Австрія розташована на півдні Центральної Європи. Її територія (83,9 тис. кв. км) охоплює частину Східних Альп, передгір’я Альп і Карпат, Паннонську низовину та Дунайський басейн. До складу країни входять дев’ять федеральних земель.
Мисливські угіддя Австрії мають площу 6,6 млн га та розташовані в різноманітних типах ландшафту, клімату і мають різноманітну рослинність. Мисливські угіддя переважно – лісові. Лісистість країни – 47,2% (3,6 млн га). Більшість лісів (71,4%) приватні, державний лісовий фонд становить 15,7%, рештою володіють федеральні землі (1,4%), сільські громади (2,1%), а також різні господарські об’єднання (9,4%). У породному складі лісів домінують шпилькові породи – 66,8%, частка листяних становить 23,9%, решта – чагарники.
Серед шпилькових лісів переважають лісостани смереки – 53,6%, решта – деревостани сосни (5,6%), модрини (4,6%), ялиці (2,3%) та інших порід (0,7%).
З листяних порід найбільшу площу займають лісостани бука європейського (9,6%) і дуба звичайного (2,0%). Лісостани твердолистяних порід займають 8,0%, а м’яколистяних (береза, вільха, липа та ін.) – 4,3%.
Основу польових мисливських угідь становлять сільськогосподарські землі, зокрема, рілля – 1,4 млн га, пасовища і сінокоси – 1,8 млн га. Із сільськогосподарських культур найбільшу площу займають посіви пшениці, ячменю і кукурудзи. Значні площі – це овес, жито, цукровий буряк, картопля, овочеві культури і виноградники.
В Австрії налічується 11,8 тис. мисливських господарств (дільниць, ревірів). Пересічна площа господарства (ревіру) становить близько 560 га, мінімальна – 115 га. У мисливському господарстві країни зайнято понад 20 тис. осіб, 639 з них – головні спеціалісти. На одного працюючого у цій сфері приходиться 330 га мисливських угідь.
Загальна кількість мисливців у Австрії постійно зростає і нині становить 138 тис. осіб. Серед мисливців – 12 тис. іноземців, які винаймають угіддя. Співвідношення кількості мисливців до зайнятого у мисливському господарстві персоналу становить сім до одного. Річний оборот у мисливському господарстві Австрії становить 475 млн євро. Витрати на оренду мисливських угідь – близько 55 млн євро, на біотехнію 48 млн євро, на освіту і періодичні видання 16 млн євро, на зброю, амуніцію, спорядження, одяг і ритуали – понад 100 млн євро на рік.
*Упродовж минулого мисливського сезону на теренах Австрії мисливці добули 416 тис. голів оленячих, що на 12,3% більше у порівнянні з попереднім мисливським сезоном. У перерахунку на одиницю площі країни це становить п’ять голів на 1 кв. км, 50 голів на 1000 га або 63 голови на 1000 га мисливських угідь. На одного мисливця припадає 3,3 голови впольованих оленячих. У розрізі федеральних земель перше місце за кількістю добутих оленячих посідає Нижня Австрія – 120 тис. гол. (29,0%), друге – Верхня Австрія – 86 тис. гол. (20,7%), третє – Штирія – 70 тис гол. (16,9%) і четверте – Каринтія – 40 тис. гол. (9,7%). На теренах зазначених земель добувають 76,3% усіх оленячих.
Автохтонні (місцеві) види оленячих в Австрії становлять 99,0% від їх загальної кількості. Перше місце, за кількістю добутих особин, посідає сарна європейська – 282 тис. голів. Переважну більшість сарн (81,6%) добуто в угіддях чотирьох федеральних земель: Верхня Австрія, Нижня Австрія, Штирія і Каринтія. Поміж усіх добутих сарн переважають самці – 36,1%, самиць дещо менше – 34,0%, а молодняку всього 29,9%.
Рекордними є обсяги добування оленя європейського (59 тис. гол.) і дикого кабана (50 тис. гол.), які збільшилися відповідно на 20,8% та 88,5% у порівнянні до попереднього сезону. У статевій структурі усіх добутих оленів самці становлять 27,2%, самиці – 40,3% і молодняк – 32,5%.
Серед впольованих оленячих є також незначна кількість особин скельниці (серни) – 21 тис. гол. (5,0%), муфлона – 2,5 тис гол. (0,6%), оленя плямистого – 610 гол. (0,2%), лані – 712 гол. (0,1%) і козла гірського – 426 гол. (0,1%). Як бачимо, австрійські мисливці ретельно обліковують усіх добутих оленячих за видами, статтю і віком, що дозволяє об’єктивно контролювати стан популяцій цих мисливських тварин.
Поряд з оленячими упродовж того ж минулого мисливського сезону, мисливці добули 263 тис. гол. хутрових звірів, що на 17,5% менше у порівнянні з мисливським сезоном шестирічної давнини. З розрахунку на одиницю площі це становить 3,1 гол. на 1 кв. км площі країни (31 гол. на 1000 га площі країни) або 40 гол. на 1000 га мисливських угідь. На одного мисливця припадає 1,9 гол. добутих хутрових звірів.
У складі усіх добутих хутрових звірів переважають автохтонні види, частка яких становить 99,1%. На першому місці, за кількістю добутих особин, є заєць сірий – 126 тис. гол. (47,9%), лисиця – 70 тис. гол. (26,5%), куна – 25 тис. гол. (9,4%), ласка – 17 тис. гол. (6,6%), борсук – 9 тис. гол. (3,5%), бабак – 7 тис. гол. (2,8%) і тхір – 6 тис. гол. (2,4%). Крім того, серед впольованих хутрових звірів є дикий кролик – 2 тис. гол. (0,9%).
У порівнянні з попереднім мисливським сезоном істотно збільшилися обсяги добування лисиці – на 24,4%, борсука – на 19,3%, ласки – на 12,5%, кролика дикого – на 10,5% і тхора – на 10,0%, дещо менше зайця і куни. Кількість відстріляних бабаків зменшилася на 1,5%. Однак за останні сім років обсяги добування зайця зменшилися – на 33,7%, ласки – на 33,3% і кролика дикого – на 13,3%.
У минулому сезоні мисливці в Австрії добули 210 тис. гол. пернатої дичини, що на 3,6% менше у порівнянні з попереднім сезоном і на 33,7% менше, ніж було добуто сім років тому. У перерахунку кількості добутих пернатих на одиницю площі це становить – 2,5 гол. на 1 кв. км території країни, або 31,8 гол. на 1000 га мисливських угідь. На одного мисливця приходиться 1,5 гол. відстріляної пернатої дичини.
Серед добутих пернатих перше місце посідає фазан – 104 тис. гол., потім качки – 73 тис. гол., голуби – 17 тис. гол., куріпка сіра – 7 тис. гол., слуква – 3 тис. гол., гуси – 2 тис. гол., тетерук – 1,5 тис. гол., лиска – 870 гол., глушець – 300 гол. і орябок – 155 голів.
У порівнянні з попереднім сезоном зменшилася кількість впольованих глушців – на 29,8%, лисок – на 17,8%, фазанів – на 6,6%, гусей – на 6,1%, слукви – на 2,1% і качок – на 1,0%, водночас дещо збільшилися обсяги добування орябка – на 9,1%, голубів – на 4,6%, тетерука – на 4,2% і куріпки сірої – на 0,3%.
Значна частина мисливських тварин в Австрії просто гине, це стається з різних причин. Так, за минулий мисливський сезон виявлено 74 тис. гол. загиблих оленячих, що на 5,9% більше у порівнянні з попереднім сезоном. Більшість з них – 54,5% загинула на автошляхах, решта з інших причин. Серед загиблих оленячих домінує сарна європейська – 90,1%, що на 3,6 тис. гол. більше у порівнянні з минулим сезоном.
Кількість загиблих оленів, скельниць і кабанів становить 2,3 тис., 2,9 тис. і 1,4 тис. гол. відповідно. У видовому складі загиблих хутрових звірів (37 тис. гол.) переважає заєць сірий, частка якого становить 92,6%. Решту становлять борсук (4,1%), кролик дикий (3,3%) і бабак гірський. Більшість хутрових звірів (69,3%) також загинула на автошляхах. Серед загиблих пернатих (17 тис. гол.) переважає фазан (88,5%), куріпка сіра (4,2%), глушець (0,3%), орябок (0,2%) і тетерук (0,1%). Більшість пернатих (55,7%) також загинула на автошляхах. На 1000 га мисливських угідь припадає 10–12 гол. загиблих оленячих, 5–6 гол. – хутрових звірів і 2–3 гол. пернатої дичини. У порівнянні до обсягів добування частка загиблих оленячих становить 17,7%, хутрових звірів – 14,1% і пернатої дичини – 8,0%.
Наведені вище показники добування мисливських тварин свідчать про високий рівень ведення мисливського господарства в Австрії, адже в цій країні один мисливець упродовж року може вполювати три особини оленячих, дві особини хутрових звірів і 1–2 особини пернатої дичини. При цьому, загальні обсяги добування мисливських тварин, зазвичай, не перевищують річного приросту їх популяцій: у сарни, оленя європейського і плямистого, лані, скельниці й муфлона – 20–30%, а дикого кабана – 50–75% від їхнього поголів’я. Австрія, маючи давні традиції та високого рівня мисливську культуру, широко застосовує сучасні екологічні європейські підходи. Українським мисливцям і лісівникам є чому повчитися в австрійських колег.
Іван ДЕЛЕГАН,
Михайло ЛУЩАК,
© "Лісовий і мисливський журнал"
* Примітка: чисельність козулі в Україні становила 153000