Свинець і німці

Свинець і німці

Ця стаття - про суворі принципи мисливської етики. Про скрупульозність і педантичність. У цьому тексті - ніякого гумору. Тому що ми поговоримо про свинець і німців.

Відвідавши Міжнародний Симпозіум, присвячений використанню свинцю в боєприпасах, я привезла в Україну понад 900 сторінок з коротким викладом досліджень і виступів доповідачів. Для того щоб підготувати кілька статей, мені довелося умовно розсортувати і розкласти матеріали на площі чотирьох офісних столів. Графіки, статистичні таблиці, і фотографії (наприклад, фото туші кабана в медичному МРТ-апараті) довелося розмістити на всіх стінах лабораторії фірми.

Найчисельнішою делегацією науковців на симпозіумі була команда німців. Такий собі «спецназ» професорів від самих різних інститутів і організацій. Але, крім вчених ступенів, ці шановні люди часто були і завзятими мисливцями. Тому в певні моменти, вони дуже пристрасно і гнівно викладали свою точку зору. А в цілому, «німецька» позиція з питань свинцевого шроту зводилася до наступного.

У Німеччині є стаття 20А закону про природні ресурси і фауну. Коротко вона говорить, що держава повинна використовувати природні ресурси розумно по відношенню до майбутніх поколінь. З 2006 року стаття доповнена фразою про відповідальне та раціональне ставлення до життя тварин.

Тобто, після кожного полювання, за логікою і статутом Асоціації мисливців Німеччини, кожен мисливець повинен задавати собі найважливіше питання: «Чи був мій трофей добутий правильно, по закону про тварин і по мисливській етиці?». «В яку частину тварини я потрапив пострілом? Чи було це миттєве ураження в серце або життєво-важливі органи? Або я поверхнево поранив тварину і тепер підранок здобутий не буде і тварина загине болісною смертю?»

Це не сентиментальні соплі і не пустослів'я. Питання для німців надзвичайно важливе, і ви зрозумієте чому, якщо ви дізнаєтеся шокуючі цифри статистики. Чи готові?

У середньостатистичний мисливський сезон, наприклад 2013-2014 року, в Німеччині добуто за даними DJVHandbuchJagd (ось тут сідаємо на найближчий стілець):

- 474287 кабанів

- 1151356 козуль

- 363611 качок

- 577974 фазанів

- 243385 зайців і т.д.

Ясна річ, що при такому обсязі добування трофеїв, кількість підранків теж може бути величезною. І питання використання свинцю стосується і нарізних, і гладкоствольних патронів.

Коли на німецькому ринку стали з'являтися модні безсвинцеві «еко» патрони, поступово стали з'являтися звіти мисливців (є у них для цього бланки спеціальні), в яких вони висловлювали сумніви, що безсвинцеві патрони досить «етичні» для полювання, так як не забезпечують миттєвого ураження тварини.

Інститути і організації Німеччини занепокоїлися. Наша мисливська етика! Ахтунг, ахтунг! Давайте виділимо божевільні бюджети і проведемо дослідження, чи дійсно безсвинцева альтернатива хороша. І тут понеслося. Звіти та дослідження посипалися градом.

Не буду згадувати дослідження, в яких «копита множили на хвости» і «ділили роги на кількість дерев в лісі». Такі були і говорити про нісенітницю ми не будемо. Гідною резюмуючою роботою стала книга 2013 року «Wundballistik», в якій наведено дуже чіткі цифри. По можливості, зверніть на неї увагу.

Були й особливі пропозиції. Фахівці з Відня і Берліна пропонували відправляти здобуті трофеї в Берн, в інститут Тваринної Патології ветеринарам. Щоб ті, фахівці-патологоанатоми, проводили розтин і визначали основну причину смерті тварини. Ідея хороша, але її не можна втілити по величезному ряду причин. Що ж робити? Німецька організація DEVA запропонувала проводити контрольовані експерименти в балістичних лабораторіях. Надійні балістичні стволи, однакові блоки балістичного гелю, відеозйомка і т.д.

Як підсумок, було дано наступний висновок балістичних експериментів. Як для гладкоствольних, так і для нарізних мисливських патронів, жоден матеріал не придатний краще свинцю для етичного ураження тварини. Так, для дробових патронів, за дослідженнями фірми RUAG сталева дріб виявилася придатна тільки на дистанції до 30 метрів. Енергія сталевого шроту на дистанції 40 метрів виявилася в 4 рази меншою, ніж у аналогічного заряду свинцевого шроту. Про яку дистанцію для якісного ураження дичини тут може йти мова?

Сталь, за рахунок більшої твердості і меншої питомої ваги, показала глибоке проникнення ... а також нездатність до швидкої деформації і різку втрату швидкості відразу після попадання. Як підсумок - крім малої «робочої» дистанції, така дріб не забезпечує адекватну вражаючу здатність. І це ще не все. Тверда сталева дріб створює набагато більшу небезпеку рикошету, навіть при попаданні в воду. Можливий рикошет свинцевого шроту від бетонної поверхні становить 0-5 градусів, сталевого шроту - 20-26 градусів.

Крім усього іншого, німці не пошкодували рушниць, щоб перевірити ефект проходження сталевого шроту по стволу. Добірку фотографій випробуваних стволів я не роздруковувала, пошкодувала папір. Десятки схожих фото понівечених стволів. Те ще видовище ...

Підсумки досліджень кульових безсвинцових патронів, гладких та нарізних аналогічні.

Тепер німці скептично ставляться до приставки «еко». Свої висновки вони зробили.

Ну і наостанок. Кілька років тому свинець заборонили в Новій Зеландії для гладких стволів 12го калібру. Тепер любителі качиного полювання в цій країні вимагають повернути свинцеву дріб, так як сталева дріб не вбиває качок миттєво. Після влучень таким «еко» шротом, птахи відлітають і гинуть лише через кілька годин або днів. Тема новозеландської статті у вкладеному файлі говорить: «Поверніть свинець назад, щоб врятувати качок».

Поверніть свинець 

Який висновок повинні зробити ми з вами? Може не варто наступати на ті ж граблі? Зробити висновки з чужих помилок і не повторювати їх?

Якщо ми хочемо зберігати і примножувати популяції диких тварин - потрібно сконцентруватися на дійсно «больових точках» наших українських реалій, про які не прийнято говорити вголос - цинічному браконьєрстві.

Якщо ми хочемо, щоб наші полювання були етичними, як це прийнято в світі, варто стріляти повноцінним свинцевим шротом і кулями.

З повагою,

Тетяна Васюк

Директор виробництва НПФ «ТАХО»,

Делегат від України і член Ради директорів Асоціації європейських виробників мисливських і спортивних боєприпасів