Міністр екології порівняв мисливців із серійними вбивцями - інтерв'ю

Днями міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак в прямому ефірі Радіо «Свобода» коментував питання заборони полювання на лося (внесення до Червоної книги України). «Всеукраїнська мисливська спілка» виділила та проаналізувала для вас найпринциповіші моменти з інтерв’ю. 

  1. Наукові дослідження.

Пан міністр неодноразово запевнив, що при внесенні лося до Червоної книги були дотримані усі чіткі, визначені законодавством. Зокрема, передувало виданню Наказу міністра екології обґрунтоване наукове дослідження і обґрунтований висновок Національної академії наук. В результаті цих досліджень було прийнято обґрунтоване рішення – та популяція лося яка фіксована в Україні є недостатньою для того щоби бути впевненим про відсутність загрози цій тварині.

Що насправдієдине наукове дослідження за останні роки було проведене Інститутом Зоології ім. І.І. Шмальгаузена в 2009 році. Його висновок говорить про те,що наявна чисельність популяції лося зумовлює впевненість у безпеці виду в найближчому майбутньому і знімає питання про його внесення до Червоної книги. З того часу популяція лося зросла на 2 тисячі особин. В Інституті Зоології, Національній академії наук, Держлісагентстві підтверджують, що після 2009 року ніхто дослідження стану популяції лося не проводив, Міністерство екології не надало результати таких досліджень на вимогу суду – то про яке «обґрунтоване наукове дослідження» каже пан міністр? До речі пану міністру варто було б знати, що рекомендації виносить не Національна академія, а Нацкомісія з питань Червоної книги.

  1. Пробний облік лося та його чисельність.

Міністр заявив, що науковці користувалися цифрою в 3 тисячі особин лося. При цьому додає, що в рамках проведеного в 2018 році пробного обліку були отримані дані, які майже з точністю до кількох особин відповідають цифрам, які наводять мисливці. Міністр підкреслив, що всі ми оперуємо одними й тими самими цифрами.

Що насправдіотже усі оперують однаковими даними, результати пробного обліку співпадають з даними мисливських господарств. То чому міністерство екології спочатку стверджує, що лосів у нас 1-2 тисячі, тепер заявляє, що 3 тисячі, а насправді (як свідчать дані господарств) їх більше 6 тисяч. Міністерство перейняло досвід «зоозахисників» щодо маніпулювання даними?

  1. Шкода лісовому господарству.

Міністр був здивований аргументом, що в лісі немає корму для лосів, і запевнив, що твердження – «якщо буде багато лосів то вони з’їдять увесь ліс» немає наукового підґрунтя.

Що насправді - саме науковці говорять про те, що посадки лісу скорочуються, а отже, скорочується і кормова база для популяції лося. Наприклад, Ігор Шейгас  завідувач сектору мисливствознавства, к.с.н. УкрНДІЛГА, де вже 36 років ведуть спостереження за станом популяції лося,  каже про те, що максимальна чисельність лося в Україні співпала з максимумом кормових запасів значних площ соснових молодняків, його кормова діяльність наносила  мільйонні збитки лісовій галузі, а зниження чисельності поголів’я збігається з різким зниженням обсягу створюваних штучних молодняків у 5 разів. Стаття Ігоря Шейгаса Можливо пан міністр не в курсі, що його «радники» це не науковці, а просто «зоозахисники»?

  1. Передати лосів у турботливі руки

Міністр запевнив, що після підписання Наказу про внесення лося до Червоної книги, вони звернулись до усіх без виключення мисливських господарств з пропозицією за допомогою Мінприроди передати тварин, яких їм важно утримувати, на належне утримання. І жодне господарство не звернулось з проханням забрати лосів.

Коментар – насправді, як коментувати цей абсурд ми навіть не знаємо, просто звертаємось до усіх мисливських господарств (а таких пропозицій від міністерства ніхто з них звичайно не отримував) – колеги, швиденько збирайте усіх своїх лосів, адреса міністерства екології – місто Київ, вулиця Василя Липківського, 35.

  1. Діалог з мисливцями

Говорячи про різноманіть численного мисливського співтовариства, міністр заявив, що йому доводилось спілкуватись з мисливцями під стінами Мінприроди, і вони були на межі зриву від усвідомлення того, що у них забрали їх улюблені іграшку чи щось більш близьке до них.

Що насправдієдиний мисливський мітинг під Мінприроди в 2017 році проводили ми (Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств», пан Семерак до нас поспілкуватися не вийшов! Це був не мітинг мисливців, які прагнули полювати, це був мітинг учасників мисливської галузі, які вимагали затвердити Ліміти, як того вимагає закон, щоб дати мисливським господарствам (суб’єктам господарювання) змогу працювати. І той факт, що міністерство порушувало закон, підтвердив суд, визнавши його бездіяльність. Репортаж 1 Репортаж 2

Пан Семерка в черговий раз підкреслив, що дискусія про захист лося може відбуватися лише з науковцями, а не з мисливцями.

Коментартакий підхід з боку очільника органу влади повністю суперечить загальноєвропейським принципам, викладеним в Європейській хартії полювання та біорізноманіття. Ми вказували на це міністру у відкритому листі, і отримали відповідь – міністерство екології готове до конструктивного діалогу з користувачами мисливських угідь Лист і відповідь. То готове чи ні? Більш того, навіть закон про Червону книгу України передбачає участь громадськості в складі Національної комісії з питань Червоної книги.

  1. Характеристика мисливців

Як міністр не намагався утриматися від образливих висловів на адресу мисливців, все ж не витримав – «Ми ведемо розмови з мисливцями, це та сама дискусія між серійним убивцею та поліцейським – можна чи не можна вбивати».

Оскільки навіть ведуча програми була вражена таким порівнянням, ми залишимо без коментаря вираження ненависті до мисливців з боку міністра, просто майте на увазі – чого мисливська галузь може очікувати від міністерства екології, коли його очолює такий затятий антимисливець…

Повна версія інтерв’ю доступна  за посиланням:

Інтерв'ю міністра екології Радіо "Свобода"