Програма реформування. Крок 2 - мисливці

Програма реформування. Крок 2 - мисливці

Сьогодні ми розглянемо один з трьох стовпів, на яких повинна триматися мисливська галузь, його характеристики, бажання і можливості.

1.МИСЛИВЦІ

Люди, які витрачають свої гроші на процес, в кінці якого може бути (а може і ні) добута тварина мисливського виду. Не буде їх, не буде галузі. Вони покривають витрати на:

1) утримання чиновників,

2) податки, держмито,

3) плата за право на добування тварини (ліцензія, відстрілка),

4) оплата роботи співробітників користувача,

5) охорона мисливських тварин (транспорт, ПММ, спец.засоби й ін.),

6) підгодівля й відтворення мисливських тварин, біотехнія,

7) боротьба з хижаками,

8) плата за користування землею

9) зброя, боєприпаси, одяг

10) транспорт на і з полювання, та на полюванні

11) проживання (за винятком місцевих або полювання на один день) і харчування на полюванні.

Це обов'язкові, є ще додаткові, залежно від індивідуальних «забаганок». Тому ми маємо право говорити, що Мисливець бере участь на всіх етапах ведення мисливського господарства, що має бути відображено в терміні Мисливець.

Як варіант: мисливець – особа, що приймає участь у відтворенні та використанні мисливських тварин, яка має право на добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;

В Україні відсутнє промислове мисливство, тому наша присрасть з радянських часів називається аматорською (любительською) або спортивною. З аматорської начебто ясно, за полювання нам ніхто не платить, а причому тут спортивна? Змагання районного, обласного, республіканського, європейського і т.д. рівня не проводяться, призи не вручаються. Думаємо, що цей термін треба вилучити з обігу, тим більше, що анти-мисливці спекулюють на ньому, мовляв, для мисливців вбивство тварин це спорт.

Викликає обурення ставлення ДАЛРУ до мисливця, як людини. Щорічно ганяють його на заміну «матроски» https://www.facebook.com/gsvms/photos/a.335881000519050/651066955667118/, хоча давно вже можна було б створити електронний кабінет мисливця. Відмовки, що це неможливо, не проходять. Змогли ж вони впровадити електронний облік заготовленої деревини, а це близько 20 000 000 колод. Про день мисливця одні тільки розмови, хоча день рибалки є.

Бажання у всіх мисливців, як показали результати спілкувань, подібні: більше звіра, полюй цілий рік, добувати його «на шару». Але це три взаємовиключні «забаганки». Хочемо більше звіра, значить треба інвестувати в мисливських тварин, їх середовище проживання і охорону, а потім можна і на деякі види  збільшувати терміни сезону полювання. «Безкоштовний сир, тільки в мишоловці». Полювання, на відміну від ведення мисливського господарства, це хобі, задоволення і за нього треба платити стільки, скільки воно коштує, а хороше завжди коштує дорого.

Практично всі мисливці хочуть бути «господарями» в мисливських угіддях. Давайте розберемося, чи можливо це. В Україні в користуванні знаходиться близько 40 000 000 га мисливських угідь і близько 300 000 активних мисливців, які регулярно або періодично беруть участь у полюванні. Тобто на одного мисливця припадає 133 га, отже, мисливське господарство з мінімальною площею 3000 га забезпечить 23 мисливців. Структура угідь (2018р.): УТМР- 23,6 млн.га (61,6%), ДАЛРУ - 4 млн.га (10,4%), Інші 10,7 млн.га (28%). Співвідношення населення України: міське/сільське 70%/30%. Оскільки ДАЛРУ не надає статистики по співвідношенню активних мисливців, можна за аналогією обчислити, що 210тис. активних міських і 90 тис. сільських мисливців. І якщо сільські приписані за територіальною ознакою до УТМР-овських угідь, то міські мисливці не мають приписних угідь, їздять в гості – в УТМР, приватні, ДМГ. Розподіл угідь в Україні дуже схожий з приватизацією промисловості і сільського господарства після розпаду СРСР. Частку в промисловості отримало міське і сільське населення, а землі – тільки сільське.

Здається, що справедливо було б, мисливські господарства ДАЛРУ «розпаювати» і передати міським мисливцям, тим більше, що вони збиткові (http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/245-yak-skhrestyty-vuzha-z-izhakom-diialnist-derzhlisahentstva) і знаходяться в управлінні центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в мисливстві, що само по собі вже нонсенс. Якщо додати ще 8 млн.га резерву, то на одного міського мисливця припаде близько 60 га, тобто, одним господарством можна закрити потреби в своїх угіддях 30 мисливців-містян.

Цю тему ми більш детально розглянемо і обговоримо в публікації 22.05.20 р