Мисливські угіддя - отримання, подовження, поділ, відчуження, успадкування

Мисливські угіддя - отримання, подовження, поділ, відчуження, успадкування

Давайте забудемо усе, що було вчора і є сьогодні, і поглянемо на те – як має бути завтра, у світі, котрий стрімко змінюється і вже давно не керується принципами комуністично-соціалістичного строю. Концепція сталого розвитку говорить нам, що ми маємо думати про майбутні покоління, то ж давайте візьмемо це за основний принцип.

Виходимо з того, що власниками мисливського господарства можуть бути юридичні особи – ГО, ТОВ, ПП, ФОП та фізичні особи – громадяни України, яким надають право ведення мисливського господарства на відповідній території. На цілком реальних прикладах з життя обговоримо пропозицію тих законодавчих змін, які можуть мінімізувати кількість «безхозних» мисливських угідь та захистити право власності.

Ми вже наводили приклади з життя, коли отримати мисливські угіддя в користування неможливо  при 100% дотриманні вимог законодавства http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/312-realnist-protsedury-otrymannia-myslyvskykh-uhid-v-korystuvannia

Питання 1. Процедура отримання права ведення мисливського господарства має бути максимально спрощена та відбуватися за рішенням Ради субрегіонального (районного) рівня за погодженням з територіальним підрозділом центрального органу з питань мисливства та з питань екології та природних ресурсів та мовчазної згоди землевласників/постійних землекористувачів.

Питання 2. Усі мисливські господарства турбує питання подовження терміну його ведення. Чинним законодавством закріплено: що надання, що подовження – та сама процедура. Однак, за умови виконання усіх умов договору на ведення мисливського господарства протягом попереднього терміну, вважаємо цю процедуру зайвою. Тому подовження має відбуватись автоматично: мисливське господарство подало заяву, Рада субрегіонального (районного рівня) прийняла відповідне рішення, без додаткових погоджень.

Тепер розглянемо декілька інших прикладів з життя.

Приклад 1. Є юрособа, що має свій бізнес (наприклад, фермерське господарство) і вона отримала право ведення МГ. Засновники юрособи прийняли рішення продати свій бізнес (корпоративні права), а право ведення МГ на закріпленій території залишити, і перевести на іншу юрособу – правонаступника. Або – співзасновники, що певний час мали право ведення МГ на даній території, будували біотехнічні споруди, вольєри, мисливські бази, вирішили виїхати за кордон і продати своє право ведення мисливського господарства, залишивши іншу складову бізнесу собі. В такому випадку мова йде про відчуження права ведення МГ. Воно має оформлюватись нотаріально завіреним рішенням керівного органу (Загальних зборів), договору, на підставі котрого ЦОВВ має внести відповідні зміни в дані мисливського господарства.

Приклад 2. Організація отримала право ведення мисливського господарства на відповідній території. З часом її засновники прийняли рішення про доцільність поділу мисливських угідь між собою. Наприклад, два засновники ТОВ не знайшли спільної мови; або Районна організація УТМР (користувач мисливських угідь) вирішила розподілити угіддя між своїми первинними колективами. За умови, що найменша частка новоствореного Мг не є меншою, ніж дозволено законом. В такому випадку рішення про поділ оформлюється аналогічно попередньому пункту. Після чого новостворені (розділені) МГ розробляють окремі проекти впорядкування.

Приклад 3. Фізична особа підприємець (ФОП) або громадянин Петренко П.П. отримав право ведення МГ на певній території. Разом зі своїми дітьми він охороняв і відтворював мисливський фонд, будував біотехнічні спордуди і т.д. Аж раптом сталася трагедія і він помер. В такому випадку діяльність ФОП припиняється і мисливські угіддя залишаються «безхозними», а нащадки втрачають усе. Щоб цього уникнути, необхідно передбачити  можливість спадкування права ведення мисливського господарства.  Це означає, що родичі ФОП або громадянина, які прийняли спадщину, повинні мати можливість розпоряджатись правом ведення мисливського господарства – самостійно або шляхом відчуження іншим суб’єктом.