Історія реформ мисливства під егідою ДАЛРУ

Історія реформ мисливства під егідою ДАЛРУ

В черговий раз читаємо про те, що мисливська галузь є невід’ємною частиною лісової. І це попри те, що в 2018 році серед усіх наданих в користування мисливських угідь було лише 20% лісових. Однак, саме лісове відомство традиційно «курирує» мисливство, а отже і вносить пропозиції щодо програм з розвитку мисливського господарства.

Історія реформ мисливства під егідою Держлісагентства тривала.

В 2006 році була затверджена Концепція реформування та розвитку лісового господарства, яку впроваджували декілька років. Однак, про мисливство там не згадувалось взагалі. Коли завершилась програма «Ліси України», агентство повернулось до питань реформування. Так, в 2015 році при Держлісагентстві була створена робоча група з підготовки концепції реформ в мисливській галузі (Деталі) Тоді ж розпочалась програма ENPI FLEG II, метою котрої було удосконалення моделі функціонування мисливського господарства в Україні. Програма реалізувалась на кошти Євросоюзу, впроваджувалась Світовим банком у співпраці з WWF та МСОП.  Участь у проекті  брали консультанти, науковці і представники Держлісагентства, в тому числі начальник управління мисливського господарства І.Шеремет. Учасники ENPI FLEG II відвідали декілька сусідніх європейських країн, де мали можливість перейняти досвід організації і ведення мисливського господарства. Усі пропозиції пройшли обговорення в широкому колі спеціалістів і представників мисливської громадськості. В результаті з’явився проект моделі реформування мисливського господарства (Деталі), з відповідними проектами законів та нормативних актів. Держлісагентство не доклало зусиль для втілення в життя цих ініціатив, тобто, все завершилось розробкою чергового «папірця».

В 2017 році Держлісагентство оприлюднило проект стратегії реформування до 2022 року (Деталі), де серед пріоритетних напрямків 10 стосуються лісового господарства і лише 1 – мисливського. Пропозиції щодо реформування мисливської галузі в ній до уваги взагалі не брали, «не до цього». Стратегія так і не була затверджена Кабміном. В проекті Стратегії аграрної політики до 2030 року мисливство взагалі не згадується в переліку сфер народного господарства. Відтак на початку 2019 року, презентуючи результати діяльності Держлісагентства за 2018 рік, в.о. голови відомства взагалі забув хоч слово сказати про мисливство.

Ну, бо давайте бути відвертими, коли на першому плані «заготівля деревини», необхідність захищати репутацію лісівників в очах суспільства, відсутність коштів на фінансування лісової галузі в окремих регіонах – хіба тут до мисливства? Мисливська галузь, нагадаємо, приносить лише 1,5% від доходу лісової.

Наприкінці серпня 2019 року Держлісагентство в черговий раз створило робочу групу, яка має розробити проект Програми розвитку мисливського господарства. Оскільки від «реформ» вирішили перейти до «розвитку» вважаємо, що це чергова спроба внести косметичні зміни, щоб в кінцевому випадку усе залишилось як є. Адже, що заважало лісовому відомству зробити хоч щось для мисливства в останні роки? Що може свідчити про намір чиновників продовжувати ставити на передній план свої інтереси, а не інтереси мисливської галузі? Відсутність будь-яких публікацій  щодо пропозицій участі мисливської спільноти в розробці програми. Лише після того, як ми звернулись з цього приводу до Держлісагентства, на їх сайті оприлюднили інформацію щодо підготовки такої програми. Поки залишається невідомим, що саме зібрались «реформувати» чиновники Держлісагентства – ніякої конкретики щодо ключових питань: як саме вони збираються спрощувати надання в користування угідь, чи залишать діючу систему затвердження лімітів, і які саме зміни до законодавства мають намір ініціювати. Але практика свідчить про те, що мисливство залишатиметься на останньому плані у лісового відомства, а втрачати купу адміністративних важелів лише тому, що це не влаштовує мисливців, воно не готове.

Свого часу, коментуючи чергову «концепцію» ДАЛРУ, учасник проекту FLEG О. Проців дуже влучно зазначив: «Реформувати сама себе система не буде і не може».