В 2017 році FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського Союзу) опублікувала цікавий доклад – «Економічна цінність полювання в ЄС». В ньому було зазначено, що полювання не тільки виконує ряд таких важливих завдань, як управління дикою природою, підтримка середовищ перебування диких тварин та збереження біорізноманіття, а є і дуже важливим економічним фактором. Зокрема в докладі зазначено, що в Європі налічується 6,7 млн мисливців, котрі інвестують в економіку €16 млрд, мисливська галузь забезпечує 102,6 тисяч робочих місць. Ми вирішили порівняти Україну з «передовими» мисливськими країнами та країнами-сусідами.
Серед країн Європи найбільше мисливців у Франції. Витрати мисливської галузі Франції оцінюються у €3,9 млрд, з котрих €2,3 млрд – вклад галузі у ВВП країни. Мисливство це 27,8 тисяч робочих місць, французький мисливець в середньому присвячує 76 годин на рік волонтерству (так званій трудоучасті).
Консультаційним органом Міністерства екології в питаннях ведення мисливського господарства у Франції є Національне управління полювання та дикої природи. Цікаво, що до складу управління входять не лише мисливці, а й представники місцевих громад, фермери та лісівники, науковці та захисники природи. Управління мисливською галуззю децентралізоване - регулюється на регіональному рівні. В кожній комуні з 29 департаментів обов’язково має створюватись мисливська асоціація, причому мисливські об’єднання – одна з найбільших мереж громадських асоціацій у Франції.. Право на полювання нерозривно пов’язане з правом власності на землю, але власник землі може передати його мисливській асоціації комуни, якщо він проти полювання на своїй території – огородити її. Мисливцем стають після складання іспиту – для цього необхідно досягнути 15-річного віку і пройти стажування.
Іншою взірцевою країною є Німеччина. Щорічно німецькі мисливці витрачають на полювання €1,6 млрд, з яких €82,5 млн - на ініціативи по збереженню біорізноманіття та середовищ його перебування.
В країні існує два основних принципи мисливської практики – обов’язок управління дикими тваринами власника мисливського права та система мисливського господарства. Право полювання належить землевласнику: якщо він володіє суцільною ділянкою не менше 75 га - може або орендувати право на полювання на своїй землі, або заборонити його. Ділянки меншої площі у межах одного району групують в спільну мисливську територію площею не менше 150га, їх власники автоматично стають частиною мисливського кооперативу. Такий кооператив має право на полювання і може його передати в оренду, власники землі вільно полювати на таких територіях не можуть. Мисливцем у Німеччині можуть стати лише після складання іспиту. Особи віком 16-18 років можуть отримати молодіжну мисливську ліцензію і полювати у супроводі досвідченого мисливця. В 11 з 16 федеральних штатів потрібно пройти курси підготовки – 120 годин теорії та практики. Сам іспит складається з трьох етапів, і в кожному треба набрати допустимий мінімум.
В сусідній з нами Польщі функціонують мисливські клуби (кола), які об’єднує Польський союз мисливців (ПСМ) – ця мисливська організація наділена окремими функціями з управління галуззю.
За пропозицією ПСМ, наприклад, надаються в оренду угіддя, членський квиток ПСМ – один з документів, необхідних для полювання. Орендарем угідь є мисливські клуби, а їх члени мають право безоплатно полювати в угіддях клубу згідно з розподіленою між усіма квотою. Однак м'ясо добутої тварини (окрім дрібної дичини) мисливець має або здати до кола, або викупити. Щоб стати мисливцем і членом ПСМ поляки по досягненні 18-річного віку мають пройти однорічне стажування в мисливському клубі, здати іспит.
В Угорщині угіддя надаються в користування Мисливським держуправлінням, після чого необхідно укласти договір з землевласником. В країні налічується більше 700 мисливських клубів, які є користувачами угідь (83% від загальної площі), та 400 клубів, які не мають угідь у користуванні. Окрім того користувачем мисливських угідь є Мисливське держуправління (17% угідь). Член клубу також може безкоштовно приймати участь у полюваннях, однак має викупити дичину, в інших випадках клуб здає її до заготівельної контори. Для того, щоб стати мисливцем в Угорщині, необхідно пройти підготовчі курси і скласти іспит перед державною комісією.
Аналізуючи показники добутої дичини в країнах Європи, особливо у порівнянні показників на одного мисливця, можна констатувати – мисливському господарству України «гаплик», та вкрай необхідні корінні реформи мисливської галузі. Тож ми запрошуємо до діалогу – про причини низької чисельності диких тварин в Україні і шляхи виходу із затяжної кризи. Ваші міркування можна надсилати нам Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
