Програма реформування. Крок 3 - мисливські тварини

Програма реформування. Крок 3 - мисливські тварини

Стаття 1. Терміни та їх визначення

     мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання

Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що кожен мисливець хоче, щоб тварини  на нього нападали, а він не встигав від них відстрілюватися.

Нажаль, в Україні далеко не кожне полювання на копитних закінчується результативно. Чисельність диких тварин, в порівнянні з Європою, відрізняється в рази, а то і десятки разів. Так в чому ж справа – ліси такі ж, луки, поля, болота теж. Аналіз сьогоднішньої ситуації в мисливстві показав, що на це є чотири основні причини.

Перша. Існуюча система управління регулюванням чисельності. Вона визначається нормативними документами: «Інструкція щодо застосування порядку  встановлення  лімітів …….», «Порядок проведення упорядкування   мисливських угідь». Для прикладу візьмемо найбільш масові види копитних – косуля і кабан.

    П. 2.2. Інструкції - Розробка  проектів  лімітів  здійснюється  на  підставі первинних матеріалів обліку чисельності… ураховуються:  оптимальна  чисельність мисливських   тварин ….. інші показники, що визначають відтворювальний потенціал конкретних популяцій  тварин;  епізоотичний  стан  мисливського господарства; матеріали мисливського впорядкування.

По факту, часто користуються п. 14. «Порядку», в якому зазначені Допустимі норми використання (відстріл, відлов)  окремих видів мисливських тварин при мінімально допустимій  їх щільності.

На прикладі Житомирської обл. проаналізуємо цифри для частини господарства із середнім бонітетом 2,5: оптимальна щільність   (гол/1000 га) Козуля  30   Кабан  5, з урахуванням середнього приросту дозволяється добувати: козулі  15%, кабана 30%. Полювання дозволяється при мінімально допустимій  їх щільності гол./1000 га: Козуля  8,5  Кабан  3,0, при цьому дозволяється добувати козулі  10%, кабана 20%. Теоретично, якщо при мінімально допустимій  їх щільності дотримуватися норм (а по іншому господарства показувати не можуть) то повинен бути щорічний невеликий приріст. На практиці, якщо браконьєри будуть додатково відстрілювати по 1 кабану і 2 козулі щорічно, то в господарстві зі стацією 3300 га через п'ять років замість 10 кабанів залишиться 7. Козулі при початкових 28 залишиться 20. А ми дивуємося, що у нас немає звіра.

Висновок. Заборонити полювання за відсутності в господарстві оптимальної чисельності. Для її досягнення надати перехідний період 5 років із затвердженням графіку відтворення і вилучення МТ. Якщо не досягнуто – позбавити права користування.

 Величина оптимальної щільності, м'яко кажучи, викликає подив: якої непоправної шкоди лісу, кормовій базі і с/г принесе 10-15 кабанів замість 8 на 1000 га стації. Адже в Європі щільність в рази вище, і непоправної шкоди немає, тому і сезон 10 місяців на рік. Ці норми – пережиток радянської системи, коли на догоду державному сільському господарству задушили приватне любительське полювання.

Висновок. Збільшити величини оптимальної щільності по аналогу з ЄС.

Друга. Існуюча система охорони МТ. Всі вже втомилися говорити, що браконьєри це зло, котре не дає збільшити чисельність МТ. По факту з ними серйозно ніхто не бореться (див http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/95-u-prytsili-brakonierstvo). Де-юре, посадові особи ДАЛРУ (єгеря, мисливствознавці, лісники і т.д.), служба охорони приватних господарств, УТМР займаються охороною МТ. Фактично, в більшості вони є місцевими жителями, а у них кум, брат, сват і всі вони хочуть їсти, а з нашим менталітетом, тишком-нишком «бахнути козлика або кабанчика для своїх не западло». Про поліцію розмов взагалі немає, де вона зі своїми «Пріусами», а де ліс, болото. Беззаконники з тепловізорами це, як правило, промисловики або «недоторканні в своїх угіддях» за принципом: це моє, що хочу те й роблю. Питання до ДАЛРУ: чому Держрибагенство створило і оснастило Рибний патруль (так-сяк, але воює з браконьєрами), а лісове відомство тільки говорить про необхідність створення спеціального органу з охорони МТ. Сподіватися на Екоінспекцію це, щонайменше, нерозумно, враховуючи її  малочисельність, оснащеність і кількість поставлених перед нею завдань (повітря, земля, вода, природа, виробництво).

Висновок. Необхідне створення державного патруля, який буде фінансуватися зі спеціального фонду, що наповнюється з відрахувань за ліцензії, податку з обороту з продажу зброї і боєприпасів, штрафів за Порушення правил полювання.

Третя. Дозвіл на вилучення МТ і їх облік. Сьогодні добування МТ відбувається на підставі ліцензій та відстрільних карток (разових і сезонних) з документарними відображенням результату. Якщо з ліцензіями і разовими картками все більш менш зрозуміло, то сезонки (особливо обласна УТМРа) дозволяють знаходитись в угіддях всі мисливські дні і про дотримання пропускної спроможності мисливських угідь говорити безглуздо. Отримання права на полювання в угіддях можна перевести в цифру з фіксацією в електронному кабінеті користувача. Відображення результату в «матросці» сьогодні залишається виключно на совісті мисливця. Достовірний облік добутих МТ може забезпечити тільки використання одноразових бирок як на копитних, так на хутрових і пернатих. Для сьогоднішніх технологій це не проблема.

Висновок. Скасувати сезонні відстрілки і ввести одноразові бирки для маркування та обліку добутих МТ. Створити в ЦОВВ електронні кабінети користувачів і мисливців.

 Четверта. Загибель МТ внаслідок самовільних підпалів і сільськогосподарської діяльності.

Згідно із ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо охорони середовища перебування тварин (самовільні підпали, невжиття заходів щодо недопущення загибелі тварин). Внаслідок сільськогосподарських робіт гине до 80%  молодняка. Однак відсутній механізм, відповідно з яким користувачі мисливських угідь отримували би компенсацію за знищення диких тварин.

Висновок: необхідна розробка чіткого механізму компенсації збитків при самовільному спалюванні сухої рослинності і порушенні технології сільськогосподарських робіт.

 Окрім того потребують вирішення такі проблемні питання:

Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами

Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. (Конституція України: Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади).

Затвердження Лімітів центральними органами це ніщо інше, як спосіб продемонструвати свою значимість. У більшості країн Європи і навіть Білорусі застосовують плани добування МТ, які узгоджуються з місцевими органами самоврядування або підрозділами ЦОВВ, враховуючи майбутню децентралізацію і передачу повноважень.

Висновок. Закріпити в ЗУ ПМГП «Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи місцевого самоврядування»: копитні – обласні, хутрові і пернаті – ОТГ, виключення: червонокнижні – ЦОВВ.

Стаття 19. Строки полювання

Полювання може здійснюватися у такі строки:………..

Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.

Якщо строки визначені законом, то навіщо кожному користувачу погоджувати свій наказ з ЦОВВ, ОДА. У разі пожежонебезпечного періоду, карантину або будь-якого іншого обмеження видається розпорядження ОДА, погодження з ЦОВВ або навпаки, і це стосується всіх користувачів, що знаходяться в області.

Висновок. Для зменшення адміністративного тиску ЦОВВ, ОДА на користувачів внести зміни в ЗУ ПМГП, в котрих передбачити вищезазначений механізм.

Прогрес в технічних засобах, які протиправно використовують для полювання, зупинити неможливо. Винахід нічних і тепловізійних прицілів, квадрокоптера, фотопасок-самострілів, вертольотів, моточовнів, снігоходів і т.д. Прекрасний процес полювання, на всіх його стадіях, перетворюється в просте добування м'яса. А такі давні традиції, як полювання з луком і ловчими птахами, залишилися неврегульовані законом, і зоозахисники доклали до цього достатньо зусиль.

Висновок. Законодавчо заборонити для цілей полювання застосування вищеперелічених пристроїв і механізмів, а прямо дозволити полювання з луком і ловчими птахами.

 Під тиском «зоозахисників» введено заборону на полювання в ПЗФ, і навіть в ландшафтних та геологічних заказниках. Однак на цих територіях були мисливські угіддя і полювання здійснювалось відповідно до паспорта конкретної території. З введенням заборони на полювання договори користувачів на ведення мисливського господарство де-факто стали нікчемними. Більше того, погодження від користувачів при створенні нових ПЗФ ніхто не брав, тому що це не передбачено законом.

Висновок. Скасувати ці зміни в законодавстві і передбачити узгодження з користувачами при створенні нових ПЗФ.