Admin

Admin

Самосійні ліси – шлях до узаконення

Ліс – середовище існування диких тварин, тому проблема його збереження є вкрай актуальною для мисливців. Особливе місце в ній займають самосійні ліси.
Вони утворились природним шляхом на покинутих після ліквідації та реорганізації колгоспів полях. Юридично – це землі сільськогосподарського призначення, тому як тільки на таку ділянку знаходять власника, самосійний ліс вирубують для обробки поля. Восени 2020 року Президент підписав Указ, котрим сільгосп землі передали з державної в комунальну власність, і влада ОТГ розпочала активну роздачу земель в оренду для поповнення бюджету.
Таким чином, проблема вирубки самосійних лісів погіршується. За підрахунками експертів їх загальна площа може сягати 300-500 тис. га.
7 червня Президент дає старт проекту «Зелена країна», мета котрого – за 10 років збільшити площу українських лісів на 1 млн. га. Для цього, серед іншого, перед КМУ поставлена задача ідентифікувати самосійні ліси і вжити заходів для їх збереження.
11 червня у ВРУ був зареєстрований Законопроект 5650 «Щодо збереження лісів». Ним передбачено визначення механізму збереження самосійних лісів з подальшим веденням лісового господарства на цих територіях; і встановлення заборони на розорювання пасовищ і сіножатей на період до 01.01.2025 року.
Ми всебічно підтримуємо наміри авторів Законопроекту зберегти природні ділянки – середовище існування дикої фауни, і закликаємо усіх мисливців також висловити свою підтримку – у соцмережах та зверненнях до депутатів!
Фото UNCG

Детальніше...
Звернення щодо Лімітів

Прем’єр-міністру України

Д.А. Шмигалю

Вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008

 

 Копія: Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України

Р.Р. Абрамовському;

 Міністру юстиції України

Д.Л. Малюсьці

 Шановний Денисе Анатолійовичу!

Громадська спілка «Всеукраїнська мисливська спілка», що захищає права та інтереси українських мисливців і користувачів мисливських угідь, звертається до Вас через кричуще порушення вітчизняного законодавства органами виконавчої влади, діяльність котрих координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» з 1 травня розпочинається сезон індивідуального полювання на самця козулі. Даний вид полювання здійснюється за ліцензією, відповідно до Лімітів, які встановлюються органами виконавчої влади на кожен мисливський сезон. У зв’язку з реорганізацією центральних органів виконавчої влади, відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затверджене постановою КМУ від 17.02.2021р №124, Мінагрополітики позбавлено повноважень щодо затвердження Лімітів. Натомість відповідно до Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затверджене постановою КМУ від 25.06.2020р №614, ці повноваження закріплені за Міндовкілля. Про це свідчить і Інструкція щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, затверджена Наказом Мінприроди України №116 від 26.05.1999р зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція).

Відповідно до п. 2.8 Інструкції Держлісагентство зводить проекти лімітів і разом з висновками та пропозиціями щодо їх затвердження подає їх на розгляд Міндовкілля. За наявною у нас інформацією, Держлісагентство подало на розгляд Міндовкілля проєкт Наказу Про затвердження Лімітів 17.03.2021р листом №03-04/1878-21.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції Міндовкілля протягом місяця розглядає подані Держлісагентством проекти лімітів використання мисливських тварин і затверджує їх наказом. Наказ Міндовкілля в установленому порядку подає на державну реєстрацію до Мін’юсту. Проєкт Наказу Міндовкілля «Про затвердження Лімітів використання (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів і встановлення Норм відстрілу інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, одним мисливцем за день полювання у сезон 2021-2022 років» був підписаний 26.04.2021р, отже, з порушенням п. 2.9 Інструкції. На даний час зазначений Наказ не зареєстрований в Мін’юсті. Таким чином, вже майже місяць триває порушення вимог ст. 19 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» в частині початку сезону індивідуального полювання на самця козулі з 1 травня.

Звертаємо Вашу увагу, що дане порушення українського законодавства є системним. З часу впровадження Лімітів в 2016 році вони буди затверджені в передбачений законодавством строк у 6 сезонах із 16-ти. В останні роки ситуація погіршилась, і це вже сьомий (!) рік поспіль, коли Ліміти не затверджуються до 1 травня. Як наслідок – українські мисливці позбавлені можливості реалізації свого законного права на полювання, а користувачі мисливськими угіддями не можуть спланувати ведення господарської діяльності. Окрім того даний вид полювання має також важливе екологічне значення, оскільки вибіркове вилучення самців козулі дозволяє сформувати здорову і продуктивну популяцію. Така практика нехтування правами мисливців є неприпустимою у розвинених країнах, і суперечить принципам Європейської хартії полювання та біорізноманіття, рекомендованими усім Сторонам Бернської Конвенції її Постійним Комітетом.

Враховуючи викладене вище, а також той факт, що діяльність Міндовкілля і Мін’юсту спрямовується і координується КМУ, просимо Вас вжити усіх можливих заходів задля негайного забезпечення затвердження і державної реєстрації Лімітів використання диких парнокопитних та хутрових звірів у сезон 2021-2022 років, та припинити кричуще нехтування правами українських мисливців.

Детальніше...
Успішна підгодівля пернатої дичини

При сучасних методах землеробства у сільській місцевості в період з лютого по квітень часто не вистачає природного корму для диких тварин, тому розповсюдженим явищем є їх підгодівля. Оскільки найпоширенішими видами пернатої дичини у Великобританії є фазан та куріпка, саме їх підгодівлі присвячене масштабне дослідження Фонду охорони дичини і дикої природи. Автори дослідження вивчали використання птахами 259 годівниць за допомогою фотопасток, проводивши різні експерименти. Як наслідок – були розроблені практичні рекомендації для підгодівлі польової пернатої дичини.

Завдяки штучній підгодівлі взимку вдавалось підвищити успіхи у розведенні фазанів, збільшити щільність гніздування і зменшити розосередження птахів наприкінці зими. Однак, позитивний ефект від підгодівлі може бути повністю нівельованим без належного контролю за «шкідливими» видами тварин. В Англії підгодівлю польової пернатої дичини проводять під час сезону полювання (з жовтня по кінець січня) та після сезону (з лютого по квітень/травень). На полях, де полювання не проводять, підгодівлю організовують з грудня по березень.

Частина 1 – організація підгодівлі.

Куріпка на годівниці

Навесні годівниці допомагають парам сірих куріпок заснувати територію для розмноження

 

  1. Чим годувати? Англійські спеціалісти рекомендують підгодовувати птахів пшеницею. Це широко доступний за помірною ціною вид злакових, який птахи охоче споживають. Пшениця забезпечує збалансовану кількість вуглеводів (60-75%), білків (13-15%) і помірної кількості жиру (1,5-2,5%) у порівнянні з кукурудзою (9% білків і 3-5% жиру). Потребу диких птахів в кальції, деяких амінокислотах та білках вона не задовольняє, ці речовини вони отримують з насіння бур’янів та з безхребетних. Можлива також підгодівля сумішшю з пшениці і менших насінин – ріпаку, червоного, білого проса.
  2. Як годувати? Перший варіант – бункерна годівниця. Вона зберігає зерно сухим і чистим протягом тривалого часу, зменшує задіяння робочої сили та знижує ризик появи на годівницях нецільових видів тварин. До того ж, такий вид підгодівлі полегшує моніторинг птахів. Серед недоліків – можлива поява щурів і інших шкідників на місцях підгодівлі, при нечастому переміщенні годівниці є ризик розповсюдження захворювань, насамкінець таку годівницю можуть вкрасти.

Барабанна годівниця

Другий варіант – розкидання зерна, або вручну, або за допомогою автоматичних кормушок. Зерно необхідно розкидати вздовж доріжок або живоплотів регулярно протягом усього зимового періоду. Переваги такого способу підгодівлі – можливість подачі будь-якого типу корму, можливість дістатись до будь-якого місця. Використання цього методу є ідеальним під час суворої погоди (коли здійснити підгодівлю необхідно раптово) або під час тривалих снігопадів (коли до годівниць важко дістатись). Серед недоліків – більш трудомісткий процес, що не дозволяє уникнути приходу на місця годування нецільових видів.

Розсипна система

  1. Де годувати? Правильний вибір місця для підгодівлі є одним з найважливіших факторів забезпечення її успіху. Необхідно подбати, щоб годівниці були доступними для птахів і забезпечували доступ до них транспортного засобу протягом усього періоду годування.

Місце розміщення

Годівниця для фазанів розміщена біля лісової дороги

Місце розміщення 2

Годівницю встановлено поблизу з укриттям

Якщо на полі контролюють присутність щурів, годівницю розташовують поблизу з місцями для укриття птахів: живоплотами, лісистою місцевістю або лісовими дорогами.Щури1

 Якщо чисельність щурів не контролюється, годівниці встановлюють у відкритому полі на відстані 40м від польової рослинності, в ідеалі висота посівів має не перевищувати 15-20см. Відповідно до спостережень англійців, в другому варіанті розміщення годівниць щури їх не використовують.

Щури2

Важливо мати на увазі, що в різні пори року поведінка птахів змінюється. Зокрема, під час сніжного сезону польові птахи стають більш помітними для хижаків, тому наявність укриття поблизу так важлива в цей період. Годівниці слід розміщувати перед приходом морозів, щоб птахи могли ознайомитися з місцем їх розташування. Переконайтесь, що вони завжди поповнюються і будуть доступними для птахів під час сильних снігопадів.

Куріпки взимку

  1. Скільки годівниць необхідно? Дикі фазани – протягом пізньої зими та весни 1 годівниця на територіального півня, під час сезону полювання – 1 годівниця на 15-20 птахів. Дикі куріпки – мінімум 10 годівниць на 100га. Випущені птахи – 1 годівниця на кожні 20 випущених птахів на відстані принаймні 10м одна від одної (для зменшення конкуренції).

Кількість годівниць

  1. Моніторинг результатів підгодівлі. Підгодівля є успішною, якщо ви спостерігаєте біля годівниць цільові види птахів, якщо їх чисельність зростає навколо районів організації підгодівлі. Підгодівля не є успішною, якщо поблизу годівниць поява цільових видів є рідкісною, на місцях годівлі помітні щурячі нори, годівниці пошкоджені. Найкращий спосіб провести моніторинг – встановити фотопастку біля годівниці, якщо через 2-3 дні щонайменше 50% зроблених фото фіксують появу цільових видів і менше 2% появу щурів – підгодівля організована правильно.

За спостереженнями англійських дослідників, найчастіше до відсутності позитивних результатів призводить: неправильний вид годівниць, не забезпечення достатньої кількості їжі в постійному режимі, відсутність контролю чисельності щурів.

Варіанти годівниць

Частина 2 – поради та підказки.

Корм має бути чистим і сухим, а годівниці не мають залишатися без зерна більше ніж на 2 дні.

До місця розташування годівниць має бути легко дістатися, але для уникнення фактору турбування їх необхідно розміщувати подалі від доріг та пішохідних доріжок. Не встановлюйте годівниці на полях для випасу худоби.

Годівниці необхідно регулярно переміщувати, щоб запобігти розповсюдженню хвороб і концентрації шкідників. Англійці рекомендують переміщувати їх кожні 10 днів на відстань до 20м від попереднього місця розташування, але залишатись в радіусі 50м від першочергового місця встановлення. Рекомендовано встановлювати годівниці ємністю 35-40 літрів, а для заохочення птахів відвідувати нові годівниці – розкласти невелику кількість зерна навколо них.

Краще встановити менше годівниць, які птахи будуть добре відвідувати, ніж більше годівниць, які будуть мало привабливими для них.

Голівниця

Частина 3 – Як зробити годівницю

  1. Ємність (барабан). Твердий пластик не іржавіє і зменшує вплив вологи на зерно. Металевий варіант недоступний для гризунів. Оптимальний розмір ємності – 30-40л.

Барабан

  1. Сопло має бути металевим. Спіралеподібне сопло дозволяє птахам легко бачити і «брати» зерно, необхідно пам’ятати про висоту сопла, щоб куріпки могли дістатись до нього. Якщо відсутній контроль щурів – краще не встановлювати сопло, а зробити прорізи на дні ємності.

Сопла

  1. Каркас – утримує годівницю і зменшує її використання нецільовими видами. Необхідно, щоб він дозволяв легко переміщувати годівниці, був зроблений з металу. Конструкція має бути міцною, наприклад, зробленою з циліндричної залізної арматури, покритою дротяною сіткою висотою 0,9м і діаметром 60см, розмір вічка 20х20см. Якщо годівниця призначена лише для куріпок, а фазани не є цільовим видом, розмір вічка має бути 12х12см.

сітка2

Сітка

Стримування нецільових видів. Варіанту годівниці, повністю захищеної від появи гризунів, англійці поки що не знайшли, але їм відомі способи, які допомагають зменшити відвідування годівниць гризунами. По-перше, замість спірального сопла зробити отвори на дні ємності для годування розміром 0,5х2см. По-друге, у разі годівниці для фазанів розташувати сопло на висоті 40-45см від землі.

 

Миша

Для зменшення використання годівниць врановими дослідники використовували мертвих граків (в Україні добування заборонене) в якості опудал.

ворони

грак

Якщо ви помітили, що оленеві намагаються повалити годівницю, її необхідно або закріпити в землю довгим металевим кілочком, або встановити на достатньо важкий «штатив».

оленячі

Джерело: https://www.gwct.org.uk/media/706097/GuidelinesforsuccessfulGamebirdandSongbirdFeeding.pdf

Детальніше...
Проєкт Лімітів 2021-2022

На сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів оприлюднено Проєкт Наказу "Про затвердження Лімітів використання (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів і встановлення Норм відстрілу інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, у сезон полювання 2021-2022 років".

 Ліміти 2021-2022 (проєкт)

Норми 2021-2022 (проєкт)

Наказ (проєкт)

Джерело: https://mepr.gov.ua/news/37308.html 

Детальніше...
Звернення авторам Законопроекту 5302

Законопроект 5302 – Не віділлються вовку овечі сльози.

Кажуть, кожен має займатися своєю справою. І народні депутати – не виключення. Недаремно їх «розділено» на Комітети, кожен з котрих має свої предмети відання. Знайомтеся – авторський колектив Законопроекту, що захищає «хижих та шкідливих тварин».

Ну от скажіть, невже у нас у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг усе настільки добре, що аж три члени цього Комітету – нардепи Скороход Анна Костянтинівна («Партія «За майбутнє»), Юрченко Олександр Миколайович (позафракційний), Єфімов Максим Вікторович («ДОВІРА») вирішили кинути усі сили на захист хижих та шкідливих для мисливського господарства тварин? Уже й усі питання у житловій політиці і господарстві повирішував член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Балога Віктор Іванович («Партія «За майбутнє»)? Чи вже все гаразд у нас з гуманітарною політикою, що членкиня відповідного Комітету Констанкевич Ірина Мирославівна («Партія «За майбутнє») вирішила до них приєднатися?

От наприклад, депутат Івченко Вадим Євгенович («Батьківщина»), будучи членом Комітету з питань аграрної та земельної політики, мав би потурбуватися про негативні наслідки для особистого селянського (фермерського) господарства в результаті зростаючої чисельності вовка. Оскільки до предметів відання Комітету належить і лісове (відповідно і мисливське) господарство, пан Івченко мав би перейматися збереженням і відтворенням державного мисливського фонду, а не сприяти його знищенню шляхом захисту «хижих та шкідливих» тварин.

Депутат Батенко Тарас Іванович («Партія «За майбутнє»), будучи членом Комітету з питань бюджету, мав би подумати про те, за чиї кошти і хто буде регулювати чисельність «хижих та шкідливих тварин», якщо єгерській службі протягом року робити це без дозволу буде заборонено. Які економічні наслідки чекають сільське населення, адже саме особисті селянські господарства сьогодні є основними виробниками тваринницької продукції? А ця галузь вперше за 13 років вже стала збитковою!

Депутату Галушко Микола Леонідович («СЛУГА НАРОДУ»), що є членом Комітету з питань правоохоронної діяльності, варто би було подумати над сприянням боротьбі з браконьєрством загалом, а не прикриватись  нібито боротьбою з браконьєрством на вовка, забороняючи полювати на нього в не мисливський сезон.

Депутату Лубінцю Дмитру Валерійовичу («Партія «За майбутнє»), як члену Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій варто було б подумати над таким. А коли люди бояться вийти з домівок через нашестя вовків на села, чи коли єгерська служба перестане регулювати чисельність лисиць і нас чекатиме спалах сказу – як тоді бути з правом людей на безпечне для життя і здоров’я довкілля? Чи поспілкуватись з жителями Луганщини та Донеччини і дізнатись, як при забороні полювання на прифронтових територіях жителі просили дозволити саме регулювання чисельності «хижих та шкідливих тварин», від нашестя котрих потерпали.

Депутату Брагару Євгенію Вадимовичу («СЛУГА НАРОДУ»), члену Комітету з питань свободи слова, навіть не знаємо яке питання поставити. Рік тому він радив пенсіонерці продати собаку, аби сплатити рахунки за газ. Можемо припустити, що більше 10 домашніх собак, з’їдених нещодавно вовками на Прикарпатті, для нього «не біда»? Це ж саме стосується депутата Фельдмана Олександра Борисовича («ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ»), члена профільного для нас Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Народний обранець, здається, готовий підписатись під будь-чим, що буде проти полювання як такого.

Зазвичай «зоозахисники», розробивши черговий Законопроект, шукають будь-яких депутатів, готових поставити свій підпис під їх «творінням». Звичайно, ніхто не може заборонити депутатам це робити. Однак, без обговорення можливих наслідків прийняття таких проектів зі спеціалістами у відповідній сфері, можна такої біди натворити, що й годі казати. Саме тому ми звернулись до кожного з авторів Законопроекту 5302 з обґрунтованою вимогою відкликати свій підпис під цим документом.

Звернення авторам Законопроекту 5302

Детальніше...
Цифровізація знов омине мисливство?

Настає пора звичної для кожного мисливця процедури – обміну контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання. Для багатьох це означає, що знову треба відпроситись з роботи, поїхати до обласного управління ДАЛРУ (іноді – за сотні кілометрів), аби отримати той заповітний клаптик паперу, з яким увесь сезон мусиш носитися, як з писаною торбою.

В той час як в Україні йде прискорена цифровізація усіх послуг та процесів, мисливці, здається, знову опинилися «за бортом»?

Так, очільник міністерства захисту довкілля та природних ресурсів поставив завдання провести 100% автоматизацію усіх адміністративних послуг, повідомило профільне для нашої галузі відомство. Зокрема, серед 94 проєктів у Плані цифрової трансформації країни 12 стосуються сфери захисту довкілля та природних ресурсів. Тут вам, до прикладу, е-ПЗФ, е-Ліс, е-Рибалка і…ні слова про мисливство.

Держлісагентство, підхопивши хвилю діджиталізації, також повідомило про початок активної роботи задля «створення прозорого, комфортного середовища». Звичайно, у сфері лісу, про мисливство – знову ні слова.

Для порівняння, наведемо вам трохи цифр. За повідомленням заступника голови ДАЛРУ з питань цифрового розвитку щороку в Україні видають 40 тисяч лісорубних квитків і 110 тисяч сертифікатів про походження лісоматеріалів. Це майже вдвічі менше, ніж кількість виданих контрольних карток для мисливців. То чому починають діджиталізацію не з мисливців?  Можливо, існує якась принципова позиція управління з питань ведення мисливського господарства – залишати застарілу дозвільну процедуру і паперовий формат?

Аби прояснити ситуацію і дізнатись, чи дійсно про мисливство знову забули, 5 квітня ми звернулись до керівництва ДАЛРУ з проханням озвучити позицію відомства з приводу впровадження електронних сервісів у мисливстві загалом і у видачі «контрольної картки» зокрема.

Як тільки отримаємо відповідь – ознайомимо з нею мисливську спільноту і напрацюємо подальші кроки для того, щоб спонукати владу нарешті провести цифровізацію і в мисливстві!

Звернення щодо контрольної картки

Детальніше...
Щодо Проекту Закону 5302 від 25.03.2021 року

Народним депутатам України –

Членам Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування

Щодо Проекту Закону 5302 від 25.03.2021 року

 

Шановні Народні депутати!

У Верховній Раді України Зареєстровано Проект Закону про внесення змін до ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» №5302 від 25.03.2021 року. Головним при його розгляді визначено Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування. Законопроектом запропоновано заборонити регулювання чисельності вовка у немисливський сезон, та бродячих котів на території мисливських угідь загалом; позбавити єгерську службу повноважень по регулюванню чисельності хижаків протягом року без спеціального дозволу; скасувати положення про можливість спорядженнями мисливців набоями та необхідним спорядженням задля регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин. ГС «Всеукраїнська мисливська спілка» звертає Вашу увагу, що даний Законопроект несе загрозу вітчизняному біорізноманіттю, а через маніпулятивні і брехливі твердження, викладені у пояснювальній записці до нього, може вводити в оману народних обранців.

  1. Щодо охоронного статусу вовка в ЄС

На відміну від України в окремих країнах ЄС вовка свого часу винищили повністю. Саме тому там йому було надано статусу суворої охорони, а при приєднанні України до Бернської конвенції для нашої держави зробили виключення щодо полювання на цього хижака. Та навіть попри охоронний статус, в Європі регулюють чисельність вовків за допомогою полювання. Зокрема, у 2019 році Європейський суд визнав[1], що полювання на суворо охоронювані види хижаків для управління їх популяціями сумісне з законодавством ЄС (положеннями Директиви ЄС «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни та флори»). Наприклад у Болгарії, яка є членом ЄС, Законом дозволено полювати на хижаків (у т.ч. на вовка) протягом усього року, при полюванні на інші види тварин; уповноважені на охорону диких тварин особи мають регулювати чисельність хижаків, бродячих собак і котів; а мисливцям за регулювання чисельності хижаків виплачується винагорода[2]. Це свідчить про те, що запропоновані до скасування положення Закону України відповідають законодавству окремих країн-членів ЄС. Абсолютно недоречно стверджувати, що Україна порушує взяті на себе зобов’язання щодо приєднання до Бернської конвенції, оскільки кожна сторона Конвенції самостійно визначає нормативно допустиму чисельність вовка і допустимі об’єми добування цього виду. Про жодні застереження з цього приводу з боку європейських або міжнародних інституцій нам невідомо.

  1. Щодо «знищення» вовка в Україні

Незважаючи на те, що згідно з офіційною статистикою протягом щонайменше останніх 15 років в Україні добувають близько 1 тисячі вовків, їх популяція залишається стабільною. Вважаємо, що про наявність певних загроз для існування виду або його знищення можливо говорити, лише спираючись на думку фахівців. Про популяцію вовка в Україні зоологи говорять наступне: «Загрози зникнення виду на даний момент не існує[3]»; «Популяція вовка в прекрасному стані. Таке було в останній раз років 60 тому, після війни[4]»; «Нормальна щільність вовка по Україні має бути 500-600 особин, а зараз його 2 500[5]»; «Українські зоологи…вважають, що в Україні офіційно показана чисельність вовка нижче реальної…Його чисельність по різним суб’єктивним і офіційним оцінкам можна визначити в межах від 3 до 5 тисяч особин[6]». Тобто, твердження авторів Законопроекту про «цинічне і максимальне винищення» вовка в Україні є такими, що не відповідають дійсності і вводять в оману.

Незрозумілим також залишається твердження авторів Законопроекту про те, що «далеко нерідкі випадки браконьєрського відстрілу вовка, коли порушник відстрілює вовка без наявності в нього яких-небудь…дозволів», адже самі вони зазначають, що полювання на вовка навіть в не мисливський сезон потребує дозволу, отже, виключення вовку зі списку хижих та шкідливих тварин ніяким чином не може вплинути на браконьєрів, які ці дозволи не отримують. Більше того, саме для скорочення браконьєрського відстрілу вовків через конфлікт людина-вовк Фінляндія дозволяє офіційне регулювання чисельності виду, що Європейський суд визнає цілком сумісним з законодавством ЄС[7]. Таким чином, насправді Законопроект призведе не до скорочення, а до збільшення обсягів браконьєрства.

  1. Щодо поняття «шкідливі тварини»

Щодо намірів авторів Законопроекту вилучити із законодавства термін «шкідливі» тварини. Звертаємо Вашу увагу, що ЗУ «Про мисливське господарство і полювання» стосується виключно ведення мисливського господарства, і перелічені у статті 33 Закону тварини є шкідливими саме для мисливських видів тварин. Неприпустимою є пропозиція заборони регулювання бродячих домашніх тварин на території мисливських угідь. У пояснювальній записці до Законопроекту влучно зазначено, що «З екологічної точки зору «шкідливих» тварин у природі не існує. В одних природних умовах вони можуть завдавати деякої шкоди, а в інших приносити користь. Так звані «шкідливі» тварини -  це невід'ємна, істотна і важлива частина дикої природи». Однак, бродячі собаки і коти НЕ Є частиною дикої природи. Вони є домашніми тваринами і «приносять користь», проживаючи вдома; а у дикій природі – порушують природній баланс і призводять до зникнення цілих видів[8]. Тому, за оцінкою вчених, собаки і коти – одна з найбільших загроз для дикої природи[9].

У якості підстави для заборони регулювання чисельності бродячих котів автори Законопроекту називають необхідність захисту лісового кота. Та Міжнародний союз охорони природи називає найбільшою загрозою для дикого кота домашніх котів. Зокрема, здичавілі домашні коти конкурують з лісовими хижаками за здобич і простір, високий потенційний ризик передачі хвороб між домашніми і дикими котами[10]. У вітчизняних наукових працях зазначено, що важливе місце у збереженні лісового кота займає запобігання гібридизації цього виду з домашніми котами. Підкреслимо, що у період з 1999 по 2020 рік, коли регулювання чисельності бродячих котів в Україні дозволене Законом, чисельність лісового кота зросла з 0,5 тисяч до 1,4 тисяч особин. Отже, загрози для існування цього виду також відсутні. Таким чином, у випадку прийняття Законопроекту буде завдано непоправної шкоди вітчизняному біорізноманіттю, у тому числі видам тварин, які знаходяться під загрозою зникнення.

  1. Щодо цілей і завдань прийняття Законопроекту

У Пояснювальній записці зазначено, що ціль прийняття Закону – дотримання принципів щодо охорони і захисту диких тварин, а завдання – охорона диких тварин, які знаходяться на межі зникнення. Це є відвертою брехнею. По-перше, вовк в Україні не знаходиться на межі зникнення; по-друге, фактично запропоновано захистити домашніх тварин, які наносять непоправну шкоду диким. У Законі Україні 436/96-ВР від 29.10.1996р про приєднання України до Бернської конвенції чітко зазначено, що регулювання чисельності вовка дозволяється з метою запобігання негативному впливу на популяції інших видів, серйозній шкоді худобі та іншим об’єктам власності. Наскільки нам відомо, з 1996 року Постійний комітет Бернської конвенції не надсилав Україні жодних застережень з приводу порушення нею своїх зобов’язань або принципів охорони і захисту вовка. Що стосується бродячих котів, яких запропоновано захищати на території мисливських угідь, то вони знищують не лише державний мисливський фонд, а й види диких птахів, занесених до Червоної книги України.

  1. Щодо соціально-економічних наслідків прийняття Законопроекту

У Пояснювальній записці вони фактично відсутні. Однак соціально-економічні наслідки будуть катастрофічними. Лише за останній рік у ЗМІ повідомлялось, що вовки тероризують  сільських жителів Івано-Франківщини[11], Хмельниччини[12], Кіровоградщини[13]. Обмеження у регулюванні чисельності цих хижаків призведуть або до вкрай негативних економічних наслідків для вітчизняного сільського (фермерського) господарства, або до негативних соціальних наслідків, як-то зростаючі конфлікти у сільській місцевості. Прогнозованим результатом котрих буде збільшення незаконних методів боротьби з вовком – для захисту сільськогосподарських тварин і власного життя і здоров’я. Основу раціону вовка складають дикі копитні тварини, за рік 2000 вовків споживають біля 1 500 000 м’яса. Для розуміння масштабів – якби вовк харчувався виключно дикими кабанами, за рік ним би була знищена уся облікована в Україні чисельність дикого кабана. На додачу до заборони регулювання чисельності здичавілих домашніх котів, які знищують дрібну дичину, прийняття Законопроекту призведе до негативних наслідків для галузі мисливського господарства і зменшення чисельності  диких, у томі числі рідкісних видів тварин. Через скасування можливості єгерській службі проводити регулювання чисельності «хижих та шкідливих» тварин чисельність останніх почне різко зростати. Оскільки тварини не будуть сидіти на місці і чекати проходження складної бюрократичної процедуру по отриманню дозволів у органів державної влади. Для зграй бродячих домашніх тварин таких дозволів не може існувати, оскільки вони не  є частиною мисливського фонду.

Прийняття даного Законопроекту – намір завдяки брехливим маніпуляціям фактично призвести до скорочення чисельності мисливських тварин та значних збитків для мисливського господарства. Тому просимо вас не підтримувати його прийняття, а рекомендувати Верховній Раді відхилити Проект Закону 5302.

 

[1] https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?oqp=&for=&mat=or&lgrec=nl&jge=&td=%3BALL&jur=C%2CT%2CF&num=C-674%252F17&page=1&dates=&pcs=Oor&lg=&pro=&nat=or&cit=none%252CC%252CCJ%252CR%252C2008E%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252Ctrue%252Cfalse%252Cfalse&language=en&avg=&cid=2044774

[2] https://www.lex.bg/laws/ldoc/2134941184https://www.slrb.bg/lov/srokove-za-lovuvane/

[3] http://www.terioshkola.org.ua/library/varia-articles/shkvyrya&kolesnikov-2008.pdf

[4] https://24tv.ua/ru/volki_losi_i_brakonery_ili_net_hudshego_zverja_chem_chelovek_n775670

[5] https://hromadske.radio/podcasts/kyiv-donbas/v-ukrayini-nemaye-fahivciv-yaki-mogly-b-kontrolyuvaty-chyselnist-vovka-biolog

[6] https://cyberleninka.ru/article/n/chelovek-i-volk-v-ukraine

[7] https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf;jsessionid=6F191C2AEFFE253354A43AE75721F97E?text=&docid=213873&pageIndex=0&doclang=en&mode=req&dir=&occ=first&part=1&cid=2306431

[8] https://wildlife.by/ecology/articles/odichavshie-koshki-vragi-ili-druzya/

[9] https://www.unian.ua/ecology/10443903-vcheni-nazvali-sobak-odniyeyu-z-naybilshih-zagroz-dlya-dikoji-prirodi.html

[10] https://www.iucnredlist.org/species/60354712/50652361#threats

[11] https://glavcom.ua/news/golodni-vovki-terorizuyut-zhiteliv-prikarpattya-722044.html, https://versii.if.ua/novunu/vovky-teroryzuyut-meshkancziv-kilkoh-girskyh-sil-na-frankivshhyni/

[12] https://bogdan.news/2021/01/25/sela-hmelnychchyny-teroryzuyut-zgrayi-vovkiv/

[13] https://www.unian.ua/ecology/10917365-vovki-terorizuyut-zhiteliv-dvoh-sil-na-kirovogradshchini-video.html

Детальніше...
Розведення крижня – інтерв’ю з керівництвом «ЄФР»

У минулому році, відвідавши мисливське господарство «Європейський фонд розвитку» («ЄФР»), ми дізнались багато цікавого про розведення крижня. Про це читайте в інтерв’ю з керівництвом «ЄФР» – директором Сергієм Кофаном і заступником директора по дичинорозведенню Володимиром Волошиним. Уже 15 років вони займаються розведенням крижня на території Харківської області.

Про комплексний підхід у веденні мисливського господарства

Мисливське господарство спеціалізувалося по копитних, першочергово територія включала тільки лісові угіддя. Успіхи і набутий досвід у відтворенні копитних підштовхнули до ідеї про розширення – і території господарства, і його профілю. В результаті – в користування була взята також значна територія польових і водно-болотних угідь, в зв'язку з чим прийнято рішення розводити не лише копитних, а й качку, а потім вже і фазана. З фазаном на даній території виникли деякі проблеми – в холодні сніжні зими багато гинуло, багато йшло на південь. А ось з качкою таких проблем немає.

Сприяли цьому і природні умови. У центрі господарства розташоване найбільше водне місце, оскільки тут місце злиття трьох річок. Поступово відбудували і занедбані рибоводні ставки – в підсумку на території їх стало 8. Частину з них задіяли для риборозведення і тепер реалізують рибу - від личинки до товарної, і надають послуги зі спортивної ловлі. Крім того, на території була покинута ферма, яку господарство викупило і відновило. На її базі і був побудований фазанарій та качина ферма.

Про вдалі експерименти

В 2005 році «ЄФР» була закуплена перша партія маточного поголів'я крижня в Сарнах Рівненської області, в кількості 1300 шт. Випустили їх на перший ставок, паралельно почавши обладнання інших ставків і відбудовування ферми. Взимку качка ще зимувала прямо на ставку, оснащеному аератором. Завдяки цьому агрегату навіть в морозну зиму на ставку залишалася ополонка метрів 70 в довжину і метрів 35 в ширину, і качки там зимували. Співробітники господарства тільки підгодовували їх, і зиму крижні пережили нормально. Найцікавіше, що частково ця качка полетіла на південь, а навесні - повернулася! Зараз батьківське стадо в зимовий період також знаходиться на ставку (в вигулах). Якщо температура повітря -10 або -20, то температура води завжди якийсь «плюс». Та й сама качка не дає замерзати водоймі, а якщо морози великі, то додатково ставиться аератор.

Згодом в господарстві почали проводити різні експерименти. Щоб прискорити процес відтворення качки її маточне поголів'я взимку поміщали в сарай, де було тепло і використовувалося освітлення для штучного збільшення світлового дня. І ось уже в морозному січні-лютому качки починали першу яйцекладку. Ці перші яйця закладалися в інкубатор, що дозволяло отримати перших каченят набагато раніше, ніж в природних умовах.

Наступний експеримент – утримання маточного поголів'я в вольєрах, відкритих зверху. Дикий селезень, пролітаючи над вольєром, чув качок, що там проживали. Він прилітав до вольєру, парувався з ними і таким чином відбувалося змішання крові, що дуже позитивно для міцного потомства. Зараз в закритих вольєрах так само відкривають стельові сітки, роблячи невеликий отвір, і туди залітають дикі селезні. Перебування на ставку вольєрних качок приваблює диких крижнів, які заселяються по сусідству на водоймі.

Про потужності виробництва і шляхи реалізації

У найпродуктивніші роки в «ЄФР» вирощували до 60-70 тисяч крижнів в рік. Перші 10-14 днів каченята утримуються в яслах - спеціальному качатнику «для найменших», потім вже відправляються в обгороджений сіткою вигул, де ростуть до 1,5-2 місяців. Після чого вони починають своє життя у вольєрі на воді, звідки в грудні відбирають маточне поголів'я.

На 2020-2021 роки запланували сформувати маточне поголів'я в кількості 3000 особин, в співвідношенні селезень до качки 1:5. З цієї кількості можна буде отримати приблизно 17-18 тисяч особин молодняку, стверджує Володимир Волошин. Господарство готове збільшити поголів'я і до 100 тисяч, якщо був би попит. А він зараз нестабільний. Припустимо, основним замовником крижнів виступає УТМР, яке є користувачем найбільшої площі водних угідь, і якщо у них поганий фінансовий рік – продажи встали, – кажуть в господарстві. За цей час придбані в господарстві качки заселяли Сумську, Харківську, Черкаську область. Дуже активно брали качок в Полтавську область, але в останні 2-3 роки там висохла велика частина водойм.

Частину розведених крижнів тут реалізують молодняком, починаючи від добових каченят до місячного молодняка, який користується найбільшим попитом. Частина дорослих крижнів йде на продаж, частина випускається на власні ставки.

Цікавий досвід проведення полювання на крижня «під постріл». Як розповів Сергій Кофан, дуже багато мисливців вже знають це полювання, яке їм полюбилося. Як правило, вони приїжджають компанією чоловік 10, замовляють 200-300 качок, яких випускають партіями з часовими інтервалами на значній відстані від ставка. Керуючись своїм інстинктом, качки повертаються на ставок, і пролітають над заростями водойми, де розташовані скрадки мисливців. Тим самим практично відсутні відмінності в полюванні на дику качку і на качку вольєрну, хоча останній варіант і більш динамічний. Качки, які виявилися більш щасливими, ніж мисливці, повертаються в вольєри. Також в господарстві проводять забій нереалізованого поголів'я крижня і реалізують його м'ясом дичини під назвою «Українська дичина».

Про поради «для початківців»

Якщо каченят випускають в угіддя без будівництва вольєрів, то найголовніша умова – водойма повинна бути на відстані від населеного пункту хоча б в 1,5-2км. Тому що, вирощені в штучних умовах крижні хоч і дикі, але все-таки звикають до людини, наприклад, коли їх годують. Вони вже не такі полохливі, і якщо на водоймі проблема з кормами, а крижень чує – поруч є населений пункт, значить, там є людина, є і корми.

В цілому ж при випуску молодняка на водойму там досить їжі для нього, тому він відразу ж розподіляється по ставку і часто ігнорує ті місця, де йому підсипають корм. А коли крижень стає на крило, він вже може відвідувати поля з пшеницею, кукурудзою, загалом – їсти те, що йому подобається.

При розведенні крижня в більш значних масштабах можна замість дорогих промислових комбікормів самостійно готувати кормосуміші із зернової групи та інших складових, в господарстві підрахували, що так можна економити до 40%.

Дуже важливо пам'ятати про хижаків – як «літаючих», так і «бігаючих», стверджує Волошин. Тому, з метою збереження поголів'я крижня краще утримувати в закритих вольєрах, передбачивши надійний захист. Адже іноді хижаки можуть за ніч знищити до 100 особин пернатих. Нічого складного в будівництві таких споруд немає.

Висловлюю подяку Сергію Кофану і Володимиру Волошину, керівництву «ЄФР» за можливість відвідати їх господарство, поспілкуватися і вивчити їх успішний досвід в розведенні крижня. Тепер будемо застосовувати його на практиці в Житомирській області, куди і «поселили» закуплене маточне поголів'я.

Сергій Андросюк, Всеукраїнська мисливська спілка.

З питань придбання: https://safari-dich.com/razvedenie-ptytsy/

Читайте по темі:

Покращення водойми для приваблення качок: http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/365-pokrashchennia-vodoimy-dlia-pryvablennia-kachok-nimetskyi-dosvid

Практичні поради по розведенню: http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/335-praktychni-porady-po-rozvedenniu-dykoi-kachky

Детальніше...
Мисливська галузь у 2020 році

По завершенню мисливського сезону Держлісагентство відзвітувало про основні показники функціонування галузі. Що відомо? 

Площа мисливських угідь, наданих в користування, за рік збільшилась на 1,7 млн га.

Згідно попередніх даних, чисельність основних видів копитних мисливських видів залишається майже без змін, хіба що козуль за рік було обліковано аж на 5,4 тисячі особин більше, ніж у 2019 році.

За винятком тієї ж козулі, скоротилися обсяги добування диких тварин. Це можна пояснити і незначним скороченням кількості мисливців, які отримали у 2020 році контрольну картку, а отже (теоретично) вийшли на полювання.

Є новини щодо АЧС – у 2020 році було зафіксовано лише 5 випадків чуми у дикій фауні, тоді як у 2019 році їх було 11.

ДАЛРУ, як і раніше, називає одним із головних стримуючих факторів розвитку мисливського господарства стан охорони угідь від браконьєрства. Так, якщо у 2019 році на порушників правил полювання було складено 2860 протоколів, то у 2020 році вже 3275, через що на 20% зросла сума стягнутих з порушників штрафів за порушення правил полювання.

Детальніше про те, як мисливська галузь завершила 2020 рік у цифрах можна побачити на фото нижче (натисніть для відкриття).

Звіт ДАЛРУ: https://bit.ly/3cSt6xX

 

Детальніше...
Виставка "Зброя та безпека" - 15-18 червня 2021 року

Виклики сьогодення, пов’язані із протистоянням всього світу пандемії, примусили Уряд прийняти нелегке рішення про відтермінування Міжнародної спеціалізованої виставки "Зброя та безпека" з жовтня 2020 р. на 15-18 червня 2021 р.

Більш детальну інформацію про перенесення заходу ви знайдете за посиланням: https://www.iec-expo.com.ua/or-2021.html

Тематика виставки для цивільного населення розміщена тут: https://www.iec-expo.com.ua/or-2021/tmor-2021.html

Умови участі: https://www.iec-expo.com.ua/or-2021/uslor-2021.html

Як проходив захід у 2019 році: https://www.iec-expo.com.ua/zb-2019.html

Тож виставка відбудеться з 15 по 18 червня 2021 року у Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський пр-т, 15).

Детальніше...