Мисливське господарство - як механізм, що має взаємопов’язані деталі. Напередодні ми аналізували, наскільки відрізняється чисельність мисливських тварин в країнах Європи від України. Вочевидь це впливає не лише на об’єми добування, а й на тривалість сезонів полювання. Ми проаналізували досвід країн ЄС з розвиненим мисливським господарством щодо тривалості строків полювання на основні види копитних мисливських тварин.

Дикий кабан через його високу щільність в багатьох країнах Європи прирівнюється до «шкідника», тому полювати на нього дозволено цілий рік. Наприклад, в Німеччині, котра є локомотивом економіки Євросоюзу, у Словаччині, Угорщині та Болгарії 365 днів на рік дозволене полювання на дикого кабана (молодняк). В Україні сезон найкоротший.

Цікавим видається досвід тривалості полювання на козулю – на трофейних самців воно розпочинається до появи високої трави. У Німеччині та Угорщині сезон триває майже увесь рік – 289 та 319 днів на рік відповідно. В Україні ж ситуація не відповідає європейській практиці у частині весняного полювання на трофейних самців цього виду.

Зокрема, ст. 19 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» визначає, що сезон полювання на самця козулі триває з травня по грудень включно, тобто 245 днів. Однак на практиці, по-перше, щороку відповідальні органи влади затягують затвердження лімітів на добування мисливських тварин, що унеможливлює своєчасне відкриття полювання. По-друге, з 2015 році в Україні діє так званий сезон тиші (ст. 29 ЗУ «Про тваринний світ»). Таким чином, з 1 квітня по 15 червня в Україні заборонено проводити роботи та заходи, які є джерелом підвищеного шуму, в тому числі заборонена «пальба». Звичайно, що під час індивідуального полювання ніхто пальбу не влаштовує, однак, трактують дану норму законодавства саме як заборону полювання. От і виходить, що при «сезоні тиші» полювання на самця козулі скорочується на півтора місяці і триває 200 днів. І скільки б нам не розповідали про те, що «сезон тиші» існує скрізь, факти доводять – Європа розпочинає полювання навесні, і до зниження чисельності мисливських видів це не призводить.

Виходить що знову чиновники, маючи благі наміри, права мисливців на полювання обмежили до мінімуму. Мисливці, котрі роблять фінансовий вклад в економіку, купляючи зброю, амуніцію і інше, більшу частину року тримають її «у шафі». Крім того, триваліші строки полювання дозволяють мисливському господарству отримувати доходи для фінансування своєї діяльності протягом майже усього року, а не «сезонно», як це відбувається в Україні. Тому на Заході – потужна мисливська галузь, а в Україні – любительське заняття.

Дана аналітика вкотре свідчить – мисливська галузь України потребує розробки та впровадження  реформ. Аби разом спонукати владу до їх проведення – запрошуємо Вас вступати до «Всеукраїнської мисливської спілки» і приєднуватися до нашої сторінки.