Польща мисливська

Польща мисливська

У березні цього (2015) року Дунайсько-Карпатська Програма WWF за участі Держлісагентства організували навчальний семінар з метою ознайомлення з моделями управління мисливським господарством у країнах Євросоюзу: Польщі, Словаччині та Угорщині. Цей захід проводився у рамках Міжнародного проекту ЄС «ФЛЕГ ІІ», який реалізовується Світовим банком, IUCN та WWF.  

Основна увага фахівців, які взяли участь у навчальному семінарі по ознайомленню з моделями управління мисливським господарством у країнах Євросоюзу, була сконцентрована на підходах менеджменту сталого використання природних ресурсів, законодавчій базі, ефективному мисливському господарюванню, державних програмах, взаємодії між мисливцями і місцевими громадами та проведенні самого полювання. 

Перша країна, яку відвідали учасники семінару і про яку буде йти мова у цій публікації, – Польща. Ця країна дуже схожа на Україну і за географією, і за видовим складом диких тварин, і дещо за ментальністю населення. Саме тому, модель ведення мисливського господарства у Польщі могла б стати взірцем та основою для вдосконалення нашої мисливської галузі. 

Польща за останні роки досягла вражаючих результатів у мисливському господарстві, тому, спробуємо знайти у чому ж криється  таємниця успіху, порівняти їхнє мисливське господарство з нашим і побачити у чому різниця, проаналізувати і зробити висновки. 

TrofeiОтже, знайомство нашої делегації з Польщею розпочалось з відвідування надлісництва «Томашів» Люблінської дирекції, де ми побачили як оцінюються мисливські трофеї, поспілкувалися з працівниками надлісництва – інженером надзору Грегором Джугайом (Gregor Dzugaj) та експертом оцінки мисливських трофеїв Зенеком Кукутовичем (Zenek Kukutovicz), зустрілись із членами первинного мисливського колективу «Гермес» Польського союзу мисливців, від яких дізнались багато цікавої і корисної інформації, якою згодом поділимось із читачами журналу.

Ще нам пощастило побувати на унікальній фермі з розведення глушця у Лежайському надлісництві, яка фінансується за рахунок держави та у приватному мисливському господарстві «Артгуберт», що спеціалізується на іноземному туризмі. 

FermaНаступного дня наш шлях лежав до регіональної дирекції лісів «Кросно», де розводять зубрів та ведуть мисливське господарство в гірських умовах. Там ми спілкувалися з начальником відділу охорони екосистем Петром Бревжинским (Piotr Brewczynski) та директором справ лісового господарства Мареком Марескі (Marec Marecki).

Загалом, за два дні, що учасники семінару провели у Польщі,  вдалось зібрати багато інформації, яку проаналізували, і зараз цей досвід застосовується для створення Концепції розвитку мисливського господарства, над якою сьогодні іде робота в рамках реформування лісової галузі України. 

Загальна інформація

Площа Польщі становить 312 тис. кв. км, кількість населення 38,5 млн, з яких мисливців – понад 100 тис., що становить 0,26%. Для порівняння, Україна має удвічі більшу площу і утричі більше мисливців. І співвідношення мисливців до населення (43 млн) у нас теж вище за Польське – 0,7%. Отже, концентрація мисливців в Україні вища, ніж у Польщі, а от мисливське господарство перебуває у депресивному стані. У чому ж справа? Спробуємо розібратись.

Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання Польщі здійснює Мінприроди разом з Мінагрополітикою, Держрадою з охорони природи та Польським союзом мисливців (ПСМ). 

Мисливські угіддя

Всі мисливські угіддя Польщі поділені на мисливські округи (обводи), їх кількість стала (5,5 тис.). Вони мають чіткі межі, зафіксовані на мапах і для них визначений бонітет, по якому ведеться мисливське впорядкування. Площа обводу, в більшості випадків становить не менше, ніж 3000 га суцільної території. Користувач мисливських угідь може орендувати один чи кілька обводів.

Обводи надаються в оренду мисливському колективу за пропозицією Польського союзу мисливців (ПСМ) при узгодженні з війтом, бурмістром чи керівником місцевого самоврядування. Оренда лісових угідь погоджується ще й з директором регіональної дирекції лісів, а польові – зі старостою, який виконує відповідні обов’язки в місцевій адміністрації.

Строк оренди мисливських угідь не менше 10 років (у нас 15 років), після його закінчення орендар має переважне право на продовження оренди. Розмір орендної плати встановлюється у залежності від категорії мисливського обводу, але не може перевищувати ринкової вартості 100 кг жита за 1 га угідь.

Орендна плата за землю лісових угідь, що належить державі, сплачується лісництву, а за решту угідь – гмінам (самоврядним громадам мешканців певної території: місто, село або група сіл і міст).

Користувачі

На відміну від України, у Польщі низовий мисливський колектив (коло) є юридичною особою, економічно самостійним і являється суб’єктом мисливського господарства. Саме первинний колектив є користувачем мисливських угідь, які він орендує у власників землі.

Кожен користувач угідь зобов’язаний мати для охорони своєї території, щонайменше, одного охоронця. При цьому охоронець є працівником установи при воєводстві, але заробітну плату йому платить користувач.

Вся добута мисливцем дичина належить користувачу угідь. Мисливець, член кола, може отримати безкоштовно тільки дрібну дичину та добутий ним трофей копитного, його ж м'ясо він може викупити у кола за ринковою ціною, детальніше про це далі.

На відміну від України, де механізм відшкодування збитків, нанесених тваринами сільському і лісовому господарствам не розроблений, у Польщі збитки відшкодовує користувач мисливських угідь, але тільки за умови, якщо землевласник дотримується агротехніки, захищаючи свою ділянку від диких тварин огорожею, та у разі, якщо шкода перевищує вартість одного центнера жита.

Охорона мисливських угідь

Державна мисливська охорона, яка забезпечена обмундируванням, озброєнням, транспортними засобами, підпорядковується воєводі. Охоронцям державної мисливської охорони надається безкоштовне обмундирування, службові шеврони і знаки, які повинні бути на них при несені служби. Координацію дій цієї охорони здійснює комендант при воєводі. Орендар зобов’язаний працевлаштувати, щонайменше, одного держохоронця мисливських угідь. В обов’язки поліції також входить боротьба з браконьєрством. Покарання за браконьєрство у Польщі суворіше, ніж в Україні. Так, за дрібне порушення передбачено покарання у вигляді значного штрафу, а от за самовільне розпоряджання здобиччю – браконьєра позбавляють волі до одного року. До п’яти років позбавлення волі «світить» за полювання у заборонений період, при застосуванні отрути, штучного світла, капканів, петель та за руйнування нір.

Це коротко про Польське мисливське законодавство, але головну роль у регулюванні мисливського господарства та полювання відіграє Польський союз мисливців (Polski Zwiazek Lowiecki, PZL).

PorivМисливське Товариство

Польський союз мисливців (ПСМ) заснований у 1923 р. і об'єднує 116 тис. мисливців, чисельність яких кожного року збільшується на 4–5 тис. членів.

Головний орган правління Польського союзу мисливців розташований у Варшаві – це Рада. У кожному регіоні ПСМ має свої представництва – відділення, їх у Союзі – 49. У кожному регіональному відділенні працює по дві людини. Фінансуються відділення за кошти головного органу ПСМ. Рада та регіональні відділення займаються організаційними питаннями, просвітницькою та науковою роботою, організацією виставок, змагань, фестивалів, конференцій, семінарів тощо. Кожного місяця Польський союз мисливців організовує кілька заходів для мисливців, їх родин, дітей і просто для пересічних громадян, кому цікава ця тема. Головний захід мисливців Польщі – це фестиваль-свято Губерта. 

У Союз входить 2550 мисливських кіл (первинних колективів), які орендують 4696 обводів.

Право на полювання у Польщі дає мисливський квиток ПСМ, а також дозвіл користувача, тобто кола.

Союзу також передані й деякі інші функції державних органів щодо мисливства.

У розпорядженні Ради Союзу мисливців є 17 центрів з розведення диких тварин, у тому числі, спеціалізована науково-дослідна станція в м. Чемпін.

За один рік мисливцями – членами Союзу, відпрацьовується близько трьох млн годин трудоучасті, від яких не можна відкупитись, бо це святий обов’язок кожного члена Союзу. 

Кола Польського союзу мисливців на різні біотехнічні заходи, зокрема, на підгодівлю мисливських тварин за рік витрачають майже 34 млн злотих (234 млн грн).

За шкоду, заподіяну тваринами сільськогосподарським культурам (потрави) у минулому сезоні, кола Союзу сплатили компенсації у розмірі 64 млн злотих (445 млн грн).

Польський союз мисливців активно займається розведенням дичини. Так, у минулому мисливському сезоні було розведено і випущено в угіддя 196 тис. голів фазана, 26 тис. голів куріпок і 2 тис. зайців.

У Польщі стоїть на обліку 36 тис. мисливських собак. З них 14 тис. собак використовують для полювання на птахів, 11 тис. собак – для пошуку підранків, інші – нірні, робочі тер'єри та біглі.

Мисливський первинний колектив. Коло «Гермес»

Членство

Кількість членів кола не лімітована, наприклад, у «Гермесі» їх 50. 

За статутом членом кола може бути будь-який польський мисливець, він навіть може бути членом кількох кіл, але обіймати виборну посаду може лише в одному (материнському колі). 

Членів приймають у колектив на загальних зборах, які проводяться раз на рік. Щоб стати членом Польського союзу мисливців треба рік проходити практику у колі, потім отримати теоретичні знання (75 годин лекцій у вихідні дні, вартість яких становить 1200 злотих (8400 грн) і, нарешті, скласти іспити: теорія – 100 тестових питань з біології тварин, біотехнії, мисливського законодавства, мисливських традицій тощо; практика – поводження зі зброєю, стрільба на влучність. Іспити можна складати максимум два рази, після чого треба заново проходити навчання.

Мінімальний вік кандидата у мисливці – 17 років, а от дозвіл на зброю можна отримати тільки з 18 років і виключно за клопотанням кола. 

Кожний член колективу платить річні членські внески. 

Річний членський внесок складається з: 

  1. Обов’язкового внеску до головного керуючого органу ПСМ у м. Варшаві, і становить 380 злотих (2300 грн); 
  2. Внеску до кола, сума якого може бути різна і визначається на зборах колективу. 

Коло перекриває свої витрати за рахунок надходжень від господарської діяльності і тільки у разі, якщо цього не вистачає, члени кола на зборах встановлюють необхідну суму внеску, який, наприклад, у минулому сезоні у «Гермесі» становив 320 злотих (1900 грн). Внески до кола можуть збільшуватись упродовж року, у разі збільшення витрат на мисливське господарство. 

Коло – юридична особа

Всі кола ПСМ є юридичною особою, мають статут, печатку та бухгалтера. Кола у Польщі є повноцінними господарями, вони орендують землю, укладаючи договори з власниками, сплачують орендну плату, ведуть господарську діяльність, приймають членські внески, займаються біотехнією, утримують охорону, сплачують компенсації за потрави, приймають нових членів, організують навчання для мисливців, ведуть громадську та просвітницьку роботу тощо.

Мисливське коло може орендувати один або кілька обводів. Наприклад, у кола «Гермес» є два обводи. Перший обвод площею 6 тис. га, з яких 3,6 тис. га лісові угіддя. Другий обвод кола розташований біля м. Радом, що у центрі країни. 

За користування угіддями колектив платить установлену орендну плату. Орендна плата за оренду угідь колективом «Гермес» у середньому становить за обвод (6 тис. га) – 5 тис. злотих (35 000 грн) на рік. Але найбільші витрати у кола йдуть на компенсації за шкоду сільському та лісовому господарству (потрави), які наносять дикі тварини. 

Для зменшення потрав, коло «Гермес» вирощує корми для диких тварин у своїх угіддях, площа полів – 7 га. При цьому за цю роботу коло отримує 800 злотих (4800 грн) із фонду ЄС по програмі підтримки сільського господарства Польщі. Такі преференції мають всі, хто займається сільським господарством у Польщі.

PlanПлани, полювання, трофеї

Терміни мисливського сезону встановлює Мінприроди за згодою Мінагрополітики, після консультації з Держрадою охорони природи і Польським мисливським союзом. 

Для кожного виду дичини встановлені терміни полювання, які в різних воєводствах можуть коригуватись. 

У кожному колі є План добування на сезон. Плани формуються на основі обліків, які проводять члени кола в лютому-березні на площі 10% обводу (загонним способом). Також обліки ведуть самі мисливці під час сезону полювання. Результати обліків порівнюють і узагальнюють у колі. Загалом, Плани формуються не на основі обліків, це робиться більше для аналізу і порівняння. План же залежить від виконання Плану в попередньому сезоні, якщо План не реалізовано, то його на наступний сезон можуть зменшити і навпаки. Поданий колом План затверджує надлісничий (директор лісгоспу) та староста гміни (голова сільради), на землях яких розташовані угіддя. 

Членство у колі, за умов сплати внесків, дає можливість мисливцю безоплатно полювати протягом сезону в угіддях кола, відповідно до отриманої ним квоти. На основі загального Плану, яке затвердили колу, кожен член колективу отримує свою квоту на загальних зборах кола. Наприклад, якщо оленів за Планом добування удвічі менше, ніж членів кола, то кожен мисливець отримує дозвіл на добування оленя раз на два роки.

В угіддях кола може полювати і не член цього кола, але мисливець повинен мати запрошення когось із членів кола, який віддасть йому свою квоту. 

Добута, відповідно до Плану копитна дичина, відразу реєструється і на неї прикріплюється бирка, конструкція якої унеможливлює її повторне використання. М’ясо всіх добутих копитних належить колу. 

Мисливець може залишити м’ясо добутої туші копитного і собі, але заплативши відповідну суму у коло. А от на трофей (роги, череп, ікла) копитних мисливець має переважне право і може отримати його безкоштовно. Взагалі трофейна справа в Польщі на високому рівні, є ліцензовані експерти з оцінки трофеїв за системою СІС, постійно проводяться виставки тощо.

Але повернемось до м’яса. У випадку, якщо дичина мисливцю непотрібна, він повинен здати тушу до гуртівні, яка скуповує дичину. Там м’ясо оцінюють відповідно до класу якості, а гроші перераховують на рахунок кола. Гуртівня – це приміщення-холодильник, де м’ясо перевіряють на хвороби, обробляють та реалізують у магазини, ресторани або на експорт. Скуповуванням займаються підприємства, які мають відповідний дозвіл на цей вид діяльності (схема).

Вартість м’яса, за якою його скуповує гуртівня така: кабан – 4 злотих/кг (28 грн), олень – 8 злотих/кг (56 грн), козуля – 16 злотих/кг (112 грн). 

Член кола має безоплатне право на полювання та м’ясо дрібної дичини.

А от за боротьбу з хижими шкідниками, коло навіть виплачує винагороду.

На сторожі мисливських угідь

Охороною мисливських угідь займається: лісова охорона (стража лісова) та державна мисливська служба (стража паньствова). Лісовий охоронець має автомобіль, табельну зброю, засоби зв’язку і місячну зарплату – 2600 злотих 

(18 200 грн). 

За порушення правил полювання мисливцю загрожує позбавлення членства у ПСМ, конфіскація зброї та великий штраф, в окремих, важких випадках, позбавлення волі. 

Для контролю всі виходи мисливців на полювання реєструються напередодні в книзі реєстрації полювань, яка є в кожному колі. У цю ж книгу необхідно записати результати полювання після його завершення. Якщо ж страж факт полювання зафіксує, але не виявить запису у книзі реєстрації, то таке полювання визнають не законним і його учасники понесуть жорстке покарання. Для зручності ця книга, як правило, зберігається на пунктах заправки пальним, адже вони діють цілодобово.

Щодо вживання алкоголю, по в Польщі допускається вміст алкоголю у крові на полюванні і за кермом автомобіля не більше 0,2 проміле. У разі порушення цієї норми на полюванні чи за кермом, у правопорушника конфіскують і зброю, і автомобіль.

У цілому, структура і зміст закону України «Про мисливське господарство та полювання» корелюється з відповідними законами Польщі, Словаччини, Угорщини.

Разом з тим, як результат історичного, економічного, соціального, культурного розвитку українського суспільства, сталих традицій, мисливське господарство України поки що не досягло такого рівня розвитку, як у країнах ЄС, зокрема, Польщі.

На нашу думку, стимулювати розвиток мисливського господарства в Україні може повне залучення у господарський процес низових мисливських колективів Українського товариства мисливців та рибалок. Низова господарююча ланка в Товаристві – районне об’єднання мисливців, чисельністю 1–1,5 тис. осіб, якому в оренду передаються угіддя площею 100 і більше тис. гектарів. Як показує практика, така модель є неефективною. Як результат, відсутність самоокупності господарства, низька чисельність мисливських тварин, поширеність браконьєрства тощо.

До того ж Закон України «Про мисливське господарство і полювання» потребує вдосконалення щодо розробки механізму плати за угіддя та відшкодування збитків, завданих дикими тваринами лісовому і сільському господарствам.

В Україні, через низьке поголів’я диких мисливських тварин, їх добування в сотні разів менше, ніж у ЄС, де ринок торгівлі дичиною є складовою економіки та продовольства. У нас не розвинена трофейна справа, відсутня культура полювання, мисливська просвіта, наука та робота з громадськістю. 

Маємо надію, що в найближчий час, під впливом реформ і нової свідомості, використовуючи досвід розвинених європейських країн, українське мисливське господарство почне набирати обертів, маючи потенціал, досягне результатів не гірших, ніж у західних сусідів. 

 Микола МИРОНЕНКО,
         Роман НОВІКОВ

© "Лісовий і мисливський журнал"