Проект Концепції реформування мисливського господарства

Проект Концепції реформування мисливського господарства

ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЇ
реформування та розвитку мисливського господарства на 2020-2030 роки

Існуюча модель ведення мисливського господарства була розроблена в умовах соціалізму. Сьогодні мисливство - елемент активного відпочинку громадян, а повинно стати повноцінною галуззю з товарного виробництва і надання послуг в сфері полювання та зеленого туризму. За принципом: мисливське господарство - суб'єкт господарювання, який займається розведенням, відтворенням та охороною мисливських тварин, наданням послуг по полюванню, зеленому туризму і товарним виробництвом. Мисливець - користувач послуг господарства.

Реформування мисливської галузі з метою її функціонування в умовах ринкової економіки призведе до її розвитку та дозволить досягнути наступних результатів:

Створення додатково робочих місць – 16430 одиниць

Поява нових суб’єктів господарювання – 5055 одиниць

Додаткові надходження до галузі – 2,9 млрд. грн. в рік

Додаткові інвестиції в галузь – 3 млрд. грн.

Зростання чисельності диких копитних тварин –на 220 000 - до 560 000 особин

Поява товарного ринку мисливської продукції об’ємом 150 млн. грн. в рік

Для реформування мисливської галузі потрібна докорінна зміна діючого законодавства – Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд», Постанов Кабінету міністрів України щодо Положень про Держлісагентство та Держрибагентство, Наказів Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства аграрної політики та продовольства. Для цього пропонується створення робочої групи при Міністерстві енергетики та захисту довкілля або профільному комітеті Верховної Ради України з числа представників профільного державного агентства, наукових установ, юристів, користувачів мисливських угідь, всеукраїнських мисливських громадських організацій.

Проблеми, які належить вирішити

Сучасний стан мисливської галузі. В Україні зареєстровано понад 750 тисяч мисливців, з яких активні – 350 тисяч. Загальна площа мисливських угідь в Україні* складає  38,3 млн. га (56% від площі країни). З них 23,6 млн. га (61,6%) надані в користування Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР); 10,7 млн. га (28,0%) – приватним та громадським мисливським організаціям; 4,0 млн. га (10,4%) – державні підприємства Держлісагентства України (ДАЛРУ). Близько 6300 працівників працевлаштовані в 1192 організаціях мисливської галузі. Порівняльний аналіз з постсоціалістичними країнами, такими як Польща, Угорщина, Словаччина, демонструє – мисливська галузь України очевидно рухається не в тому напрямку.

Мисливські  угіддя в користуванні. У порівнянні з сусідніми країнами Європи в Україні найменше співвідношення площі мисливських угідь до території країни. І в першу чергу це пов’язано з процедурою їх оформлення – при 100%-му виконанні вимог законодавства отримати угіддя в користування прості громадяни не в змозі. Надання угідь в користування є строковим, термін дії визначає влада. Право на користування не можливо відчужити або успадкувати, що не сприяє інвестиціям у галузь. Незатребуваними залишаються більше 8 млн. га угідь.

d1

d2

Користувачі мисливських угідь. В Україні мисливськогосподарською діяльністю займаються 1192 організації, середня площа угідь – 32 000 га. При такій площині користувач концентрує ресурси на продуктивній частині угідь, а інша залишається поза увагою. В зв’язку з незначною кількістю організацій обмежується доступ мисливців до тваринних ресурсів – лише 350 000 з зареєстрованих 750 000 мисливців є активними. Приклад успішного ведення мисливського господарства в країнах Європи демонструє, що ефективне користування природними ресурсами забезпечується за рахунок двох факторів. Мисливські колективи є самостійними юридичними особами і мають в користуванні угіддя середньою площею не більше 7 000 га.

3 1

d4

Державні мисливські господарства У користуванні 172 державних підприємств (ДАЛРУ) знаходяться угіддя загальною площею 3 981 000 га, середня площа угідь – 23 147 га. Працевлаштовані 782 працівники.

Доходи від ведення мисливського господарства державними підприємствами становлять 25,9 млн. грн. або 11,4% від загальної суми доходів галузі. Витрати – 70,5 млн. грн., отже 63,2% (44,6 млн. грн.) витрат щорічно дотуються за рахунок реалізації державних ресурсів у вигляді деревини.

Користуються послугами державних мисливських господарств у більшості чиновники самого Держлісагентства, а також чиновники обласного і районного рівня, підтвердження чому можна знайти в Журналах реєстрації інструктажу з техніки безпеки під час полювань.

Проблема ресурсної бази. В Україні чисельність диких тварин в порівнянні з країнами Європи є нижчою в рази, як наслідок – добування з розрахунку на 1 мисливця є нижчим в сотні разів. Виною цьому є розквіт браконьєрства. Зокрема, розмір встановлених штрафів за порушення правил полювання не має стримуючого ефекту  (середній штраф в 2018 році – 210 грн), а щоб правопорушника притягли до кримінальної відповідальності, він має завдати збитків на суму більше 240 000 гривень (рівносильно добуванню 8 козуль). Окрім того недосконалою є діюча система визначення оптимальної чисельності диких тварин, проведення обліку диких тварин, затвердження Лімітів добування, практики видачі сезонних відстрільних карток.

d5

Питання ефективності користування угіддями. В країнах Європи мисливство є прибутковою галуззю, натомість в Україні мисливське господарство – збиткове, завдяки тому, що 72% угідь використовують неефективні користувачі – ДАЛРУ і УТМР. Українська держава при такому потенціалі галузі і такій величезній кількості задіяних в сфері учасників не отримує майже ніякого доходу до бюджету і не збільшує ВВП.

d6

7 1

Кроки по реформуванню мисливської галузі.

  1. Реорганізація неефективних користувачів мисливськими угіддями.
    • Реорганізація державних мисливських господарств.

Пропонується передати мисливських угіддя державних підприємств, які сьогодні використовуються для так званих «чиновницьких полювань» і є збитковими, юридичним особам приватного права. В результаті буде створено 565 нових мисливських господарств площею по 7 тисяч га, що дасть додаткові 1550 робочих місць. В результаті підвищення рівня ефективності ведення мисливського господарства до нинішніх показників юридичних осіб приватного права доходи галузі від ведення мисливського господарства на цій території зростуть з 25,9 до 357,6 мільйонів гривень в рік.

Продаж права користування цими угіддями через аукціон по стартовій ціні $1 за гектар дозволить отримати $3,96 мільйонів, які будуть спрямовані на створення і утримання державних розплідників диких тварин. Із розрахунку по 1 розпліднику на 3 області України площею 1 тисяча гектар для розведення оленя, косулі, кабана – всього 20 одиниць, загальною площею 20 тисяч га. Таким чином кожен з 20 розплідників буде профінансовано на суму $220 000, виручених на аукціоні. В результаті у користувачів мисливськими угіддями з’явиться можливість придбання поголів’я диких тварин для розселення в дикій природі, та поліпшення генофонду наявного поголів’я.

  • Реорганізація мисливських угідь УТМР

УТМР є громадською неприбутковою організацією, тобто, по законам економіки не може бути ефективним користувачем ресурсів і генерувати прибуток. Витрати на ведення мисливського господарства і надходження – найнижчі серед усіх користувачів. В умовах, коли монополіст галузі є неефективним користувачем, говорити про її розбудову неможливо.

Пропонується реорганізувати мисливські угіддя УТМР (23,6 млн га) з поділом на дрібні (7 тис га) і передати їх в користування юридичним особам, засновниками котрих на паритетних засадах будуть місцеві мисливці та УТМР. Як результат – з’явиться 3350 мисливських господарств та 10330 додаткових робочих місць, надходження галузі від ведення мисливського господарства зростуть на 2,13 млрд грн в рік.

  1. Надати в користування землі резерву.

На сьогоднішній день площа мисливських угідь державного резерву (не надані в користування) становить приблизно 8 млн га. Передача їх в користування юридичним особам призведе до появи 1140 мисливських господарств і створення 4550 додаткових робочих місць. Враховуючи середній розмір надходжень з 1 тис га мисливських угідь це додаткові 722300 грн надходжень галузі від ведення мисливського господарства в рік.

Загалом від цих трьох кроків буде створено додатково 16 500 робочих місць та надходження галузі від ведення мисливського господарства зростуть на 2,5 млрд. грн. в рік.

 

Водночас для перетворення мисливської галузі з соціалістичного зразка до функціонування в ринкових умовах потрібно вирішити наступні питання.

  1. Державне управління мисливською галуззю.

Управління мисливською галуззю Держлісагентством є спробою поєднати в собі дві конфліктуючі місії: промислова заготівля деревини, що тягне за собою знищення середовищ перебування диких тварин. Площа лісових угідь в загальній структурі займає лише 20%.

 Пропонується об’єднати управління спеціальним використанням об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства, шляхом створення Державного агентства з питань рибного та мисливського господарства – за прикладом Служби охорони риб та диких тварин США.

  1. Концесія державного мисливського фонду

Надання в концесію державного мисливського фонду користувачам мисливських угідь шляхом укладення договору концесії, де передбачено: умови і строки досягнення концесіонером оптимальної чисельності мисливських тварин та використання надлишку чисельності. В 2018 році за отримання ліцензій добування користувачі сплатили 6,4 млн грн. В разі сплати концесії за оптимальну чисельність тварин із розрахунку – олень 150 грн, кабан 100 грн, косуля 30 грн – держава отримує 14,8 млн, а сумлінні користувачі при цьому залишаться у виграші. На перехідний період ввести Плани добування, та відійти від громіздкої та корупційної системи Лімітів добування.

Плата за користування мисливськими угіддями має направлятись в бюджет ОТГ. У середньому плата за користування мисливських угідь повинна складати 1 гривню за гектар, що складатиме додаткові 46 млн грн у місцеві бюджети.

  1. Боротьба з браконьєрством

Аналіз статистичних даних щодо наявності, добування та приросту мисливських тварин вказує на те, що щорічно незаконно добувають біля 35000 парнокопитних диких тварин.

З метою посилення боротьби з незаконним знищенням державного мисливського фонду пропонується ввести поняття «браконьєрство» – незаконне добування диких хребетних тварин. Передбачивши, що за браконьєрство на будь-яку особину диких парнокопитних тварин наступає кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі на строк 1-5 років в залежності від виду тварини. За браконьєрство на інші види диких тварин передбачити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.

При приєднанні галузі мисливства до Держрибагентства дозволить при незначному збільшення фінансування і чисельності наявного «рибного патруля» створити дієву державну охорону тваринного світу.

Втілення цих змін до законодавства дозволять додатково отримати 126 млн грн надходжень галузі від ведення мисливського господарства в рік.

  1. Строки полювання

На відміну від європейських країн в Україні діють стислі строки полювання, що не дозволяють користувачам мисливських угідь надавати послуги протягом усього року. Перегляд строків полювання, в тому числі і так званого «сезону тиші» без шкоди мисливському фонду дозволить додатково отримати 30 млн грн надходжень в галузь від ведення мисливського господарства в рік.

  1. Вольєрне господарство

Ведення вольєрного господарства для збільшення кількості ресурсно-цінних мисливських видів тварин є розповсюдженою у всьому світі практикою. При мінімальній площі і низьких витратах дозволяє збільшувати обсяги виходу мисливської продукції та поліпшення генофонду диких тварин.

  1. Створення мисливськогосподарського ринку

Впровадження реформ та збільшення кількості суб’єктів господарювання відкриє можливість для переходу мисливської галузі на ринкові відносини.

  • Ринок продукції полювання

Зростання поголів’я диких тварин та збільшення обсягів добування дозволить створити цивілізований ринок продукції мисливства –.екологічно-чистого, дієтичного м'яса диких тварин та поповнити споживчий кошик українця.

  • Ринок послуг в мисливській галузі

Перехід до ринкових відносин стимулюватиме мисливські господарства впроваджувати туристичні та оздоровчі послуги.

  1. Мисливська галузь в смартфоні

Шлях держави щодо діджиталізації і запити сучасного суспільства спрямовані на переведення послуг в електронний формат. Мисливська галузь потребує створення програмного продукту, в тому числі мобільного додатку, який дозволить мати електронний кабінет як користувача мисливських угідь, так і мисливця. Це дасть можливість скасувати паперові документи: разові та сезонні відстрільні картки, щорічну контрольну картку обліку добутої дичини та порушення правил полювання, бланки ліцензій та спростить грошові розрахунки між сторонами.

10.Пропагування мисливства

В лютому 2019 року в Конституції України було закріплено незворотність європейського курсу України. В 2007 році принципами Європейської хартії полювання та біорізноманіття було рекомендовано керуватись усім сторонам Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі), котрою з 1996 року є і Україна. Принципи Хартії передбачають необхідність збереження полювання в якості загальноприйнятної соціальної, економічної та культурної діяльності сучасного суспільства і сприяння з боку органів влади визнанню суспільством того факту, що стале мисливство є інструментом збереження природи.

Однак з 2006 року в Україні заборонена пропаганда мисливства в закладах освіти, з 2015 року з переліку галузей знань і спеціальностей підготовки здобувачів вищої освіти була виключена спеціальність «мисливське господарство».

В зв’язку зі значним зростанням кількості мисливських господарств і дефіцитом кваліфікованих кадрів необхідне повернення спеціальності «мисливське господарство» до переліку напрямків підготовки здобувачів вищої освіти. Керуючись принципами Європейської хартії полювання та біорізноманіття, влада має формувати загальнодержавну політику щодо пропагування мисливства (сталого природокористування). Та зменшити вплив анти-мисливських організацій на прийняття популістських рішень влади, дії котрих призводить до знищення мисливської галузі.

*Примітка: в зв’язку з тим, що статистична інформація на тимчасово окупованих територіях України не збирається, Концепція сформована з урахуванням території України без тимчасово окупованих територій.

 

 Використані джерела інформації:

  1. Інформація Державної служби статистики «Сільське, лісове та рибне господарство»; http://www.ukrstat.gov.ua/
  2. «Уся правда про мисливство» №5,2019 Всеукраїнської газети «Полювання та риболовля»; http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/220-vsia-pravda-pro-myslyvstvo-v-ukraini
  3. Основні показники ведення мисливського господарства, 2018 рік, Україна, Держлісагентство України, https://www.facebook.com/685569911579001/posts/1571150126354304/?app=fbl;
  4. «Як схрестити вужа з їжаком», №7,2019 Всеукраїнської газети «Полювання та риболовля»; http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/245-yak-skhrestyty-vuzha-z-izhakom-diialnist-derzhlisahentstva
  5. Statistical Yearbook of Forestry, Statistics Poland, 2018, https://stat.gov.pl/
  6. Hungarian Game Management Database, 2017/2018 hunting year, https://vvt.gau.hu/,
  7. «Настала пора декомунізувати мисливського монополіста», №8,2019 Всеукраїнської газети «Полювання та риболовля» http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/288-pora-dekomunizuvaty-myslyvskoho-monopolista;
  8. Slovenský poľovnícky zväz, https://polovnictvo.sk/
  9. Slovenská poľovnícka komora, https://www.polovnickakomora.sk/
  10. «Глас народу» №9,2019 Всеукраїнської газети «Полювання та риболовля» http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/300-myslyvska-haluz-ukrainy-pryntsypovi-problemy