Густота населення Федеративної Республіки Німеччини достатньо висока, населення країни нараховує понад 82,5 млн. Загальна площа Німеччини становить 357 тис. км кв., що майже вдвічі менше за площу України (604 тис. км кв.). 30% або 105 тис. км кв. країни вкрито лісами (лісистість України – 15%), а майже 8 тис. км кв. (2,2%) займають водойми. Деревний склад лісів Німеччини такий: сосна – 50%, ялина – 25%, бук – 11%, дуб – 5,8% та інші листяні (береза, вільха, осика) – 6,6%. За складом переважають чисті насадження.

Понад 50% лісів створено посадками. З огляду на те, що протягом багатьох десятиліть суцільні рубки велись невеликими площами, ліс складається з невеликих ділянок (2–5 га). Межі ділянок чітко виділені і часто визначаються просіками, дорогами, розчищеними стежками. Середня величина кварталів – 30 га. У гірських лісах квартали виділені за вододілами. У рівнинній місцевості майже по всіх просіках можна проїхати на автомашині. Такий поділ лісу на квартали і лісові виділи створює чудові умови для ведення мисливського господарства, зокрема для обліку дичини й організації полювання

Велике позитивне значення для лісового та мисливського господарства має заборона в лісі випасання худоби та викошування сіна.

Якщо порівняти сільськогосподарські угіддя, то в Україні вони становлять 71% (420 тис. км кв.), а в Німеччині тільки 54%. Усі сільськогосподарські угіддя, сінокоси, вигони для ведення мисливського господарства включено в сферу діяльності лісництв і вся дичина перебуває в розпорядженні останніх. Лісгосп несе відповідальність за потраву полів дикими тваринами і сплачує збитки, сума яких визначається спеціальними комісіями. Це зобов'язує лісництва встановлювати густоту заселення дичини як у лісі, так і в полі на такому рівні, при якій шкода полям була б мінімальною.

У лісовій промисловості Німеччини задіяно близько 1,3 млн працівників, більше, ніж у машинобудуванні (близько 850 тис. працівників). Річний обсяг ліспромгоспу досягає близько 181 млрд євро.

Мисливське господарство

Попри те, що площа мисливських угідь Німеччини близько 321 тис. км кв., а це 90% площі країни (в Україні – 77%), кількість мисливців лише 0,4% або 340 тис. (в Україні – 0,8%). Якщо проаналізувати соціально-демографічний зріз німців, то найбільше серед мисливців робітників та службовців (47%), фермерів (15%), мисливців, які мають свій бізнес – 27%, пенсіонерів – 6% та інші. Загальна сума витрат на полювання становить більше 750 млн євро. Крім витрат на полювання, німецькі мисливці роблять внески на охорону тварин і мисливських угідь, цей внесок щорічно сягає понад 1 млрд євро. У витрати мисливців на полювання входить:

• податок на полювання – 66 млн євро;
• збір за мисливську ліцензію – 18 млн євро;
• оренда угідь – 340 млн євро;
• послуги єгерів – 31 млн євро;
• утримання собак – 37 млн євро;
• мисливське обладнання, навчання, підвищення кваліфікації – 60 млн євро;
• компенсація за пошкодження мисливських угідь – 58 млн євро.

Органи контролю та управління мисливським господарством

 Вищим мисливським органом у Німеччині є Державний комітет лісового господарства. Один із заступників голови комітету займається питаннями полювання і охорони природи, йому підпорядковуються кілька референтів. До обов'язків Держкомлісу входять видання керівних матеріалів і контроль за виконанням усіх положень про полювання, захист інтересів мисливського господарства при затвердженні державних і фінансових планів країни, розподіл фінансових і матеріальних коштів між держлісгоспами на місцях. Він визначає строки полювання і види тварин, що підлягають добуванню або захисту. При Держкомлісі функціонує робоча група, серед обов'язків якої узгодження питань мисливського господарства з орнітологами, зоологами, біологами, ветеринарами та іншими фахівцями, що входять до складу цієї групи.

Керівництво та управління мисливським господарством відбувається за двома напрямками: без- посереднє ведення господарства і проведення всіх мисливсько-господарських заходів покладено на відповідні структурні підрозділи лісового господарства, а контроль за мисливськими товариствами та колективами і керівництво ними здійснюють мисливські інспекції при окружних і крайових виконкомах народної влади у складі 2–3 осіб при кожному окрузі та краї. Мисливську інспекцію очолює, як правило, голова окружного та крайового виконкому громадської влади, що надає їй певний авторитет і оперативність у справі припинення порушень і здійснення планових заходів. Заступником керівника крайової та окружної мисливської інспекції обирають одного з місцевих лісничих. При всіх органах мисливського контролю, у тому числі при Держкомлісі, окружній та крайовій мисливській інспекції організовано ради, до складу яких входять представники зацікавлених відомств: народної міліції, Міністерства торгівлі, Міністерства сільського господарства, ветеринарного нагляду, кілька працівників лісового господарства, а також найавторитетніші і найдосвідченіші мисливці. Хоча ці ради дорадчі, громадські органи, вони надають реальну допомогу в організації мисливського господарства.

Асоціації мисливців

Німецька асоціація мисливців (НАМ) складається із 16 федерацій і є офіційним представником німецьких мисливців. У лавах НАМ 300 тис. членів, а це близько 85% німецьких мисливців. У штаб- квартирі асоціації є прес-центр, який пропонує спеціалізовану інформацію для мисливців, ЗМІ та координує роботу з громадськістю. Щороку НАМ нагороджує премією за найкращу публікацію про мисливське господарство, за зв’язки з громадськістю, за культурний внесок, за захист навколишнього середовища, за дослідження. Крім НАМ, у Німеччині є й інші мисливські організації, наприклад Екологічна організація мисливців. Чисельність її членів не перевищує тисячі осіб. Розмір щорічного членського внеску різний по країні. На різних землях розмір внеску може становити від 50 до 150 євро на рік.

Законодавство

У 1976 р. у Німеччині було прийнято Федеральний Закон «Про полювання»; тепер кожна земля отримала право мати свій власний закон і правила полювання. Мисливське господарство в Німеччині регулюється також Федеральним Законом «Про збереження тварин», Законом «Про регулювання сказу», Федеральним Законом «Про охорону навколишнього природного середовища», Федеральними Правилами «Захисту тварин», Законом «Про гігієну м’яса».

Право на полювання

У Німеччині право на полювання нерозривно пов'язане з власністю на землю, проте це не означає, що лише землевласники мають право на полювання. Землевласник для ведення мисливського господарства повинен володіти площею землі не менше 75 га цілої території або кілька земель у межах одного адмінрайону площею не менше 150 га. Можна не бути власником землі, а орендувати мисливські угіддя, але в цьому разі мінімальна площа угідь повинна вже бути не менша за 1000 га (2000 га у гірських районах). З цією метою можна також об'єднатися в мисливський колектив, але якщо колектив великий, то всі його члени не можуть одночасно полювати в орендованих ними угіддях і це передбачено законом. Вартість оренди мисливських угідь обходиться мисливцям від 7 тис. і до кількох сотень тисяч євро на рік. В орендованих мисливцями угіддях обов'язково повинен працювати професійний єгер.

Для кожної мисливської ділянки існують науково обґрунтовані норми добування дичини – ліміт і список заходів з біотехнії, на базі яких розробляється так званий менеджмент-план по кожному окремому виду дичини, за винятком кабана, відстріл якого не регулюється. Оренда мисливських угідь дозволена на строк від дев'яти до дванадцяти років. Менеджмент мисливського господарства спрямований на підтримку різноманітної і здорової популяції тварин, запобігання шкоди сільському господарству, забезпечення вимог законодавства, раціонального використання мисливських угідь тощо.

Щоб отримати право на полювання, мисливцю необхідно скласти «зелений іспит» на «Зелений атестат зрілості» та придбати мисливську ліцензію. Складність і тривалість підготовки до «зеленого іспиту» можна порівняти з підготовкою до іспиту на водійське посвідчення. Навчання триває в середньому від 6 до 9 місяців і коштує до 1000 євро. Іспит складається з письмового і усного тестування та практичних навичок зі стрільби. Відповідно до Закону, заявники мають знати види тварин, біологію тварин, способи полювання, методи запобігання шкоди тваринам, мати знання з сільського і лісового господарства, знати мисливське та екологічне законодавство, володіти знаннями з технічних характеристик зброї, першої медичної допомоги, методами оцінки якості м’яса та трофеїв дичини.

Після складання іспиту, мисливець має право придбати ліцензію. Вартість ліцензій різна і залежить від різних факторів, зокрема від федерації. Для молоді ліцензія на полювання коштує 10–50 євро. Річна ліцензія для дорослого мисливця на рік коштує 20–80 євро, а на три роки – 60–200 євро. Можна придбати ліцензію на добу, вона обійдеться від 10 до 77 євро. Кожен мисливець у Німеччині повинен мати страховку на суму 500 тис. євро на компенсації за отримання травм і 50 тис. євро на компенсацію від матеріальних збитків. Рекомендовано також страхування від нещасних випадків.

Мисливська зброя

Обмежень за калібром у Німеччині немає, найпопулярнішим калібром є 12, 16 та 20. Набої під час полювання на водоплавних тварин повинні бути нетоксичними. При полюванні на козулю, мінімальна енергія пострілу повинна бути більша за 1000 Дж. Для інших копитних мінімальний калібр визначено – 6,5 мм, а мінімальна енергія набою повинна бути більше за 2000 Дж. Напівавтоматичну та автоматичну зброю з магазином ємністю більше 2 набоїв заборонено.

Ліміти

На копитних (за винятком кабана), на тетерука та глушця, можна полювати тільки згідно з лімітом полювання, який затверджується компетентним органом за узгодженням з Консультативною Радою з питань полювання.

 Іноземні мисливці

Якщо іноземний турист-мисливець уперше хоче пополювати в Німеччині, мусить скласти мисливський іспит. Іспити, які мисливець складав в інших країнах, не є підставою для видачі дозволу на полювання в Німеччині. Іспит складається виключно в присутності членів німецької приймальної комісії. Мисливці з країн-членів ЄС, які відвідують Німеччину, можуть мати при собі до трьох одиниць мисливської зброї та набої до них, але за умови, що в іноземного мисливця є Дозвіл на вивезення цієї зброї з його країни. Крім цього, іноземні мисливці, які їдуть до Німеччини, повинні пояснити, чому вони їдуть зі своєю зброєю.

Добування дичини

У Німеччині ведеться інтенсивне мисливське господарство і за рік добувають, наприклад, оленя благородного близько 76 тис. голів, лані – 69 тис. гол., козулі – 1,2 млн гол., серни – 4 тис. гол., кабана – 644 тис. гол., зайця – 460 тис. гол., фазана 320 тис. гол., голуба – 830 тис. гол., куріпки – 12 тис. гол., гуски – 72 тис. гол., качки – 550 тис. гол., лисиці – 650 тис. голів.

 Заходи зі збереження довкілля

На сьогодні 13 з 16 федеративних земель входять до асоціації з охорони довкілля. У зв’язку з цим мисливські організації Федерацій проводять щороку низку заходів щодо захисту природи, часто у співпраці з іншими організаціями. Мисливці активно беруть участь у захисті природи і тварин. Полювання підтримує стратегію захисту природи і сприяє збереженню різноманіття. Згідно з Національним опитуванням, проведеним Національною асоціацію мисливців за ініціативи Міністерства екології з нагоди 10-річчя Конвенції з біологічного різноманіття, мисливці проводять близько 70 тис. заходів з охорони довкілля щороку і витрачають на це близько 40 млн євро. Проекти НАМ щодо моніторингу довкілля з метою розробки стратегії для охорони та раціонального використання популяцій тварин постійно діючі. Збір даних про густоту популяцій – основа для подальших досліджень, затвердження лімітів полювання і ухвалення рішень щодо питань охорони природи. Двічі на рік НАМ отримує нагороду за збереження довкілля і диких тварин.

Це цікаво

У Німеччині в м. Мюнхені досить незвичайний музей: Німецький музей полювання та рибальства (Deutsches Jagd und Fischereimuseum). Музей розташовано в колишній базиліці августинців. Основою його експозиції з моменту відкриття є мисливські трофеї графа Арко- Ціннеберга, який жив у ХІХ столітті. Біля входу в музей сидить бронзовий кабан. Треба обов'язково потерти його п'ятачок – це приносить удачу мисливцям. Цей кабанчик – робота скульптора Мартіна Майера.

Гордість експозиції музею – справжній скелет мегацероса, гігантського європейського оленя, вимерлого 10 тис. років тому. Розмах його рогів – більше 3 метрів. Усього в музеї на 3 тис. м кв. демонструється близько 1000 чучел різних тварин, а також скелети і черепи вимерлих жителів Землі. Представлена велика кількість експонатів, пов'язаних з полюванням і риболовлею – предмети побуту, гравюри, картини, статуетки, вироби зі скла та порцеляни, колекційна зброя, яка належала іменитим дворянським родам Німеччини.

Роман Новіков,

"Лісовий та мисливський журнал"