Чергова жертва недолугого законодавства України

Чергова жертва недолугого законодавства України

Кричущий випадок браконьєрства стався днями на Житомирщині. Але людина, що його скоїла, нажаль, не просто не понесе кримінальної відповідальності, не буде вважатися браконьєром, та навіть і шукати її ніхто не буде.

Саме законодавство налаштовує суспільство на те, що мисливець – браконьєр. І в Адміністративному, і в Кримінальному кодексах мова йде про мисливців, які порушили правила полювання, а «незаконне полювання» стосується лише території ПЗФ та червонокнижних видів. Та в більшості випадків браконьєрство скоюють люди, які навіть не мають посвідчення мисливця та використовують незареєстровану зброю.

В той час як мисливець може порушити правила полювання і має нести за це справедливу відповідальність, браконьєр свідомо і без дозволу відбирає тваринні ресурси у природи. Браконьєру плювати на строки, норми і способи добування тварин – чим більше м’яса добуде за один постріл, тим краще. Окрім іншого, недолугість чинного законодавства, дозволяє в процесі розслідування навіть у випадках відвертого браконьєрства посадовцям МВС перекваліфіковувати злочин з кримінального у адміністративний – щоб не псувати статистику по криміналу. Через три місяці спливає термін давності адміністративного правопорушення, тобто, справу можна буде взагалі закрити.

На відміну від України у сусідніх країнах (Польща, Німеччина, Угорщина, Словаччина і навіть Молдова!) не лише законодавчо закріплено поняття «браконьєрство», а й передбачена відповідальність за нього у вигляді обов’язкового тюремного ув’язнення.

Нажаль, наша пропозиція запровадити поняття браконьєрство не знайшла свого відображення у Законопроекті 3200-1, що наразі зареєстрований у ВРУ, хоча він і має на меті удосконалити законодавство у сфері боротьби саме з «браконьєрством», і готувався за участі спеціалістів в сфері мисливського господарства. Чи дійсно досі вважається, що «домалювати нулів до розміру штрафів» достатньо, щоб побороти це ганебне явище? Чи немає розуміння серйозності цієї проблеми? Або це навмисна позиція, бо посадовці і силовики досить часто є першими браконьєрами, до того ж дуже вже переживають, щоб Україна не була занадто «криміналізованою» країною в очах європейських сусідів?

Оскільки депутати ще не приступили до розгляду Законопроектів 3200 і 3200-1, ми пропонуємо чітко розмежувати: браконьєрство – злочин з кримінальною відповідальністю, порушення правил полювання – правопорушення з адміністративною відповідальністю, щоб уникнути маніпуляцій під час обрання міри покарання, і відокремити браконьєрів від не дуже дисциплінованих мисливців.

Для розуміння проблеми. Порядком проведення упорядкування мисливських угідь встановлений нормативний приріст видів тварин за рік. Якщо порівняти «скільки має бути» за максимальною оцінкою  і «скільки є» – то можна «прикинути», що зникло без вісті в 2017 році майже 25 000 копитних тварин. За офіційними даними, в Україні було незаконно добуто 58 копитних тварин, ще 700 – знайдено загиблими. Отже, вкрай необхідно виокремити і посилити відповідальність за таке негативне суспільне явище як незаконне вилучення з природи диких тварин, що є загальнодержавним природним ресурсом.

Тому пропонуємо ст. 1 ЗУ «Про мисливське господарство» додати термін «браконьєрство». Вважаємо, що під поняттям «браконьєрство» слід розуміти умисне поранення або добування хребетної тварини мисливського виду без дозволу на право її добування (ліцензії, відстрільної картки).

Ст. 248 ККУ викласти в наступній редакції:

Стаття 248. Браконьєрство

1. Умисне поранення або добування хребетної тварини мисливського виду без дозволу (ліцензії чи відстрільної картки), що дає право на її добування, -

парнокопитної тварини – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років,

хутрової (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини – караються штрафом від чотирьохсот до шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років

пернатої (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста сорока годин, або обмеженням волі на строк до одного  року

У всіх випадках передбачається  конфіскація  знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів,  зброї та пристроїв, які використовувались для браконьєрства), всього добутого та позбавлення права  на  полювання строком п’ять років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

парнокопитної тварини – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років,

хутрової (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини – караються штрафом від шістсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до трьохсот годин, або обмеженням (позбавленням) волі на строк до трьох років

пернатої (окрім хижої, за виключенням "червонокнижних") тварини - караються штрафом від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням (позбавленням) волі на строк до двох  років

У всіх випадках передбачається  конфіскація  знарядь і засобів вчинення правопорушення (у тому числі транспортних засобів,  зброї та пристроїв, які використовувались для браконьєрства), всього добутого та позбавлення права  на  полювання строком на п’ять років.

Просимо цю статтю вважати офіційним зверненням ГС «Всеукраїнська мисливська спілка» до органів законодавчої влади.