Піролізні бочки - екокатастрофа ХХІ століття

Піролізні бочки - екокатастрофа ХХІ століття

Доки псевдо захисники природи затято борються з надуманими проблемами, як-то внесення лося до Червоної книги або намагання обмежити регулювання чисельності вовка, Україною шириться справжнє екологічне лихо. Кустарне виробництво деревного вугілля шляхом його випалювання в піролізних печах (бочках), що розгорнулося на території українських лісів, наносить непомірну шкоду навколишньому середовищу.

За даними журналістських досліджень, виробництво деревного вугілля є одним з найбільш прибуткових «чорних» видів бізнесу в Україні, порівняти його масштаби можна з незаконним видобутком бурштину і розкраданням лісу. Об’єми експорту в Європу теж значні, оскільки там, на відміну від України, так просто розгорнути виробництво, що забруднює екологію, неможливо, а от для еко-свідомих виробників передбачені всілякі преференції.

  Ми вирішили торкнутися теми повсюдного встановлення піролізних бочок після звернення одного з мисливських господарств, оскільки таке виробництво несе пряму загрозу  не лише для лісів, а й для ведення мисливського господарства.

Виробництво деревного вугілля – інвестиційно привабливий від бізнесу: потенційно широкий ринок збуту продукції, невеликі витрати і значна рентабельність, простий процес виробництва. Інша сторона цього бізнесу – негативний вплив на навколишнє середовище, тому перш ніж його розпочати, необхідно отримати низку дозволів на провадження даного виду діяльності. Однак, саме про це «забуває» більшість вугільних бізнесменів, що прагнуть швидкого збагачення.

Метод виробництва вугілля в мобільних печах та бочках був розповсюдженим в 1990-х роках, коли повсюдно вирубувались ліси, а в атмосферу викидались тони шкідливих відходів випалювання. Чому сьогодні є можливим повернення до згубної практики минулого, коли, маючи всі інструменти та можливості для організації екологічно чистого виробництва, безперешкодно продовжують використовувати кустарні методи шкідливого виробництва? Продовжується масштабна незаконна вирубка лісу: піролізні бочки розташовують все ближче до сировини для виготовлення вугілля – безпосередньо в лісах. У випадках, коли відповідальність за лісове браконьєрство стає зупиняючим фактором для вугільних бізнесменів, в якості сировини вони починають використовувати самосійний ліс. Але ж в любому із випадків наноситься колосальна шкода зеленим багатствам, яку недобросовісні підприємці, звичайно, не відшкодовують залісненням. 

Так знищуються ліси України і кормова база мисливської фауни. Оскільки процес виходу викидів з таких бочок є відкритим, в атмосферу потрапляє низка небезпечних речовин – оксид натрію, оксид сірки, вуглекислий газ, суспендовані тверді частинки, смоли та ін., вони осідають на ґрунт, воду, рослини і таким чином потрапляють в організм тварин. Крім того процес спалювання деревини в піролізних бочках є неперервним, що є значним і постійним фактором неспокою для диких тварин.

Не лякає «чорних» бізнесменів  передбачена відповідальність, адже штрафи за забруднення довкілля є мізерними, хоча кустарні вуглевипалювальні установки є джерелом величезних викидів в атмосферу. Суспільний резонанс з боку місцевого населення, яке вимушене дихати чорним димом, призводить лише до того, що такі мобільні бочки переміщають в інше місце, зазвичай, якнайдалі в ліс – подалі від очей і містян, і контролюючих органів, та поближче до джерел сировини для виробництва. Згідно з класифікацією видів економічної діяльності виробництво деревного вугілля шляхом дистиляції (піролізу) відноситься до виробництва хімічних речовин (переробна промисловість), отже може розташовуватися лише на землях виробничого призначення. Таким чином є неприпустимим, коли піролізні бочки встановлюють на лісогосподарських землях.

Тим часом псевдо захисники чомусь намагаються збільшити чисельність диких тварин шляхом заборон полювання на них. Під прапором радикального руху «екотаж» вони спалюють мисливські вишки, що використовуються для обліків і спостережень за дикими тваринами. Одночасно з цим у них під носом процвітає справжнє, а не надумане, лихо для тваринного і рослинного світу – вугільні бізнесмени продовжують незаконно і безкарно працювати, створюючи непридатні для життя і відтворення диких тварин умови. Вони зводять нанівець всі зусилля користувачів мисливських угідь по збільшенню чисельності мисливських видів та зусилля лісників по відтворенню лісів.

Розквіт настільки еко-шкідливого і застарілого методу виробництва деревного вугілля, як спалювання в піролізних бочках, є неприйнятним в XXI столітті в європейській державі – Україні. Тому ми закликаємо відповідальні органи влади звернути увагу на проблему, і захистити наше довкілля, наш тваринний світ і нас самих, унеможлививши нелегальне виробництво деревного вугілля в нашій країні. З цього приводу ГС «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств» зверталась з відкритим листом до міністрів екології та агропромислової політики, а також голови Нацполіції, він розміщений на сайті Відкритий лист