Полювання по-словенськи

Полювання по-словенськи

Словенія – країна з давніми традиціями, мисливськими зокрема. Тому цікаво дізнатись про ці традиції і порівняти їх з нашими.

Площа Словенії – 20 тис кв. км, для порівняння, Україна займає площу 604 тис. кв. км. Під охороною держави перебуває 12,6% від загальної території країни (в Україні 2%). Мисливські угіддя, де проводиться полювання, займають 35,5% площі Словенії (в Україні – 76%). Населення країни становить 2049 тис. осіб, при цьому кількість мисливців – 21 тис. (близько 1%). В Україні таке саме процентне співвідношення.

СТРУКТУРА ГАЛУЗІ

Полювання проводиться в угіддях 12-ти державних мисливських господарств зі спеціальним призначенням (ДМУСП) та в 415-ти мисливських господарствах інших форм власності.

Середнє мисливське господарство в Словенії займає 5 тис. га угідь, середня пропускна спроможність господарства – 50 мисливців на день.

Дикі тварини в Словенії – власність держави. Права на мисливські угіддя надаються зареєстрованим мисливським організаціям (мисливським клубам). Усі мисливські угіддя об’єднані в єдину галузь мисливського господарства, для якої Службою лісового господарства розробляється 10-річний план розвитку та організації мисливського господарства та щорічний план дій.

Усі плани ведення мисливського господарства в Словенії мають одне правило: видані ліміти повинні виконуватися з толерантністю, осмисленням та обов’язковим фіксуванням усіх збитків, нанесених як з боку мисливців, так і з боку хижаків. Мисливське господарство зобов’язано реєструвати всю здобич від малої до великої, знаходити биту дичину, підранків та вносити її до бази даних. Впольована дичина повинна реєструватись у базі даних із географічними координатами.

У Словенії існує три органи, які відповідають за організацію мисливського господарства в країні. Лісова Служба Словенії відповідальна за планування полювання, менеджери мисливських угідь відповідають за реалізацію таких планів, а Міністерство сільського, лісового та продовольчого господарства є наглядовим органом. Інспектори Міністерства контролюють полювання, виконання планів і роботу мисливських клубів.

Мисливсько-рибальська інспекційна служба територіально складається з 8 інспекцій, які поділені на регіональні одиниці. Така організація забезпечує нагляд за виконанням правил полювання та рибальства по всій території Словенії. У Мисливсько-рибальській інспекційній службі працюють 12 інспекторів, 7 з яких проводять інспекцію у лісовому та сільському господарствах.

Porivnyanya

ІСПИТ МИСЛИВЦЯ

Перш ніж стати мисливцем, треба пройти професійний іспит з мисливства та, у разі позитивної оцінки, отримати мисливське посвідчення (ліцензію). Посвідчення можна отримати тільки після досягнення 18-річного віку. Мисливське професійне тестування складається як мінімум із 50 годин теоретичного та 150 годин практичного навчання, яке закінчується тестуванням. Курси для складання тестів організує Мисливська Асоціація. Кожен мисливець, який здав іспит, має посвідчення та не має судимості, має право на придбання боєприпасів для мисливської зброї. Мисливські клуби для своїх членів проводять щорічне навчання зі стрільби.

За рік у Словенії з’являється близько 400 нових мисливців, які складають іспити позитивно, з них – 5% жінки. Кількість зареєстрованих мисливців залишається практично незмінною протягом останніх 10 років і становить близько 21 тис. осіб. Водночас спостерігається постійне збільшення кількості жінок-мисливців, зараз їх налічується вже 315 осіб. Середній вік мисливців у Словенії становить 54 роки. 250 мисливців безпосередньо працюють у галузі, інші платять членські внески в мисливських клубах, зазвичай за місцем проживання.

Іноземні мисливці можуть полювати лише під контролем місцевих ліцензованих мисливців. Словенська система полювання відрізняється від багатьох європейських країн, зокрема від німецької та австрійської систем. Якщо в цих країнах землевласникам дозволено полювати на своїй або орендованій землі, то в Словенії в землевласників немає такого права. Натомість, власники, наприклад, лісових зон, повинні дозволяти полювати іншим мисливцям на своїх землях. Право на полювання не залежить від права власності на землю. Це викликає незадоволення багатьох власників земель, і вони прагнуть повернутися до законів, які були до 1946 р.

ЗАКОНОДАВСТВО

За законом «Про полювання та диких тварин», організація мисливського господарства полегшує управління тваринами та їх популяціями, зокрема: збереження та охорону мисливських тварин як природної спадщини, збереження та поліпшення біотичного та ландшафтного розмаїття та стабільності екосистеми, запобігання та компенсацію шкоди, заподіяної дикими тваринами, раціональне використання диких тварин тощо.

Законодавство визначає сезони полювання та всі інші положення, що встановлюють правила полювання. Вогнепальна зброя та боєприпаси, які використовуються при полюванні, прописані для кожного виду тварин. Забороняється використовувати автоматичну зброю, лук та стріли (за винятком вольєрів), пастки, моторизовані засоби, повітряні гармати, прилади нічного бачення. Собак можна використовувати тільки під час полювання на великих тварин.

Dobuvannya

ДИКІ ТВАРИНИ

У Словенії дозволено полювання на копитних: оленя благородного, козулю, серну, кабана, козерога альпійського, муфлона європейського, лань. Також популярні такі види дичини: фазан, сіра куріпка, заєць-русак, заєць гірський, крижень, сойка євразійська, ворона сіра, нутрія, ондатра, куниця, борсук, собака єнотоподібний, бабак, лисиця.

Найбільш представлена і найпоширеніша – козуля, яка водиться на 80% території країни. Олень благородний, у порівняні з козулею, представлений менше і в більш ізольованих районах (36% території). Чисельність кабана дикого останнім часом, схоже, зростає, він займає приблизно 50% території. Серна водиться приблизно на 22% території Словенії. Представлені також два немісцевих види: муфлон європейський (водиться на 6% території) та лань (водиться на 4% території). Три місцевих великих види хижаків (ведмідь бурий, вовк і рись), як і раніше, можна зустріти в екосистемі Словенії. Рись була відновлена мисливцями в 1973 р. Популяція бурих ведмедів знаходиться у стані й нараховує приблизно 500 особин, щорічний приріст – 80–120 голів. Сьогодні ці три види тварин перебувають під захистом держави.

З дрібної дичини в Словенії поширені лисиця червона і борсук. Заєць-русак і немісцевий фазан сконцентровані переважно в низинних місцевостях, де росте трава. Як і в інших країнах Європи, чисельність зменшилась у зв’язку зі збільшенням використання сільськогосподарських земель. Було підраховано, що за період з 1967 до 2005 року чисельність зайця-русака знизилася в 17 разів.

СПОСОБИ ПОЛЮВАННЯ

Словенці полюють такими способами: з вишки, переслідування, полювання з мисливськими собаками. Полювання відбувається в чотирьох різних біогеографічних регіонах – Панноніянському, Альпійському, Динарському та Середземноморському.

Sezon

КАЛЕНДАР ПОЛЮВАННЯ

Полювання у Словенії дозволено з 1 травня поточного року до кінця лютого наступного, залежно від об'єкта полювання. Найкомфортніший сезон для полювання у Словенії – до середини жовтня.

ВИСНОВКИ

Словенські мисливці пишаються їх природною спадщиною і завжди беруть активну участь у її збереженні та відтворенні. Разом з цим, мисливське господарство Словенії перебуває на високому рівні, про що свідчать результати добування дичини. Наприклад, площа Словенії дорівнює площі Київської області, але добування козулі словенцями перевищує показники всієї України в п’ять разів – 30 тис. гол. проти 6 тис. голів (примітка – станом на 2013 рік), така сама ситуація і з оленем.

Натомість у Словенії ведеться чіткий і суворий контроль за добуванням дичини і відсутнє таке поняття, як браконьєрство. Приділяється велике значення культурі та знанням мисливців. Стати мисливцем у Словенії – не просто, але почесно і поважно.

 

Підготував Роман НОВІКОВ,

«Лісовий та мисливський журнал»