Концепція реформування та розвитку мисливського господарства (2020-2030)

Концепція реформування та розвитку мисливського господарства (2020-2030)

В 2018 році ми опублікували Стратегію реформування мисливської галузі для обговорення з усіма зацікавленими сторонами. За цей час ключові проблеми, які потребують вирішення, висвітлювались нами на сторінках «ПтаР» («Уся правда про мисливство» №5,2019; «Як схрестити вужа з їжаком», №7,2019; «Настала пора декомунізувати мисливського монополіста», №8,2019; «Глас народу» №9,2019) і на нашому сайті www.gsvms.org.ua. Оскільки наше прагнення створити галузь мисливства в Україні співпало з намірами влади провести реформи в країні, настав час переходити від обговорення до практичних кроків. Тож пропонуємо на Ваш розсуд скорочену концепцію реформ.

КОНЦЕПЦІЯ
реформування та розвитку мисливського господарства на 2020-2030 роки

Існуюча модель ведення мисливського господарства була розроблена в умовах соціалізму. В умовах ринкової економіки в такому вигляді галузь існувати не може. Сьогодні мисливство - елемент активного відпочинку громадян, а повинно стати повноцінною галуззю з товарного виробництва і надання послуг в сфері полювання та зеленого туризму. За принципом: мисливське господарство - суб'єкт господарювання, який займається розведенням, відтворенням та охороною мисливських тварин, наданням послуг по полюванню, зеленому туризму і товарним виробництвом. Мисливець - користувач послуг господарства.

Сучасний стан мисливської галузіВ Україні зареєстровано понад 750 тисяч мисливців, з яких активні – 350 тисяч. Загальна площа мисливських угідь в Україні* складає  38,3 млн. га (56% від площі країни). З них 23,6 млн. га (61,6%) надані в користування Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР); 10,7 млн. га (28,0%) – приватним та громадським мисливським організаціям; 4,0 млн. га (10,4%) – державні підприємства Держлісагентства України. Близько 6300 працівників працевлаштовані в 1192 організаціях мисливської галузі. Порівняльний аналіз з постсоціалістичними країнами, такими як Польща, Угорщина, Словаччина, демонструє – мисливська галузь України очевидно рухається не в тому напрямку.

Мисливські  угіддя в користуванні. В Україні найменше співвідношення площі мисливських угідь до території країни. І в першу чергу це пов’язано з процедурою їх оформлення – вона є централізованою, при 100%-му виконанні вимог законодавства отримати угіддя в користування прості громадяни не в змозі. Надання угідь в користування є строковим, термін дії визначає влада. Право на користування не можливо відчужити або успадкувати, що не сприяє інвестиціям у галузь. Незатребуваними залишаються більше 8 млн. га угідь.

d1

d2

Користувачі мисливських угідь. В Україні мисливськогосподарською діяльністю займаються 1192 організації, середня площа угідь, наданих в користування одній організації становить 32 000 га. При такій площині користувач концентрує ресурси на продуктивній частині угідь, а інша залишається поза увагою. В зв’язку з незначною кількістю організацій обмежується доступ мисливців до тваринних ресурсів – лише 350 000 з зареєстрованих 750 000 мисливців є активними. Приклад успішного ведення мисливського господарства в країнах Європи демонструє, що ефективне користування природними ресурсами забезпечується за рахунок двох факторів. Мисливські колективи є самостійними юридичними особами і мають в користуванні угіддя середньою площею не більше 10 000 га.

d3

d4

Проблема ресурсної бази - низьке поголів’я мисливських видів тварин. В Україні чисельність диких тварин в порівнянні з країнами Європи є нижчою в рази, як наслідок – добування з розрахунку на 1 мисливця є нижчим в сотні разів. Виною цьому є розквіт браконьєрства. Зокрема, розмір встановлених штрафів за порушення правил полювання не має стримуючого ефекту  (середній штраф в 2018 році – 210 гривень), а щоб правопорушника притягли до кримінальної відповідальності, він має завдати збитків на суму більше 240 000 гривень (рівносильно добуванню 8 козуль). Окрім того недосконалою є діюча система визначення оптимальної чисельності диких тварин, проведення обліку диких тварин, затвердження Лімітів добування, практики видачі сезонних відстрільних карток.

d5

Питання ефективності користування угіддями. В країнах Європи мисливство є прибутковою галуззю, з розвиненим ринком продукції полювання (м’яса диких тварин). натомість в Україні мисливське господарство – збиткове, завдяки тому, що 72% угідь використовують неефективні користувачі. Так, в 2018 році доходи державних підприємств ДАЛРУ на 36,8% покривали витрати; організацій УТМР – на 38,3%. Українська держава при такому потенціалі галузі і такій величезній кількості задіяних в сфері учасників не отримує майже ніякого доходу до бюджету і не збільшує ВВП.

Державне управління галуззю. Незважаючи на те, що лише 20% від загальної площі наданих в користування угідь є лісовими, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі мисливського господарства є Держлісагентство. Це є поєднанням двох конфліктуючих місій. На даний час доходи від ведення мисливського господарства становлять лише 1,5% від доходів лісового господарства, тому мисливство залишається поза увагою лісового відомства.

 d6

d7

d8

Кроки по реформуванню мисливської галузі.

  1. Докорінно змінити діюче законодавство в бік спрощення ведення мисливського господарства і зменшення регулюючих та контролюючих функцій держави.
  2. Реорганізація неефективних користувачів мисливськими угіддями.
    • Ліквідація державних мисливських господарств. Частину реформувати в МГ вольєрного типу (розплідники). Іншу частину поділити на угіддя площею 5-10 тисяч га і на конкурсних засадах передати в управління більш ефективним користувачам.
    • Реорганізувати мисливські угіддя УТМР з поділом на дрібні (5-10 тисяч га) і передати їх в користування юридичним особам, засновниками котрих на паритетних засадах будуть місцеві мисливці та УТМР.
  3. Надати в користування землі резерву.
  4. Перейти до планів добування, з запровадженням плати за дотримання оптимальної чисельності мисливських тварин і системи маркування добутої дичини за допомогою бирок.
  5. Налагодження дієвої системи управління мисливською галуззю. Сьогоднішній обсяг валового продукту мисливськогосподарської галузі не дозволяє створити окремий центральний орган виконавчої влади. Тому пропонується під управлінням Міністерства енергетики та захисту довкілля об’єднати мисливські і рибні ресурси: за прикладом США – на базі існуючого Держрибагентства створити Державне агентство з питань рибного та мисливського господарства. Існуючий рибоохоронний патруль підсилити кадрами та оснащенням з метою ефективної боротьби з браконьєрством як на водоймах, так і в мисливських угіддях.

Очікувані результати.

На короткотермінову перспективу 5 років – утворення нових підприємств, збільшення поголів’я:

  • Створення 3500 нових підприємств
  • Створення додатково 14000 робочих місць (з розрахунку мінімум 3 на кожне нове підприємство та мисливський патруль) в сільській місцевості
  • Збільшення поголів’я мисливських тварин, у т.ч.

-  копитних   на 120 000 -  до 340 000

- хутрових на 1 000 000 - до 2 700 000

- пернатих на 6 000 000  до - 16 700 000

  • річна виплата заробітної плати по галузі складе 1,4 млрд. грн
  • відрахування з зарплати до бюджету і фондів 560 млн.грн
  • плата за користування мисливськими ресурсами – 26 млн.грн на утримання мисливського патруля
  • інвестиції в інфраструктуру складуть 2,5 млрд.грн

На довготривалу перспективу 10 років – створення інфраструктури, мисливських баз, готелів, експорт послуг

  • Створення додатково 10 000 робочих місць
  • Збільшення поголів’я мисливських тварин, у т.ч.:

-  копитних  на 220 000 - до 560 000

- хутрових на 1 700 000 - до 4 400 000

- пернатих на 10 000 000 - до 26 900 000

  • річна виплата зарплати по галузі складе 2,5 млрд. грн
  • відрахування з зарплати до бюджету и фондів 1,0 млрд.грн
  • додатково отримано м’ясної продукції 1340 т
  • інвестиції в інфраструктуру складуть 4 млрд.грн

Висловлюємо надію, що і влада, і мисливці почують та зрозуміють нас, і докладуть максимум зусиль щодо втілення в життя необхідних в галузі докорінних реформ. І як результат – в Україні з’явиться мисливська галузь.

Сергій Андросюк, «Всеукраїнська мисливська спілка»

*Примітка: в зв’язку з тим, що статистична інформація на тимчасово окупованих територіях України не збирається, Концепція сформована з урахуванням території України без тимчасово окупованих територій.