У прицілі - браконьєрство

У прицілі - браконьєрство

Браконьєрство – лихо сучасності, подолати яке українська влада наразі не в змозі, або не хоче. І це не тому, що викоренення браконьєрства або його зведення до мінімуму неможливе в принципі, а тому, що влада застосовує недієві підходи до вирішення проблеми або зовсім ігнорує її. Ні для кого не секрет, що можновладці – учасники так званих VIP-полювань - найперші браконьєри, які нехтують вимогами законів і правил, та не зацікавлені у підвищенні відповідальності за їх порушення.

Підтримайте петицію до Верховної Ради «Ні – браконьєрству в Україні» http://gsvms.org.ua/uk/petytsii/1-ni-brakonierstvu-v-ukraini

Діюче українське законодавство не містить визначення поняття браконьєрство, хоча воно активно використовується в суспільстві. Ще в 1998 році екологи з Університету Массачусетса в Амхерсті запропонували вважати браконьєрство типом екологічної злочинності, яка є однією з найсерйозніших загроз для популяцій дикої природи. Зокрема браконьєрством запропоновано вважати будь-яку діяльність, що суперечить законам і правилам, і має на меті добування, транспортування, продаж об’єктів дикої природи. Умовно браконьєрів можна розділити на три категорії:

  • Місцеві – переважно жителі сільської місцевості, які замість того аби займатися веденням власного господарства для забезпечення харчових потреб сімї, незаконно добувають загальнодержавні ресурси, «не моє – не шкода»;
  • Промислові – добувають тварин без дозволу для подальшого продажу м’яса в ресторани та магазини, тобто – для власного збагачення;
  • Елітні – займаються незаконним полюванням задля розваги і гострих відчуттів (переважно це бізнесмени, депутати, працівники силових структур).

Українське законодавство, на відміну від країн, де закріплене поняття браконьєрство, розрізняє порушення правил полювання (ст.85 Кодексу про адміністративні правопорушення) та незаконне полювання (ст.248 Кримінального кодексу). Якщо полювання здійснювалось без належного дозволу, забороненими знаряддями або в заборонений час, і не мало наслідком добування тварини, порушення згідно з адміністративним кодексом тягне за собою штраф в розмірі 102-1020 гривень. Однак навіть якщо незаконне полювання мало наслідком добування тварини (або порушення було вчинено повторно) – можна обійтись адміністративною відповідальністю, розмір штрафу становить 1020-2040 гривень з конфіскацією засобів добування. Звичайно, що такі сміхотворні штрафи не здатні завадити нехтувати вимогами законодавства. Для порівняння, в прибалтійських країнах штраф за порушення правил полювання становить 700-1700 євро.

Існуюча в Україні кримінальна відповідальність тим паче не здатна зупинити порушників, бо притягнути до неї майже неможливо. На шляху України до Євросоюзу нам неодноразово вказували на те, що український Кримінальний кодекс (ККУ) має багато рис репресивної радянської системи: за найменший проступок - в’язниця. З того часу у нас настільки занепокоєні значною криміналізацією діянь, що ми самі породжуємо безкарність. В 2017 році до кримінальної відповідальності за незаконне полювання було притягнуто 5 осіб, і всі вони лише сплатили штрафи. При цьому незаконно було добуто за рік (за офіційними даними) 58 і виявлено загиблими з різних причин 700 копитних тварин. До адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу за порушення правил полювання було притягнено майже 8,6 тисяч осіб, сума накладених штрафів склала 3,2 мільйони гривень, добровільно сплачено – 1,1 мільйон.

Відкрито дорогу для майже безперешкодного знищення мисливського фонду браконьєрам було в 2010 році. На виконання Указу Президента "Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин" тоді було прийнято Закон 1827-VI, який додав до ст. 248 ККУ примітку. Вона полягає в тому, що притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне полювання можливе лише при завданні матеріальних збитків в розмірі істотної шкоди. І хоча автори Закону намагалися поповнити держбюджет більшими надходженнями за рахунок підвищення штрафів, введення цієї примітки лише породило зростання рівня браконьєрства, і ось чому.

Розмір штрафу в ККУ обчислюється неоподатковуваними мінімумами доходів громадян (НМДГ), який дорівнює 17 гривень. Так, за незаконне полювання з завданням істотної шкоди, добування червонокнижних видів тварин або полювання в ПЗФ передбачено штраф в розмірі 1700-2400 гривень (100-200 НМДГ) або громадські роботи, або обмеження волі до 3 років. Якщо незаконне полювання здійснювалось службовою особою, групою осіб за попередньою змовою або призвело до масового знищення тварин – штраф 2400-6800 гривень (200-400 НМДГ) або позбавлення волі до 5 років.

  Аби правопорушення було визнано таким, що підпадає під кримінальну відповідальність, браконьєр має завдати збитків в розмірі 250 і більше НМДГ. Однак якщо для обчислення штрафу НМДГ дорівнює 17 грн, то для обчислення істотної шкоди НМДГ дорівнює податковій соціальній пільзі, а її розмір в 2018 році – 881грн. Тож для притягнення до кримінальної відповідальності необхідно завдати збитків на суму 220 250 гривень. Згідно з діючими Таксами для відшкодування збитків, це – незаконне добування 3 лосів, 4 оленів європейських або 5 оленів плямистих, 6 кабанів чи ланей, 7 козуль.

Давайте звернемось до Порядку упорядкування мисливських угідь, затвердженого Наказом Держкомлісгоспу №56 від 21.06.2001р, згідно з яким користувачі мисливських угідь мають щорічно планувати річний приріст поголів’я. Цим документом визначено орієнтовний середньорічний приріст (за мінусом природних втрат) поголів’я мисливських видів. Якщо порівняти ту чисельність тварин, яка б мала бути в Україні з урахуванням цього приросту, з фактичною чисельністю тварин за даними офіційної статистики за період внесення примітки до ККУ (2011-2017рр), можна побачити скільки тварин «зникло без вісті», тобто було добуто незаконно. Результати розрахунків, що наведені в таблиці, ілюструють вражаючи картину збитків мисливськогосподарської галузі від розквіту браконьєрства:

Вид тварин

Середній річний приріст, %

Втрачений приріст за період 2011-2017рр за мінусом добутої чисельності, особин

Втрати від нереалізованих ліцензій Держлісагентства, грн

Втрати користувачів мисливських угідь, грн

Лось

15

4000

8 000 000

80 000 000

Олень благородний

15

13 980

13 980 000

139 979 000

Козуля

15

97700

19 540 000

195 400 000

Кабан

20

98 300

58 980 000

245 750 000

Всього:

100 500 000

661 129 000

І це лише чотири види представників мисливської фауни! Чому ж до цих пір ніхто з чиновників або депутатів не отямився, і не відреагував на це неподобство? В порівнянні з іншими статтями ККУ зменшення істотної шкоди при незаконному полюванні зовсім не призведе до значної криміналізації діянь. Наприклад, така сама відповідальність передбачена за самовільне використання води та тепло чи електроенергії без приладів обліку, хоча значна шкода в цій статті становить не 250, а лише 100 НМДГ. Тобто виходить, що незаконне знищення мисливських тварин державу турбує менше, ніж відсутність лічильника для води? Чому в Україні настільки обезцінена шкода, яку природі наносять браконьєри? Хоча незаконно здобувши тварину, браконьєр спричиняє не лише матеріальну шкоду суб’єкту господарювання (користувачу мисливських угідь), а й українському народу, котрому належить тваринний фонд, та екосистемі країни. На три роки порушник може сісти до в’язниці, навмисно (шляхом обману) завдавши майнової шкоди у розмірі 88 100 гривень, а незаконно вполювавши 4 оленів плямистих (200 000 гривень) – ні.

Побоювання не виконати зауваження Європи щодо надмірної репресивності діючих в Україні норм покарання в цьому випадку також зовсім недоречне, адже проведений нами аналіз Кримінальних кодексів (КК) деяких країн свідчить про наступне. В Словенії, де вважають браконьєрство майже викоріненим явищем, полювання (поранення дикої тварини) неналежним способом або без дозволу карається штрафом або позбавленням волі на строк до 6 місяців. За більш тяжкі правопорушення правил полювання передбачено позбавлення волі до 2 років. В Словаччині розцінюється як браконьєрство, за що передбачена кримінальна відповідальність, відсутність записів про полювання. В Німеччині, де мисливське господарство багато хто вважає взірцевим, КК містить статтю браконьєрство. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років за порушення права на полювання, зазначене в ліцензії, або якщо мисливець полював, не маючи права на полювання в даному мисливському районі, за знищення об’єкта, що міститься в правилах полювання. Ув’язнення до 5 років передбачене за особливо тяжкі випадки браконьєрства – регулярно або на комерційній основі, способом, що суперечить визнаній мисливській практиці, групою осіб. Згідно з КК Угорщини позбавлення волі на строк до 3 років передбачене за полювання без дозволу, всупереч забороні, з забороненими знаряддями. Існують країни, де для притягнення до кримінальної відповідальності за браконьєрство також необхідно спричинити певний матеріальний збиток. Наприклад, у сусідній з нами Молдові за браконьєрство з нанесенням збитків у розмірі більше 200 умовних одиниць передбачено штраф у розмірі 550-850 у.о. або позбавлення волі на строк до 3 років. Розмір збитку для притягнення до кримінальної відповідальності тут дорівнює вартості 4 ліцензій на полювання на кабана.

Загалом Європейський Союз стурбований злочинами проти дикої природи, особливо – розквітом чорного ринку браконьєрських трофеїв. Союз вже декілька років висловлює занепокоєння недостатньою тяжкістю існуючих штрафів і тюремних ув’язнень, що не відображає серйозність злочинів і цінності дикої природи, не виконує стримуючого ефекту на території країн-членів ЄС. Ще в 2008 році Європейський Парламент видав директиву «Про кримінально-правову охорону навколишнього середовища», де було зазначено, що для ефективного захисту навколишнього середовища, в тому числі і для збереження видів тварин, необхідні більш жорсткі санкції кримінального законодавства.

В Україні в цей час через мізерні штрафи і неможливість притягнути до кримінальної відповідальності браконьєрство лише розквітає. Практичний приклад цьому - резонансний випадок браконьєрського вбивства трьох лосів в Ніжинському районі, який став поштовхом для розгортання «лосячої кампанії» зоозахисників та Мінприроди. Хоча особи браконьєрів і були встановлені, кримінальну справу закрили через те, що згідно з Таксами відшкодування збитків за незаконне добування лося такса становила на той час 60 000 гривень. Для досягнення порогу істотної шкоди не вистачило збитків – в матеріальному плані, а от в плані нанесеної шкоди тваринному світу їх більш, ніж достатньо. Браконьєри були притягненні лише до адміністративної відповідальності і обмежились штрафом.

Цей випадок змусив чиновників звернути увагу на проблему браконьєрства, але Мінприроди вирішило подолати її дивним методом. На вересневому засіданні Адміністративного суду, де за ініціативи Асоціації користувачів мисливських та рибальських господарств розглядається позов щодо скасування наказу про внесення лося до Червоної книги України, юрист Мінприроди в черговий раз наголосив – внесенням лося до Червоної книги вони захистили цей вид тварин від браконьєрів, адже за добування червонокнижного виду не потрібно досягати порогу істотної шкоди, щоб притягнути порушників до кримінальної відповідальності. Але стривайте, чи захищати від браконьєрів необхідно лише лося? Чому Мінприроди не турбує, що незаконного добування трьох оленів недостатньо до притягнення браконьєра до кримінальної відповідальності? За такою логікою до Червоної книги можна внести усіх представників мисливської фауни, і чекати, склавши руки, доки перспектива кримінальної відповідальності за добування червонокнижного виду почне зупиняти зловмисників.

Мінагрополітики за рік обговорення ситуації з лосем також мало змогу зіграти на випередження, адже міністерство, як центральний орган виконавчої влади в галузі мисливського господарства, мало б згідно з принципами Європейської хартії полювання захищати мисливський тваринний фонд, котрий держава йому довірила. Маючи право вийти із законодавчою ініціативою, обидва міністерства не спромоглися змінити підхід до покарання, і фактично продовжили практику безкарності для браконьєрів. Адже посилення відповідальності для тих, хто займається незаконним полюванням задля власного збагачення, автоматично перекриє доступ до протиправних розваг їх колег по владному цеху.

Аби покарання мало стримуючий фактор, необхідно зменшити розмір істотної шкоди до 60 НМДГ, тоді для притягнення до кримінальної відповідальності буде достатньо незаконного добування не лише червонокнижних видів, а й одного лося чи оленя, двох козуль або двох кабанів. Це відповідає правовому коментарю-роз’ясненню до статті 248 ККУ, в якому зазначено, що для вирішення питання, чи є нанесена шкода істотною, необхідно враховувати не лише вартісну оцінку, а й екологічну цінність. Але на разі цей коментар суди можуть ігнорувати.  

Чи буде цього достатньо? Звичайно, що ні. Окрім дієвого покарання має бути запроваджений і ефективний контроль, який дозволить виявляти порушників і попереджати незаконне добування мисливських тварин. Здійснювати його можна було б силами «Мисливської варти», створення якої так і залишилось на стадії анонсування. У той самий час Мінагрополітики домоглося для Держрибагентства виділення коштів з державного бюджету на запуск рибного патруля: в 2016 році з видатків на агросектор було виділено 15 мільйонів гривень, в 2017 році – 40 мільйонів гривень. Фінансування рибного патруля, його навчання у спеціалістів з Литви, Норвегії і Естонії (коштами ЄС) дозволяє не лише наводити лад на українських водоймах, а й поповнювати держбюджет штрафами, що стягують за порушення правил рибальства, тим самим окупаючи інвестиції у своє створення. Зважаючи на те, що «завідує» полюванням в нас лише управління при агентстві, та й то -  лісових ресурсів, аналогічного кроку по виділенню коштів на посилення контролю за мисливськими ресурсами прийнято не було. Хоча кількість надаваних послуг та робочих місць в мисливській галузі однозначно свідчить про те, що давно настав час звернути увагу і на неї.  

Державні мисливські служби – розповсюджена практика. В Білорусі це Держінспекція охорони тваринного і рослинного світу, у Польщі – Державна мисливська охорона, права котрої ще ширші, ніж у Поліції, в Словенії – Державна служба громадської охорони дикої природи, в Італії – детективи лісової поліції, в Фінляндії та США діють служби охорони диких тварин та рибних ресурсів. В Україні також існує Держекоінспекція, яка займається всіма питаннями екологічних злочинів – від поводження з відходами до радіаційної безпеки. Як же діє Держекоінспекція в питаннях боротьби з браконьєрством? Наразі намагається побороти його, знищуючи разом з радикальними екологами спостережні вежі в об’єктах ПЗФ. Тобто, про її ефективність годі й говорити. Якщо скористатися передовим іноземним досвідом, маючи вже діючий і оснащений рибний патруль, було б доречним щонайменше зробити в Україні аналог Служби охорони рибних та мисливських ресурсів.

Оскільки українська влада бездіяльна в питаннях подолання браконьєрства, ми – представники мисливської галузі – повинні змусити її перейти до активних дій. ГС «Всеукраїнська мисливська спілка», об’єднуючи зусилля усіх небайдужих до збереження та збагачення мисливських ресурсів, розпочинає ініціативу по внесенню змін до законодавства, шляхом подання петицій до влади.  Привернення уваги влади до проблеми – перший крок до її вирішення.

Якщо ви також прагнете здійснити вклад в подолання браконьєрства – підтримайте петицію до Верховної Ради «Ні – браконьєрству в Україні». Дана петиція пропонує ввести до українського законодавства поняття браконьєрство, що має на увазі умисне порушення правил полювання з метою добування, транспортування, продажу мисливських тварин. А також підвищити кримінальну відповідальність за браконьєрство з метою ефективної боротьби з вражаючими за своїм масштабом втратами мисливського фонду. Петиція розміщена тут http://gsvms.org.ua/uk/petytsii/1-ni-brakonierstvu-v-ukraini

Разом з вами ми повинні, відповідно до вимог законодавства, підтримати петицію більш ніж 25 000 підписів за 90 днів. Отож не гаємо часу, і підключаємо усіх знайомих – колег, сусідів, друзів та родичів, задля підтримки петиції!

Тетяна Теличко, «Асоціація користувачів МРГ»,

Сергій Андросюк, «Всеукраїнська мисливська спілка».

Опубліковано в №11, 2018, Всеукраїнської газети «Полювання та риболовля»

https://hunt-fish.com.ua/uk/shownum?y=2018&n=11