Пікет КЕКЦ "Заборонити полювання" Пікет КЕКЦ "Заборонити полювання"

Ватажок антимисливського руху в Україні

Більше 10 років на території України проводиться анти-мисливська кампанія, яка в останні роки набрала значних обертів. Нижче представлені основні цілі та законодавчі перемоги псевдоекологів в рамках даної кампанії – безліч заборон і обмежень, згубних для мисливської галузі. (Інформація взята з офіційного сайту Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) http://ecoethics.ru/. Нижче цитати в нашому перекладі).

«Багато мисливців являють собою зараз жорстоко сердечних, заздрісних, брехливих, лицемірних, малограмотних, убогих, жадібних, примітивних, самовдоволених, пихатих, агресивних, егоїстичних, байдужих, зловтішних, боягузливих, ледачих, недалеких людей», – В.Є. Борейко, директор КЕКЦ.

 «Як ми закрили весняне полювання»

Екологи, впевнені в катастрофічному падінні культури полювання, почали виступати проти дозволу проводити весняне полювання. У 2003 році шляхом розгортання масштабної піар-кампанії, КЕКЦ домігся скасування весняного полювання – в 2004 був прийнятий відповідний закон.

http://www.ecoethics.ru/old/b70/112.html

«Охорона вовків»

З 2006р. КЕКЦ разом з Екоправо-Київ ведуть кампанію по захисту вовків. Від провальних (поки що) спроб внести вовка до Червоної книги, вони почали лобіювати винесення вовка зі списку шкідливих видів. Це означає, що добувати його можна буде тільки з жовтня по лютий. Інші законопроекти екологів пропонують зовсім виключити поняття шкідливих тварин і регулювання їх чисельності протягом року, а також заборонити натаскування мисливських собак контактним методом.

http://ecoethics.ru/campaigns/ohrana-volkov/

«Зубр»

У 2007р. КЕКЦ і Екоправо-Київ домоглися визнання відомчої інструкції Держкомлісгоспу та Мінприроди України по комерційному відстрілу зубрів протиправною, і з 2008 року законодавчо заборонено добування видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, з метою отримання прибутку. Псевдо екологи, замовчуючи факт скорочення чисельності зубрів після їх внесення до Червоної книги, пропонують створювати об’єкти природно-заповідного фонду в місцях їх перебування.  А в зв'язку з прийняттям пролобійованого ними закону про праліси, на всіх територіях природно-заповідного фонду мисливство взагалі заборонене.

http://ecoethics.ru/campaigns/zubry/

 «Лось»

В 2017 році псевдоекологи розпочали кампанію по захисту лося, стверджуючи, що його чисельність в Україні становить 1-2 тисячі осіб. Міністр екології О. Семерак, підтримуючи псевдоекологів, 3 лютого 2017 року підписав наказ про введення мораторію на полювання на лося на 25 років. Незважаючи на те, що вищезгаданий наказ не був зареєстрований в Мінюсті, під тиском псевдо екологів лося було внесено до Червоної книги.

http://ecoethics.ru/category/campaignsnews/saveelk/

 «Екотаж»

Псевдоекологи не соромляться порушувати законодавство, активно пропагуючи рух «екотаж», тобто екологічний саботаж. Мета екотажу – охорона природи, заради захисту якої в деяких випадках стає морально виправданим порушувати несправедливий закон, псувати або знищувати приватну власність». На сайтах екологічних організацій розміщені детальні інструкції по знищенню мисливських вишок. А з 2018 року кампанію по знищенню вишок на території ПЗФ активно підтримує і Держекоінспекція, і представники обласних управлінь Держлісагентства.

http://ecotage.info/

«Про шкоду спортивного полювання»

Таким бачать полювання псевдоекологи: Постійна і тривала маніпуляція мисливськими тваринами в мисливських господарствах – вільне розведення, вибракування стада, селекційний і трофейний відстріл, зимова підгодівля, тотальний відстріл хижаків - змінюють еволюційний напрям розвитку видів мисливських тварин,  погіршують генофонд мисливських тварин, залишають осиротілих дитинчат і величезну кількість підранків.

Браконьєрство буде існувати до тих пір, доки буде дозволене спортивне полювання. Полювання грубо порушує права тварин на життя, свободу і захист; виховує в людині негативні якості характеру, створює атмосферу узаконеного зла і схвалюваних вад. Моральний розклад особистості шляхом культивування низьких пристрастей і інстинктів.

http://ecoethics.ru/campaigns/net-sportivnoy-ohote/

«Дії щодо заборони полювання»

З 1 квітня 2016р. в Україні діє Сезон тиші, що триває до 15 червня, незважаючи на встановлене законодавством право починати полювання на самця козулі з 1 травня. Вже в 2017 році завдяки закону з охорони пралісів екологам вдалося закрити в об'єктах ПЗФ полювання повністю (в тому числі і в заказниках). Також внесено законопроект про заборону на використання свинцевого шроту на території водно-болотних угідь.

 «Ідея абсолютної заповідності»

Найважливіша мета згаданих екологічних організацій – просування і популяризація на території України і країн СНД концепції абсолютної заповідності – це ідеальний режим повної недоторканності, спрямований на підтримку спонтанних природних процесів і явищ в дикій природі. Він забороняє мисливство, рибальство, туризм, будь-які рубки, сінокосіння та випас худоби, і навіть гасіння пожеж.

В. Борейко, в своєму прагненні закрити полювання в Україні, має підтримку міністра екології О. Семерака, народних депутатів  О. Ленського, О. Єднака,  І. Луценка, Б. Берези, С. Капліна, К. Іщейкіна й інших.

Для досягнення своєї мети КЕКЦ звертається до міжнародних донорів, і отримує великі кошти.При цьому на сайті організації зазначено наступне: «Все наши природоохранные акции мы проводим за свой счет или за счет частных меценатов, не получая ни гроша от государственных структур или зарубежных фондов» така фраза зазначена на офіційному сайті КЕКЦ. Там зазначено і таке «Мы (КЭКЦ) -независимы и свободны. Не лижем  зад властям и зарубежным грантодателям, не играем в политику. Мы реально охраняем природу».

Нами було проведене дослідження офіційних сайтів закордонних фондів, і було знайдено  наступне:

Американський фонд МакАртурів:

  1. В 1996 році надав $45000 КЕКЦ на проект «Збереження біорізноманіття в Україні і налагодження співпраці з українськими природозахисними організаціями.
  2. В 1997 році $100 000 на «Сприяння збереженню біорізноманіття в Україні».
  3. В 1999 році $100 000 на «Підтримку участі українських екологічних організацій у загальноєвропейській стратегії біологічного та ландшафтного різноманіття».
  4. В 2001 році $150 000 на «Підтримку роботи, пов'язаної з місцевими екологічними мережами, сталим лісовим господарством та поширенням екологічної інформації».
  5. В 2004 році $105 000 на «Підтримку Гуманітарного екологічного журналу».

Отже загалом $500 000 і це лише від одного фонду. А є й інші. Наприклад, міжнародний фонд «Відродження», хоча і є українською організацією, однак фінансується на кошти американця Джорджа Сороса, в 2007 році наддала КЕКЦ $8 133 на проведення освітнього семінару у Києві для представників громадських організацій Росії, Білорусі, Молдови, Азербайджану і Вірменії з метою поширення досвіду організаторів у розробці та лобіюванні Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» і підвищенні рівня гуманізації суспільства в країнах-учасницях проекту.

Чи не є це прикладом брехливої натури "зоозахисників" і свідченням того, що вони готові піти на все заради досягнення своєї мети. Як бачимо, діяльність подібних організацій направлена на знищення цілої галузі національної економіки, і профінансована ця робота іноземними структурами, тож куди дивляться наші силові структури? Наша ж мета - недопустити знищення мисливства в Україні!