Програма реформування. Крок 4 - користувачі мисливських угідь, мисливські угіддя

Програма реформування. Крок 4 - користувачі мисливських угідь, мисливські угіддя

Сьогодні ми розглянемо наступний з трьох стовпів, на яких повинна триматися галузь, його характеристики, бажання і можливість - КОРИСТУВАЧІ МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ (КорМУ). Для початку звернемось до ЗУ до застосовуваної термінології і проаналізуємо її:

а) користувачі мисливських угідь (КорМУ) – спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь;

відсутність коми означає, що мисливські угіддя надаються підрозділам, а ГО без підрозділів не можуть бути КорМУ

 б) мисливське господарство як галузь (МГ) - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва;

Якщо дивитися черговість перерахування завдань, то стає зрозуміло, чому так все перевернуто з ніг на голову. А про ринок продукції, збільшення чисельності (дичинорозведення, не плутати з відтворенням) взагалі ні слова.

Як варіант: сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є надання послуг мисливцям, насичення споживчого ринку продукцією полювання при оптимальному використанні відновлюваного ресурсу (мисливських тварин) з дотриманням норм регулювання чисельності, використання та розширеного відтворення їх та забезпеченням охорони.

в) мисливські угіддя (МУ) – ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

Повний абсурд: Якщо МУ це земля і вода, то  їх надають в користування, оренду чи власність з правом їх використання відповідно до їх цільового призначення. В земельному кадастрі немає такого призначення як мисливство (не плутати з землями лісогосподарського призначення).

Як варіант: Для цілей ведення мисливського господарства використовується території, у межах яких можливе ведення мисливського господарства та на яких можуть перебувати мисливські тварини.

Про надання в користування МУ, права и обов’язки КорМУ ми вже говорили в попередніх публікаціях. Правила гри, закріплені в недолугому ЗУ «Про МГ…», не дають розвиватися мисливській галузі. Як кажуть: «Який піп, така і парафія».

То чого ж хоче КорМУ?

Якщо ми хочемо змінити сприйняття в суспільстві полювання, починати треба з того, що необхідно відійти від терміна користувачі мисливських угідь, а перейти до терміну мисливське господарство. Перше має на увазі використання і споживання, а друге виробництво і створення. І вже йому надавати право на відтворення і використання МТ на певній території. А засновниками МГ можуть бути юридичні (ТОВ, ГО, ФОП й ін) та фізичні особи.

Ведення МГ і мисливство має відноситися до сільськогосподарського виду діяльності, тому що результатом його є продукт харчування, а не сировина для промислового виробництва (деревина). В класифікаторі земель немає призначення «для ведення мисливського господарства», тобто, навіть якщо викупити паї, то ви не зможете на них ні побудувати вольєр, ні засадити багаторічними кущами, деревами ремізи, не кажучи вже про біотехнічні споруди. А ось ферми, склади, гаражі і госпподвір'я аграріям можна. В Європі є дичеферми, які розводять МТ і реалізовують їх для збільшення поголів'я і поліпшення генофонду (змішання крові). Але для цього треба мати землю в довгостроковій оренді або власності. А що мають КорМУ, якесь міфічне право користуватися мисливськими угіддями, на яке при створенні ПЗФ забили. А дичеферми це один із шляхів швидко досягти оптимальної чисельності. А якщо говорити про вольєрне господарство, то при праві мати у власності 100 га, два-три інвестори, додатково взявши в ОТГ в оренду землі запасу, цілком можуть створити вольєрне господарство площею близько 500 га. Обгородивши і засадивши с/г землі деревами, зробивши пару копанок плюс підгодівля і в результаті, наприклад по кабану, полювання 10 м-ців в році, пару-трійку тонн екологічного м'яса на споживчий ринок і відрахування в бюджет.

Ми вже говорили про оптимальну і мінімально допустиму чисельність, яка визначається в проекті упорядкування КорМУ. Замовником і платником є КорМУ, звідси можуть виникати договірні занижені цифри, щоб можна було полювати в напівпустелі. Уникнути цього можна, якщо замовником буде держава, яка обиратиме виконавця на конкурсній основі, а платником є КорМУ.

Плата за ведення мисливського господарства повинна складатися з двох частин: перша в місцеві бюджети ОТГ, на території яких проводиться мисливська діяльність, друга за оптимальну чисельність в спец. фонд по охороні і відтворенню МТ. Перша використовується для підтримки середовища перебування тварин і компенсації збитків від мисливських тварин. Введення другої ліквідує ліцензії і ліміти, переходимо на плани добування (все, що понад оптимальну, може вилучатися).

Отже, які проблеми необхідно вирішити для КорМУ чи бажаючих ними бути:

- спрощення процедури отримання МУ або права ведення МГ, тобто мінімум погоджень, максимум на рівні району та рішення ОТГ (все з урахуванням майбутньої децентралізації)

- термін не менше 20 років, тому що інвестиції довгі, з гарантованою пролонгацією при ефективному веденні МГ, (критерій – постійна наявність оптимальної чисельності),

- можливість відчуження, розділу і успадкування права на ведення МГ на певній території як гарантії компенсації інвестицій,

- право власності на вирощені у вольєрі копитні і випущені марковані в природу (зараз вони вважаються державними і на них потрібно купувати у держави ліцензію),

- можливість отримання у власність або на 49 років оренди землю лісового або водного фонду для будівництва баз, будинків мисливця для розвитку зеленого туризму,

- збереження середовища перебування, особливо місць розмноження МТ (лісники рубають, не зважаючи на інтереси МГ),

- при наявності МТ понад оптимальну чисельність ліквідації лімітів, перехід на план добування

- боротьба на рівні держави з браконьєрством, підпалами сухостою, використанням аграріями отрутохімікатів і дотриманням технології с/г. робіт

- позбавлення права використання МТ і ведення МГ у всіх випадках тільки за рішенням суду

- можливість отримати від держави з розплідника МТ для поліпшення генофонду місцевих мисливських тварин.

d3