роз'яснення необхідності і корисності існування мисливської галузі – це те, що повинно об'єднати всю громадськість, що має відношення до галузі. Це те, на що мисливці не повинні шкодувати сил – адже тільки в цьому випадку можна говорити про можливість існування і розвитку мисливської галузі. Тільки разом ми зможемо зберегти для нащадків і традиції, і полювання, і диких тварин!

Тетяна Теличко, ГС «Асоціація користувачів МРГ»,

Сергій Андросюк, ГС «Всеукраїнська мисливська спілка».

 

[1] https://www.macfound.org/grantees/1927/

[2] http://fayllar.org/international-renaissance-foundation--2007-annual-report.html?page=8

[3] https://www.mott.org/grants/ecopravo-kyiv-environmental-ngo-legal-project-199800178/

[4] https://www.tides.org/wp-content/uploads/2017/08/Tides-Foundation-List-of-Grantees-2006.pdf

[5] https://www.macfound.org/grantees/4116/

[6] http://archive.li/CcLPy

Детальніше...
ГС «ВМС» зареєстрована!

11 травня 2018 року завершилась процедура державної реєстрації Громадської спілки «Всеукраїнська мисливська спілка» (ГС «ВМС»), засновниками котрої стали представники мисливських господарств та громадських організацій з восьми регіонів України.

Необхідність створення потужного всеукраїнського мисливського об’єднання обумовлена тим, що останнім часом в Україні посилюються загрози для існування мисливської галузі та можливості проведення полювання. Відсутність єдності у вирішенні проблем мисливства з боку української мисливської громади лише сприяє втіленню в життя мрій антимисливців про закриття полювання.

Ініціатором створення ГС «ВМС» виступила «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств».

Детальніше...

Нажаль, на даний час мисливська галузь в Україні не є і не сприймається владою у якості повноцінної галузі народного господарства. Існує гостра необхідність провести реальну, а не імітовану, реформу.

Детальніше...

Законопроекти на розгляді

Законодавчі ініціативи, що знаходяться на розгляді Верховної Ради та пропонують внесення змін у законодавство України в сфері мисливського господарства, полювання, охорони природи.

1. Законопроект 2448 від 14.11.2019 (щодо зміни порядку обліку тварин, які віднесені до державного мисливського фонду) (Текст Законопроекту) 

Заперечення 2448

2. Законопроект 0870 від 29.08.2019 (щодо охорони фауни та флори згідно міжнародних угод (Текст Законопроекту)

Заперечення 0870

Детальніше...

Законодавство України в сфері мисливства

Закони України про полювання – документи, що регламентують взаємовідносини в сфері полювання, тваринного світу, навколишьного природного середовища. В цьому розділі Ви знайдете усі регулюючі документи для ведення мисливського господарства.

  1. Лісовий кодекс України
  2. Земельний кодекс України
  3. Закон України «Про мисливське господарство та полювання»
  4. Закон України «Про тваринний світ»
  5. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
  6. Закон України «Про жорстоке поводження з тваринами»
  7. Закон України «Про Червону книгу України»
  8. Закон України "Про природно-заповідний фонд"
Нормативно-правові акти

Законодавчо встановленні правила, порядки, інструкції та накази, які будуть корисними користувачам мисливських угідь, мисливцям. Інформація про початок сезону полювання, правилах полювання, а також довідкова література.

  1. Затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2018/2019 років
  2. Інструкція щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин
  3. ПОЛОЖЕННЯ про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин
  4. ІНСТРУКЦІЯ про селекційний відстріл мисливських тварин
  5. ІНСТРУКЦІЯ про вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин для проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи
  6. Про встановлення норм відстрілу інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, у сезон полювання 2018/2019 років
  7. Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання
  8. Вартість ліцензій на добування мисливських тварин
  9. Граничні рівні цін на послуги та добуті трофеї для іноземних мисливців
  10. Типовий договір про умови ведення мисливського господарства
  11. ПОРЯДОК проведення упорядкування мисливських угідь
  12. ПОРЯДОК визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних ділянок)
  13. ПОРЯДОК утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах
  14. Інструкція про порядок сплати платежів за спеціальне використання диких тварин
  15. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною і відтворенням державного мисливського фонду, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів
  16. ПЕРЕЛІК питань для здійснення Державним агентством лісових ресурсів України та його територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання
  17. Інструкція щодо заповнення форми №2 - тп (мисливство)
  18. Порядок видачі посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини й порушень правил полювання
  19. Порядок видачі паспортів на собак мисливських порід
  20. ПРАВИЛА використання корисних властивостей лісів
  21. Проект моделі реформування і розвитку мисливського господарства України від експертів ENPI East FLEG II

Детальніше...

Відокремлений підрозділКерівникТелефон
Львівський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Холодило Валерій Борисович 0322 55 3954 Мацько Галина Вікторівна
Волинський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Наумич Олександр Петрович 0673045720
Донецький обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Авдєєв Олег Леонідович 0506023776
Житомирський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Литовчук Олександр Іванович 0979375958
Закарпатський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Агій Василь Омелянович 0972170440
Київський міський відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Андросюк Сергій Анатолійович 0687906544
Київський міський підрозділ "Жіноча ліга" ГС "ВМС" Яниш Євгенія Юріївна 067 272 4562
Київський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Бідюк Анатолій Іванович 044207 90 90, 044207 90 91
Луганський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Янченко Володимир Іванович Янченко Володимир Іванович - 0504753375
Дубовий Олександр Антонович – 0999257007 
Полтавський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Дементій Анатолій Федорович 095 3227929
Рівненський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Ступчук Роман Михайлович 38 097 4688051
Сумський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Водотика Віктор Васильович 0545975171
0674199504
0506879189
Харківський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Денерт Олександр Сергійович (067) 722-50-68
Херсонський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Владимир Викторович Ляшенко 099 483 8820
Черкаський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Кравцов Олег Олександрович (0472)371425
Чернівецький обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Кушнір Руслан Петрович 0951536977
Чернігівський обласний відокремлений підрозділ ГС "ВМС" Костанда Євген Спиридонович 067 401 36 77

Детальніше...

"Всеукраїнська мисливська спілка" запрошує приєднатись до числа активних та небайдужих до долі полювання в Україні.

Членами Громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права і фізичні особи, які мають змогу та бажання приймати участь у діяльності Громадської спілки, підтримують мету та завдання Громадської спілки. Ознайомитися з метою нашої діяльності та Статутом можна в розділі Про нас.

Прийом в члени  Громадської спілки здійснюється Головою Громадської спілки на підставі письмової (у тому числі електронної) заяви.

Заява про вступ до ГС "ВМС" для фізичних осіб

Заява про вступ до ГС "ВМС" для юридичних осіб

Заповнену Заяву Ви можете надіслати нам:

1. Поштою на адресу ГС "Всеукраїнська мисливська спілка", вул. О.Теліги, 11, м. Київ, 04112

2. Електронною поштою на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Реквізити для сплати Членських внесків:

Громадська спілка «Всеукраїнська мисливська спілка» (ГС «ВМС»)

ЄДРПОУ:             42131148

Рахунок:              UA133206490000026001052675087

Призначення платежу: «Вступний/членський внесок за 20__ рік»

Детальніше...