Admin

Admin

Чи припустиме полювання в ХХІ ст?

Головним Комітетом при розгляді законопроектів, що стосуються мисливства, є Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування (ЕкоКомітет). 5.02.2020р на засіданні ЕкоКомітету знову лунали заяви на кшталт – полювання це кам’яний вік і є анахронізмом у ХХІ сторіччі. Зокрема, такі висловлювання лунали від депутатів А. Яценко та О. Фельдмана. Найбільшою неприємністю стала аналогічна риторика з вуст Міністра енергетики та захисту довкілля О. Оржеля (формує державну політику у мисливській галузі). Який заявив, що пріоритетом міністерства є гуманне поводження з тваринами, а полювання – неадекватна традиція, від якої людство має відмовитись в короткостроковій перспективі.

Що про це говорять наші цивілізовані сусіди по європейському континенту?

ЄВРОПАРЛАМЕНТ в 2019 році відновив Міжгрупу Євродепутатів «Біорізноманіття, полювання, сільська місцевість», щоб підкреслити соціально-економічну важливість мисливства;

ОФІЦІЙНИЙ САЙТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРАТУ ЄС З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: Полювання - це діяльність, яка забезпечує значні соціальні, культурні, економічні та екологічні вигоди у різних регіонах ЄС;

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ ПОЛЮВАННЯ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ: Органи влади мають заохочувати громадськість до розуміння природоохоронних, економічних та/або культурних вигод від полювання, зберегти законні культурні, історичні та естетичні цінності, пов'язані з полюванням (Хартія рекомендована Постійним Комітетом Бернської Конвенції для усіх країн-членів (в т.ч. Україна);

МІЖНАРОДНА РАДА З ПОЛЮВАННЯ ТА ОХОРОНИ ТВАРИННОГО СВІТУ (CIC) об’єднує органи влади 29 країн і представників 89 країн – організація сприяє сталому використанню ресурсів дикої природи, включаючи полювання;

ДРУГИЙ ВСЕСВІТНІЙ КОНГРЕС ОХОРОНИ ПРИРОДИ, МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ОХОРОНИ ПРИРОДИ (IUCN): Стійке використання диких живих ресурсів (мисливство) є важливим інструментом їх збереження, бо соціальні та економічні вигоди від такого використання стимулюють людей до їх збереження;

«ПТАШИНА» І «ОСЕЛИЩНА» ДИРЕКТИВИ повністю визнають законність і роль полювання як форми сталого використання. Полювання - це діяльність, яка забезпечує значні соціальні, культурні, економічні та екологічні вигоди у різних регіонах ЄС;

Мисливці та мисливство відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, що є основною метою БЕРНСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ;

ЄВРОКОМІСІЯ: Мисливці вкладають час і гроші в охорону природи. Полювання приносить дохід і робочі місця в сільську місцевість, мисливці допомагають правоохоронним органам у боротьбі з браконьєрством і сприяють моніторингу біорізноманіття (бюлетень «ПОЛЮВАННЯ І НАТУРА 2000» (мережа природоохоронних територій);

ПАРЄ: Мисливський туризм має бути інтегрованим в програми економічного і екологічного розвитку (Рекомендація №1689);

В країнах ЄС налічується 7 МІЛЬЙОНІВ МИСЛИВЦІВ, які щорічно інвестують в економіку союзу 16 мільярдів євро і забезпечують 120 000 робочих місць;

Їх інтереси представляє одна з найбільших у Європі неурядових організацій – FACE, що приймає участь не лише у розробці міжнародних угод щодо охорони природи, а й в розробці політики ЄС і її реалізації;

Можемо згадати США, де БІЛЬШЕ 11 МІЛЬЙОНІВ МИСЛИВЦІВ, для яких МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ в 2018-2019рр відкрило для полювання ще більше природоохоронних територій – щоб зберегти історичну спадщину (полювання) для своїх громадян.

В Конституції нашої держави закріплено незворотність європейського курсу України. Тому вважаємо, що члени Комітету ВРУ з питань екологічної політики та ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, як і керівництво Міністерство енергетики та захисту довкілля України мають взяти до уваги цю інформацію. І не підіймати питання щодо заборони полювання і ліквідації мисливської галузі, а наближати нас до Європи, де держави СПРИЯЮТЬ розвитку мисливського господарства.

Детальніше...
XVII МІЖНАРОДНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВИСТАВКА ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА ‐ 2020

XVII МІЖНАРОДНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВИСТАВКА ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА ‐ 2020

13‐16 жовтня 2020

Проводиться згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України No753-р від 19.09.2007 р. «Про підготовку та проведення щорічної Міжнародної спеціалізованої виставки засобів захисту. озброєння, військової та спеціальної техніки, технологій і товарів подвійного використання «Зброята безпека»

Запрошуємо Вас взяти участь у наступній XVII Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека ‐ 2020», яка відбудеться в м. Києві з 13 по 16 жовтня 2020 року.

Буклет - полювання

Проведення виставки напередодні Дня захисника України матиме не тільки величезне практичне, а й суспільне значення. Адже виставка «Зброя та безпека» є унікальним інструментом як для поглиблення військової та військово‐технічної співпраці із зарубіжними країнами‐партнерами, для посилення вітчизняного економічного потенціалу, так і для об'єднання всіх громадян України, незалежно від статі, національності та віросповідання, навколо ідеї побудови нової сильної та квітучої України.

Для будь-якої країни можливість проведення масштабного збройового форуму визначається позицією на світовому ринку озброєнь, рівнем розвитку її науково‐технічної бази та оборонної промисловості. З 2004 року успішне проведення виставки «Зброя та безпека» є свідченням високого авторитету вітчизняного науково‐промислового комплексу в проектуванні й виробництві нових видів зброї, військової та спеціальної техніки, якість яких неодноразово булла перевірена в реальних умовах, і утвердило право України мати масштабний міжнародний форум зброярів.

Використовуючи досвід провідних збройових салонів зарубіжних країн, виставка «Зброя та безпека» проводиться у форматі двох основних розділів:

- ОЗБРОЄННЯ ТА ТЕХНІКА ДЛЯ АРМІЇ І ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

- ЗБРОЯ ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ

В рамках військової частини виставки будуть представлені такі сегменти:

- Озброєння і засоби індивідуальної екіпіровки солдата на полі бою;

- Техніка та озброєння Сухопутних військ;

- Озброєння і екіпірування правоохоронних органів;

- Засоби забезпечення прикордонного контролю;

- Військова авіація.

Цивільна частина експозиції буде традиційно представлена найрізноманітнішим асортиментом (в ціновому діапазоні і за кількістю всесвітньо відомих торгових марок) мисливської, спортивної, історичної та холодної зброї, товарів тактичного призначення, для полювання і активного відпочинку.

Враховуючи величезну потребу в переозброєнні національних Збройних сил та інших військових формувань, наша країна поступово перетворюється на потужний ринок озброєнь і військової техніки, одночасно залишаючись експортно‐орієнтованою країною. У цьому контексті, українські оборонні підприємства потребують отримання новітніх технологій та взаємному обміні технологічними і технічними ідеями із зарубіжними компаніями з країн‐партнерів України. І тут Україна готова до розвитку військово‐технічного співробітництва в тісній зв'язці з іноземними компаніями як в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони, так і в інтересах третіх країн.

З огляду на це, виставка «Зброя та безпека» демонструє також процес імплементації стандартів НАТО у виробництві військової продукції.

У павільйонах та на відкритих майданчиках Міжнародного виставкового центру є можливість забезпечити демонстрацію натурних зразків великогабаритної військової техніки, а також надати найвищий рівень забудови експозицій, комфортні умови для роботи, прийому делегацій,

проведення конференцій, переговорів, урочистих прийомів та інших виставкових заходів.

Будемо раді вітати Вас на виставці «Зброя та безпека» в 2020 році.

Місце проведення:

Україна, м. Київ, Міжнародний виставковий центр,

Броварський проспект, 15, станція метро «Лівобережна»

Контакти:

тел.: +38 (044) 201-11-63, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Детальніше...
Лебеді в мисливських угіддях

Оселившись на водоймі, лебідь знищує водяну рослинність і не терпить інші види пернатих на своїй території. Чи дійсно це так?

В давнину лебідь вважався вишуканою стравою, яка займала почесне місце на столах царів і королів. Однак через скорочення його чисельності у ХХ столітті полювання на нього було заборонене на території усього колишнього СРСР. З плином часу змінювалась думка і окремих мисливців щодо полювання на лебедів – через їх красу та граційність, а також багату кількість легенд, здобування такого трофею дехто став вважати неетичним.

Сьогодні на території України зустрічають три види: лебідь-шипун (перелітний і зимуючий), лебідь-кликун (зустрічається під час міграцій і зимівлі) і лебідь малий (рідкісний залітний та зимуючий вид). Попри існуючий стереотип, до Червоної книги України занесено тільки лебедя малого, інші види включені в червоні списки лише декількох областей.

Додайте заголовок

В Положенні «Про мисливське господарство…» від 1996 року лебеді значились як мисливські види, однак з прийняттям Закону «Про мисливське господарство…» у 2000 році з даного переліку їх було виключено. Незважаючи на це, в статистичній звітності «2-ТП мисливство» й досі акумулюється інформація про чисельність лебедів на території мисливських угідь, і в таксах про відшкодування збитків унаслідок порушення «мисливського» законодавства серед мисливських видів птахів зазначено і лебедя (шипуна і кликуна). За останні 8 років чисельність лебедів значно зросла – з 19 тисяч у 2010 до 30 тисяч у 2018. Чисельність качок за цей же період знизилась з 2,9 до 2,7 мільйонів, звичайно, через низку факторів, але в т.ч. і лебідь зробив свою «чорну» справу. Тому актуальним стає питання – чому лебедів виключили з мисливських видів і як регулювати його чисельність.

Низка фактів щодо шкоди, яку лебідь наносить представникам інших водоплавних, з боку наукової спільноти. У матеріалі «Розселення лебедя-шипуна…» науковців із КНУ ім. Т.Шевченка знаходимо наступну інформацію: «Лебідь-шипун – агресивний птах, у період розмноження він витісняє інших водоплавних птахів зі своєї гніздової території… Значні скупчення лебедів порушують стабільність водно-болотних екосистем (часто знищують набагато більше водної рослинності, ніж споживають). Це може призвести до зникнення певних видів такої рослинності з водойм, яка у свою чергу забезпечує живлення і притулок для багатьох видів риб та інших тварин».

Найбільш ґрунтовні спостереження за лебедем-шипуном проводили в США, де природоохоронні служби оголосили йому справжню «війну», навіть попри думку громадськості, яка полюбляє спостерігати за красенями на місцевих водоймах. Лебеді будуть розорювати гнізда, атакувати, ранити і вбивати інших водоплавних птахів на місцях гніздування або годування. Департамент охорони навколишнього середовища штату Нью-Йорк повідомив, що в зоопарку три пари лебедів в неволі вбили понад 50 качок і гусей. З метою захисту водоплавних птахів, що знаходяться під загрозою зникнення, а також збереження екосистем водойм, в декількох американських штатах проводять відстріл лебедів.

Д.б.н., професор М.Д. Петровський зазначає, що в радіусі 150-200м від місця гніздування лебедів-шипунів немає місця іншим видам. Тобто, якщо лебідь оселиться на водоймі площею 3,5 га – місця качкам, куликам або гусям там не буде. Аналогічного висновку дійшли вчені після спостережень за лебедями в тундрі. Зазначено, що при щільності лебедів 12 особин на 1км2 спостерігається зменшення чисельності гуменника і білолобого гуся, і при подальшому зростанні популяції лебедів існує загроза деградації відтворювальних регіонів цих видів. Отже, «приватизуючи» невелику водойму, лебідь охороняє свою територію, не допускаючи туди представників інших видів.

Тому постає логічне питання – зберігаючи один вид тварин на догоду естетам, котрі захоплюються його красою, чи не наносимо ми шкоду більш чисельним, але слабкішим видам водоплавної дичини? М.Д. Петровський зазначає, що нерозумні заборони, як і бездумне накопичення, ніколи до добра не приводять. І ситуація з необхідністю регулювання чисельності лебедів не є виключенням. Існує багато прикладів, коли через високу щільність тварин на одиницю площі, при якій виникають тісні контакти між особинами і продуктами їх життєдіяльності, виникала загибель тисяч тварин, в основному за рахунок епізоотії та відсутності достатньої харчової бази.

Стрімке зростання чисельності лебедів – перший дзвіночок, що спонукає замислитися – краса і грація є достатнім приводом для збереження птаха, який при надмірній чисельності становить потенційну загрозу для інших видів водоплавної дичини? Чи не вважаємо ми козулю – граційним оленем, а фазана – красивим «королівським» птахом, і це не заважає їм бути традиційними об’єктами полювання. Через це відповідальні мисливці, котрі виступають за збереження не лише краси, а й чисельності маленьких «сіреньких» пташок, ставлять питання щодо необхідності дозволів на регулювання чисельності лебедів в окремих випадках.

4895965

Детальніше...
Вольєрне господарство - успішні приклади розвитку

Продовжуючи тему штучного розведення дичини (Перша частина), хотіли б звернути увагу на наступне. Дичинорозведення, як і відновлення середовищ перебування диких тварин, в першу чергу є компенсацією негативного впливу людини на дику природу.  В другу чергу – це можливість задовольнити мисливський попит на результативне полювання і подовшити мисливський сезон.

Так, Україні ще належить подолати багато перепон на шляху до активного розвитку напіввільного розведення мисливських видів. Але почати варто, напевно, зі зміни нашого відношення до вольєрного господарства.

Сьогодні в нашій державі лише закладено підґрунтя для розвитку штучного розведення дичини у вольєрах. Так, на майже 1200 мисливських господарств ми маємо трохи більше 200 розплідників диких тварин. Натомість країни Європи активно розвивають напрямок штучного розведення дичини, відкривши для себе переваги вольєрного господарства. Ось деякі приклади:

Словаччина – використала вольєрне господарство для приваблення трофейних мисливців.

У Словаччині вольєрне господарство є досить розповсюдженою практикою. Полювання у вольєрі дозволяє здобути бажаний трофей тим мисливцям, котрі не мають часу на вистежування звіра і можуть дозволити собі присвятити полюванню лише кілька днів на рік. У Словаччині, як і в багатьох інших країнах, полювання у вольєрі не вважають чимось неетичним, до того ж за рік воно може приносити такому господарству десятки тисяч євро, які вкладають у збереження, відтворення диких тварин і підтримку середовищ їх перебування.

Наведемо один приклад. В 70км від столиці Словаччини на гірських схилах збереглися такі види копитних тварин, як благородні олені, лані та муфлони. Наприкінці 1990-х на основі їх поголів’ї вирішили започаткувати мисливський бізнес, і організували мисливський вольєр «Балунки». За два десятиліття чисельність згаданих видів копитних збільшили в 2-8 разів, і вольєр став одним з провідних мисливських господарств країни, де розводять дичину. Мисливствознавці вольєру були впевнені, що найважливішим показником благополуччя популяції є генетична чистота, тому закупляли тварин в найкращих господарствах Європи. Селекційна робота, яка включала довготривале дослідження трофеїв, була відзначена WWF. Як результат – третина тварин, які щорічно підлягають відстрілу мисливцями, є трофейними особинами, а полювання приносить основну частину доходів вольєру. До речі, ці кошти господарство направляє не лише на розведення тварин, а й на забезпечення природних умов їх проживання – проводяться заходи з догляду за лісом, налагоджено охорону, лісовідновлення і навіть лісомеліорацію.

Іспанія – зробила огороджування території важливою частиною управління дикими тваринами

В 3 з 4 найбільш значущих автономних спільнот Іспанії приблизно 10–15% території припадає на  огороджені приватні мисливські господарств для великої дичини. Тому дехто називає країну європейським лідером по темпам огороджування земель. Загалом в Іспанії може нараховуватись близько 3000 таких господарств, загальною площею 2,15 млн га. В таких вольєрах зазвичай мешкають шляхетні олені, дикі кабани, муфлони та лані. Що ж спонукало іспанських мисливців будувати огорожі?

Історично зводити паркани землевласники почали задля мінімізації шкоди, котру копитні тварини наносили орним землям. Але з часом такі паркани стали запорукою запобігання неконтрольованих міграцій диких тварин і зменшення браконьєрства. По-перше, згідно з іспанським законодавством кожен може добути і залишити собі дику тварину, що вийшла за межі приватного землеволодіння, а для землевласника це означає фінансові втрати. По-друге, саме власник такого приватного господарства відповідальний за нещасні випадки, які відбуваються з вини диких тварин (аварії). Окрім того, вольєрне господарство дозволяє зберігати природні середовища перебування диких тварин і підвищувати їх якість.

Сьогодні такі господарства в Іспанії використовуються з різною метою – хтось прагне збільшити чисельність копитних тварин і заробляти на продажі полювання на них, хтось навпаки таким чином зменшує щільність поголів’я для покращення трофейних якостей диких тварин. Тут існують невеличкі вольєрні господарства, де місцеві органи влади реалізують ліцензії за невелику платню, і великі приватні господарства, що орієнтуються на заможних мисливців. Але, не зважаючи на розміри і кінцеву мету функціонування таких вольєрів, їх розглядають як перший крок на шляху до належного управління мисливським господарством.

Білорусь – довела, що наблизитись до європейської практики реально.

Мисливська Білорусь відома на пострадянському просторі своїми зусиллями по розвитку мисливського господарства. Видається, що країна намагається переймати успішні закордонні практики і не бачить перепон для того, щоб втілювати їх у життя. Серед переваг вольєрного господарства тут виділяють зокрема і можливість за короткий проміжок часу та при незначній чисельності штатних працівників збільшити поголів’я диких тварин і підвищити ефективність користування мисливськими угіддями. «Белгосохота» запевняла, наприклад, що досягти оптимальної чисельності шляхетного оленя в Білорусі можливо лише шляхом штучного розведення. Тому тут не лише будують вольєри для активного примноження мисливської фауни, а й організовують мисливські і екологічні тури у вольєри. У відомому господарстві «Красный Бор» площа мисливського вольєра становить аж 1386 гектар і це не випадково. Все ж таки у багатьох мисливців зберігається стереотип, що полювання у вольєрі дуже просте, тому справжньому мисливцю не підходить. Велика площа вольєру дозволяє гарантувати наявність трофею, в тому числі і нетипового для даного регіону, майже не відчуваючи відмінності від типового полювання. Розвиток вольєрного господарства дозволив країні розвивати і такий новий напрямок, як полювання з луком, бо вольєр пропонує ідеальні умови для такого виду полювання.

В Україні для активного розвитку вольєрного господарства сьогодні не вистачає зміни законодавчої бази. Необхідним є і надання державної підтримки, оскільки будівництво вольєрів зазвичай є непід’ємним з фінансової точки зору тягарем. А також зміна нашого менталітету і розуміння того, що огороджування значних територій для будівництва вольєрів є сприянням відновленню тваринного світу.

Детальніше...
Розведення русаків

З плином часу людина залучала до господарського освоєння все більше територій дикої природи, які слугували середовищем перебування для диких тварин. Як наслідок, природне відтворення диких тварин послаблювалось, їх чисельність скорочувалась. Тому розвинені країни вже давно задіяли і інтенсифікували  штучне розведення диких тварин для збільшення поголів’я дичини і його подальшого випуску в дику природи.

Щороку у дику природу Великобританії випускають приблизно 43 мільйони фазанів, призначених для комерційного полювання. В 2018 році із країн ЄС сюди імпортували більше 20 мільйонів інкубаційних яєць фазанів, і це вдвічі більше, ніж в 2015-му. Інша частина вирощується в місцевих розплідниках. Наприклад, в розпліднику дичини Bettws Hall за рік вирощують 1,5 мільйони особин цих птахів. Для порівняння – в українських розплідниках на території мисливських господарств маточне поголів’я фазана менше 5 тисяч особин, і 10,5 тисяч було випущено в дику природу. Англійська влада підтримує промислове розведення диких тварин: десяти найбільшим англійським фермерам, що займаються  розведенням куріпок, за рік виплачують більше 3 млн фунтів субсидій. А у 2018 році тут було засновано «Британський союз виробників дичини». Ця неурядова організація є рекламним майданчиком, який просуває серед населення споживання дичини, як продукту з відмінними харчовими якостями і корисністю для здоров’я, а також допомагає з реалізацією м’яса дичини його виробникам.

Португальський розплідник Caçabrava започаткувала бізнес по розведенню диких птахів 70 років тому, приділивши увагу «рідному» для піренейського півострова виду – червоної куріпки. І сьогодні тут за рік вирощують більше 500 тисяч яєць цього виду, експортуючи їх в різні країни. В Caçabrava налагоджене вирощування зернових культур, щоб зімітувати природне середовище і кормову базу для птахів, які стають джерелом екологічно чистого продукту харчування.

Крижень є найбільш багато чисельною у всьому світі качкою. Одночасно він є і одним з найбільш соціально-економічно важливих промислових видів птахів. Тому для збільшення популяції крижня лишень в ЄС щороку випускають у дику природу більше 3 млн каченят, вирощених в розплідниках. Зокрема, у Франції щороку випускають 1,4 млн каченят при їх природній популяції до 300 тисяч (взимку); в Чехії – 200-300 тисяч випущених каченят в 5-10 разів перевищують популяцію диких гнізд. Якщо у дикій природі крижні відкладають 8-12 яєць, то в штучних умовах від птаха отримують 50 яєць. Молодняк, котрий вирощують в розплідниках дичини, має набагато вищі показники виживаності, ніж в природі. При цьому коли молодняк випускають в природу, і проводять ряд біотехнічних заходів, він дичавіє. В українських мисливських господарствах передано для розселення в дикій природі було лиш 1 тисячу качок.

В 1960-1970рр країни континентальної Європи зіштовхнулись зі стрімким скороченням чисельності зайця-русака, і з того часу почали впроваджувати програми його реінтродукції і штучного розведення. До прикладу, у Франції в 1991 році заводчики об’єдналися у  Федерацію зайцеводів Франції. Результатом цього об’єднання стала можливість організації забезпечувати багаточисельні поставки штучно розведених зайців, виконуючи замовлення мисливської федерації країни.  На сайті Федерації зазначено, що заводчики утримують 120 000 зайців. В об’єднанні гравців мисливського сектору країни – Interprochasse – є 500-600 заводчиків дичини, які виробляють 14 млн фазанів, 5 млн червоних і сірих куріпок, 1 млн крижнів. Одне з завдань організації – підвищення популярності м’яса дичини серед споживачів.

В Чехії також приділяють значну увагу штучному розведенню русаків. В 2003 році тут з’явилась Асоціація заводчиків зайців, яка об’єднує приблизно 20 заводчиків. Вона підтримує зусилля мисливців по відновленню популяції вуханя в Чехії. Держава також не стоїть осторонь. Мисливські колективи, за умови випуску в дику природу мінімум 10 зайців, можуть отримати субсидію – станом на 2014 рік 1500 крон (приблизно стільки ж в гривнях) на одну випущену особину. В українських розплідниках маточне поголів’я хутрових звірів складало 25 особин, а в дику природу розселили лишень 28.

Досвід зарубіжних країн демонструє, що українські мисливці мають докладати більше зусиль і приділяти більше уваги штучному розведенню дичини. Бо саме вони є «інструментом», здатним збільшувати чисельність дикої фауни нашої країни. Саме вони можуть змушувати владу підвищувати продовольчу безпеку нашого населення через споживання екологічного м’яса дичини. Тож об’єднуємо наші зусилля для досягнення цієї мети!

Детальніше...
М'ясо дичини - користь для здоров'я і планети

Якщо хоч раз Ви чули від противників полювання, що треба пожаліти диких тварин і купувати м'ясо в магазині, знайте – вони не лише спонукають вас переходити на менш корисні продукти, а й закликають збільшити негативний вплив людини на довкілля!

Відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) у Швеції, однієї з найбільш екологічних країн, оприлюднило дослідження «Менше, але краще – посібник по вибору м’яса».

Різноманітні види м’яса (велика рогата худоба, баранина, свинина, курятина, дичина) оцінювалися по п’яти категоріям: вплив на клімат, біорізноманіття, використання пестицидів, антибіотиків, а також добробут тварин.

М'ясо дичини – ЄДИНЕ, яке отримало найвищу «зелену» оцінку по всім п’яти категоріям! А це означає, що споживаючи м'ясо дичини, ви не лише дбаєте про своє здоров’я, а й про благополуччя тварин і зменшуєте свій «кліматичний слід». https://bit.ly/39AmeS4

Купуючи м'ясо свійських тварин в магазині, ви не можете бути впевненими, що їх вирощують в належних умовах, що у складі комбікорму, яким вони харчуються,  не має шкідливих домішок, і що росту цих тварин не сприяють, годуючи їх антибіотиками, гормонами й іншими препаратами. З дикими тваринами все з точністю до навпаки – вони мешкають у природному для себе середовищі, харчуються екологічно чистими кормами, до того ж добувають диких тварин у суворо обмеженій і науково обґрунтованій кількості.

Але на цьому переваги від споживання дичини не завершуються. Оскільки дикі тварини знаходяться у постійному русі і харчуються натуральними кормами, їх м'ясо є менш жирним і містить менше холестерину – саме тому дичину називають здоровою альтернативою жирному м’ясу свійських тварин. В дичині міститься більше корисних жирів (омега-3), які  регулюють жировий обмін і слугують профілактикою серцево-судинних захворювань.

Дикі тварини не відчувають постійного стресу від перебування у клітках, отже, їх організм на постійній основі не виробляє шкідливі для нашого здоров’я вільні радикали. У той же час м'ясо дичини містить доступну дозу кон’югованої лінолевої кислоти (CLA), що знижує ризик раку і сердечно-судинних захворювань. Воно багате на вміст селену, який сповільнює процеси старіння.

У порівнянні з м’ясом свійських тварин, м'ясо дичини більш насичене вітамінами: групи В, РР і А. У 100 грам дичини міститься добова норма вітамінів для дорослої людини. Окрім того воно багате на мікроелементи, тому м'ясо дичини завдяки його високій харчовій цінності відносять до дієтичного і лікувального продукту.

Підсумовуючи сказане, наведемо вам у приклад англійське правило трьох «Е». Споживання м’яса дичини:

  1. Етичне – добуті дикі тварини прожили вільне життя без страждань;
  2. Екологічне – для проживання диких тварин зберігають середовище перебування, що приносить користь усім «корінним» видам тварин і рослин;
  3. Економічне – мисливець, оплачуючи послуги по полюванню, фінансує охорону і відтворення диких тварин, мисливські господарства забезпечують робочими місцями жителів сільської місцевості.

Отож якщо ви бажаєте перейти до сталого і відповідального споживання – дичина неодмінно має бути на вашому столі. А усім, хто закликає вас купувати м'ясо в магазині, можете сміливо відповідати, що їх пропаганда направлена на погіршення здоров’я нації і збільшення негативного впливу людства  на планету.

Харчовий аналіз (Leatherhead Food International Research 2006)

 

Куріпка

Фазан

Курка

Оленина

Баранина

Яловичина

Енергія (ккал/100 г)

112

119

105

104

172

191

Білок (г/100г)

25,8

27,1

20,1

23,4

20,8

23,1

Жири (г/100 г)

1

1,2

1,5

1

9,9

11

Холестерин (мг/100 г)

85

66

90

85

90

99

Насичені жирні кислоти (г/100 г)

0

0,39

0,5

0

4,75

4,39

Залізо (мг/100г)

0,7

1

0,2

2,4

1,6

1,4

Натрій (мг/100г)

37

40

37

44

43

49

Цинк (мг/100г)

0,7

0,8

0,5

1,8

2,5

3,5

Селен (мг/кг)

0,43

0,37

0,1

0,04

0,08

0,04

 

ПОЖИВНІСТЬ МЯСА ДИЧИНИ

Детальніше...
Свинцевий шрот – заборонити не можна дозволити

Заборону використання свинцевого шроту нам готує Законопроект 0870 від 29.08.2019р, прийнятий в першому читанні Верховною Радою минулого скликання і направлений до Парламенту вже на друге читання.

Заборона, згідно з текстом документу, має розповсюджуватися на всі пояси особливого режиму зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання та відкритих водойм, що відносяться до джерел питного водопостачання. Однак, такі об’єкти не винесені в натуру, і мисливці не поінформовані про їх місце розташування. Якщо взяти до уваги інформацію, що в Україні на питну воду з відкритих джерел приходиться близько 80% (в Європі – до 30%), то очевидно, що заборона торкнеться більшості водойм на території вітчизняних мисливських угідь.

Необхідність обмежити використання свинцевого шроту виникла в зв’язку з тим, що в 2002 році Україною була ратифікована Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. Згідно з Планом дій цієї Угоди, Сторони мають намагатися припинити використання свинцевого шроту при полюванні на водно-болотних птахів.

В Європі прийняттю подібних обмежень передують дослідження і консультації з мисливськими організаціями. Дехто називає тему досліджень впливу свинцевого шроту зручною для отримання грантів, адже вона вигідна деяким представникам збройового бізнесу. В Україні дослідити вплив свинцевого шроту на водно-болотні системи, і головне – визначити можливі альтернативи для мисливців, мали в рамках Загальнодержавної цільової екологічної програми збереження, відтворення та невиснажливого використання біорізноманіття України на 2009-2027рр. Однак, її так і не затвердили.

Не були проведені дослідження щодо того, наскільки значний внесок мисливців у забруднення довкілля свинцем – в Україні добувають в рази менше дичини, ніж у країнах Європи, де впольована качка не є рідкістю в магазинах. Серед опитаних нами мисливці з багаторічним стажем не виявилося жодного, хто б знаходив у шлунку качки свинцевий шрот. Вражаючі масштаби забруднення природи свинцевими сполуками з боку промисловості добре описані в цій статті https://ekoinform.com.ua/?p=5802 Окрім того, якщо на полювання у нас виходить до 0,5 мільйона мисливців, то на риболовлю, де також застосовуються свинцеві грузила, близько 10 млн рибалок. То чому ж «екологічна» боротьба за чисте довкілля у нас перетворюється виключно на боротьбу з мисливцями?

Сьогодні значна частина українських мисливців володіє зброєю старих зразків, яка не просто слугує їм роками, а ще й передається із покоління в покоління. Така зброя не є придатною для використання стального шроту, тобто, для її власників заборона використання свинцевого шроту означатиме неможливість полювати. Або ж – необхідність заміни рушниці. Примусове переозброєння мисливців – це про великі прибутки для виробників зброї. Фінансова неспроможність замінити рушницю – це про мрію «екологів» заборонити полювання. Бо сьогодні українські анти-мисливці не приховують, що до заборони мислива вони йдуть крок за кроком. Почнуть з водно-болотних угідь, продовжать забороною використання свинцевого шроту на полях?

В цей самий час мисливці Європи вже давно і активно підіймають питання щодо збільшення кількості підранків  при переході зі свинцевого на стальний шрот. В умовах українських реалій безальтернативна заборона використання свинцевого шроту призведе лише до збільшення кількості порушників законодавства.

«Всеукраїнська мисливська спілка» направила свої заперечення щодо Законопроекту 0870. Закликаємо мисливські організації та усіх мисливців звернутись до депутатів із своїми запереченнями, аби спільно не допустити прийняття згубних для мисливства заборон.

Заперечення 0870

Детальніше...
Полювання з луком в Україні

Мабуть я нікого не здивую, якщо скажу, що в багатьох речах наша держава йде своїм шляхом і вона попереду, а по переду, бо на цьому шляху крім нас нікого немає – ані попереду, ані позаду. В цій невеличкій статті поговоримо про полювання з луком.

До прийняття нині чинного Закону України «Про мисливське господарство та полювання» полювання в Україні регулювалося Постановою Кабінету міністрів України з майже однойменною назвою, та й сам закон писаний з неї майже під копірку. Тодішня постанова КМУ передбачала використання луків та арбалетів при здійсненні полювання, але обмежувала їх використання виключно на копитних. З прийняттям Закону слова лук та арбалет з тексту зникли, однак за комплексом прогалин у самому Законі, такі засоби добування стали фактично просто неврегульованими, тобто ані дозволеними, ані забороненими. Та ось у 2015 році знову почали з’являтися якісь законодавчі ініціативи, які почали витягати з кишень аж зараз – у 2019 році, і як завжди регулювання в нас починає зводитись до заборон.

Як людина, яка останні 4 роки присвятила луку, візьму на себе сміливість розповісти про лук як воно є, а добре лук чи погано, висновки зробіть для себе самі. Полювання з луком проводиться більш ніж в 132 країнах світу, з них у 85 полювання з луком прописане як невід’ємне право, а в 20 країнах з розвиненим мисливством заохочується. Мисливський сезон для мисливців, які полюють з луком та арбалетом є довшим, ліцензії коштують менше, ніж для полювання із вогнепальної зброї, існують місця де можна полювати виключно з луком. За статистикою, зокрема США, мисливець лучник добуває в 10-15 разів дичини менше, ніж мисливець з рушницею, оскільки полювання з луком є в рази складнішим, ніж полювання з вогнепальною зброєю.

Найбільше занепокоєння в нас, як завжди, викликає те, що лук стріляє дуже тихо. Так, постріл з лука порівняно з мисливською рушницею 12 калібру майже безшумний, можливо навіть тихіший за постріл з нарізної зброї, облаштованої саунд-модератором, ну або глушником по народному, але ось на цьому переваги і закінчуються. Основний діапазон відстаней для пострілу з лука це 15-40 метрів, в рідких випадках – 50 метрів. Такі відстані пов’язані із швидкістю польоту стріли, вона щонайменше в 3 рази повільніша, ніж куля з мисливської рушниці, та особливостями її балістичної кривої.

Полювання з луком це на 90% індивідуальне полювання, оскільки в звіра, що біжить від нагоничів, ви просто не влучите. Обсяг часових витрат для навчання та тренувань у стрільбі з лука, а вона потребує гарної фізичної форми, непомірно великий порівняно з вогнепальною зброєю. Особисто я на такі тренування витрачаю не менше 4 годин на тиждень. Полювання з луком доволі не дешеве задоволення. Якісний лук із навісним обладнанням для такого полювання буде коштувати щонайменше 20 000 гривень, мій лук із навісним спорядженням та комплектом стріл коштує близько 50 000 гривень.

Постріл з метальної зброї також є більш етичним відносно тварини, оскільки на відміну від кулі при ураженні стрілою не утворюється тимчасово-пульсуюча порожнина, відсутній больовий шок – при влучному пострілі стріла проходить звіра наскрізь, і звір фактично втрачає свідомість через різке падіння тиску або в наслідок пневмотораксу.

Бахматський Олександр Олександрович,

Президент ГО "Федерація 3-Д стрільби з лука"

Детальніше...
Всеукраїнські змагання з мисливського біатлону

Змагання зі стрільби сьогодні є досить розповсюдженими серед українських мисливців. А як щодо змагань мисливців на лижах? Вже втретє на Чернігівщині пройдуть змагання з мисливського біатлону – мисливські традиції відроджує Федерація мисливського біатлону України. Це не просто випробовування спритності і витривалості мисливців, це про традиції і популяризацію позитивного іміджу мисливця – захисника природи. Тож усіх – і учасників, і гостей заходу – чекатиме багато цікавого!

78628489 591029561471299 4875367594170777600 o

З чого все почалось

З 2016 року організатор стрілецьких змагань «Літній кубок мисливських традицій» на Ніжинщині, Ігор Калініченко, виношував ідею проведення зимових змагань зі стрільби. Довготривала підготовка ентузіастів, небайдужість мисливців і спонсорів, що підтримують популяризацію мисливства, і от в 2018 році вперше в Україні були проведені змагання з мисливського біатлону. 10 стрільців з 5 областей України, віком від 21 до 60 років довели – у мисливського біатлону в Україні є майбутнє!

Федерація

Завдяки успішно проведеним змаганням, в тому ж 2018 році було прийняте рішення створити і офіційно зареєструвати Федерацію мисливського біатлону України (ФМБУ). Не забарилися і другі змагання, які від регіонального рівня перейшли вже до міжобласного. Наразі Федерація, аналогів у світі якої поки що немає,  має відокремлені підрозділи в Львівській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Хмельницький областях, а також у місті Києві. За словами Президента ФМБУ, на цьому зупинятись вони не збираються! В планах у Федерації вже в 2020 році зареєструвати підрозділи в інших регіонах, щоб отримати статус всеукраїнського об’єднання. Це в свою чергу дозволить розпочати процес визнання мисливського біатлону офіційним видом спорту, започаткувати міжнародну організацію і залучати до її лав спортсменів-мисливців з інших країн.

79379914 586116818629240 2704181533492641792 o

Правила змагань

Учасники на мисливських лижах шириною не менше 12см з жорстким кріпленням і без використання бігових палиць, з мисливською амуніцією (патронташ і рушниця) мають пройти трасу довжиною 4км по пересічній місцевості. Через 3км траси – вогневий рубіж, необхідно влучити з гладкоствольної мисливської рушниці по нерухомій мішені «кабан» з відстані 50 метрів. При цьому передбачена система бонусів і штрафів. Більш детально – у Положенні про проведення змагань.

Положення про проведення змагань ФМБУ

44559131 356042348303356 2030781861784977408 o

«Третій Зимовий кубок мисливських традицій – 2020»

Всеукраїнські змагання заплановано провести у січні-лютому (в залежності від погодних умов) 2020 року. Конкретна дата буде оголошена на початку січня. Проходитимуть змагання на території Чернігівської області, в межах мисливських угідь Ніжинського району (поблизу села Сальне). Вже запланована участь 15 команд, і в залежності від рейтингових показників для кожної області встановлені ліміти. Прийом заявок на участь триває до кінця грудня 2019 року.

50250703 400639517176972 1209125120224788480 o

Але навіть якщо з якихось причин Ви не плануєте брати участь у змаганнях, ФМБУ завжди рада бачити гостей на своїх заходах і робить усе для того, щоб усім було цікаво! Адже мета змагань – об’єднати мисливську спільноту і продемонструвати суспільству, що мисливець є захисником природи!

У кого з читачів буде бажання більше дізнатися про даний вид спорту, діяльність Федерації, хто виявить бажання розвивати мисливський біатлон у себе в області – прохання писати на сторінку організації у facebook.

А побачити, як проходили змагання в 2019 році, можна на відео

Детальніше...
Як готують мисливців в Європі

Дехто вважає, що мисливцем стати не можна, їм можна лише народитися. Однак навіть народжений бути мисливцем має навчатися – не лише на початку свого мисливського шляху, а й постійно розвивати свої навички та розширювати знання. Яку ж підготовку проходять мисливці в сусідніх країнах?

Польща.

Кожен кандидат в мисливці в Польщі має пройти 12-місячне стажування. Для цього йому необхідно зв’язатися з найближчим мисливським колом (клубом) і подати відповідну заявку. Протягом наступного року кандидат буде вчитися усім аспектам мисливства і приймати активну участь в спілкуванні з членами кола, підгодівлі диких тварин і т.д. Крім того, кандидати в мисливці можуть виступати в ролі нагонича на полюванні, або спостерігати за його проведенням. По результатам проведення стажування, кандидат отримує сертифікат і може приступати до навчання.

Навчання допомагає отримати теоретичні і практичні навички в сфері полювання – кандидати вивчають законодавство, принципи охорони природи, біологію мисливських видів і строки полювання на них, зброю та боєприпаси, кінологію, основні захворювання диких тварин, етику і культуру, основи ведення мисливського господарства.

Тільки після проходження навчання кандидата в мисливці допускають до проходження іспиту, який складається з трьох частин. Письмовий іспит зі 100 питаннями, усний – відповісти на 3 випадкових питання, і тест зі стрільби.

курсиПольща

Словаччина

Кандидати в мисливці в Словаччині також мають пройти курс теоретичної і практичної підготовки аби отримати першу мисливську ліцензію. Теоретична підготовка проводиться по 7 напрямкам: мисливська освіта, мисливська зоологія і біологія, захворювання диких тварин, планування і проведення полювання, мисливська кінологія, законодавство та стрілецька підготовка і надання першої медичної допомоги. Практична підготовка (стажування) триває протягом 1 року і пройти її можна в більшості мисливських асоціацій.

Лише після цього можна подати заявку на проходження іспиту. 1 етап – тест по стрільбі і наданні першої медичної допомоги. 2 етап – теоретична частина іспиту. В результаті отримання сертифікату мисливець має право отримати мисливську ліцензію і місцевому відділенні Словацької мисливської комори.

КурсиСловаччина

Угорщина

Будь-яка фізична чи юридична особа, при дотриманні передбачених законодавством вимог, може подати заявку на організацію проведення курсів з підготовки мисливців і отримати відповідну ліцензію. В залежності від обраної організації, що проводить курси, їх програма може бути різною. Загалом це 100 годин, які включають теоретичну і практичну підготовку. Під час навчання майбутні мисливці знайомляться зі зброєю, мисливським законодавством, етикою і культурою, мисливськими собаками, управлінням популяціями диких тварин, їх ідентифікацією і сезонами полювання, охороною природи, оцінкою трофеїв і ветеринарією. Практичну частину курсів мисливці мають змогу проходити в мисливських господарствах під наглядом професіоналів галузі.

курсиУгорщина

Румунія

Тут багато уваги приділяють саме практичній підготовці мисливців. Щоб отримати це почесне звання, необхідно подати заявку до місцевого осередку мисливської асоціації. Після цього кандидата в мисливці зараховують в одну із навчальних груп, і протягом року він проходить стажування – приймає участь в мисливських заходах, присвячених управлінню мисливським фондом (посіви культур, заготівля кормів, ремонт біотехнічних споруд), і полюванню (участь у заходах в якості помічника, загонича). Після цього можна отримати допуск до теоретичного і практичного іспиту, в тому числі і зі стрільби.

Білорусь

Для допуску до здачі іспиту для отримання державного посвідчення мисливця в Білорусії також необхідно пройти курси, і отримати відповідний підтверджуючий документ. «Белгосохота» надає можливість проходити такі курси як дистанційно, так і в очному порядку.

В першому випадку кандидат отримує доступ до спеціального веб-ресурсу, де розміщені усі необхідні матеріали для вивчення теоретичної частини підготовки. На її освоєння виділено 28 днів, кожен розділ теорії супроводжується проходженням тестів. Окрім того додатково необхідно здати 4 заліки, пройти заліково-практичні заняття можливо або в «Белгосохоте», або в місцевих лісогосподарських закладах.  У випадку проходження очних курсів кандидат в мисливці має пройти 42,5 години навчання у відповідності зі спеціальною програмою «Белгосохоты». Вони проводяться у спеціалізованому класі і включають підготовку по таким напрямкам як правила ведення мисливського господарства і полювання, основи природоохоронного законодавство, дикі тварини, засоби полювання, поводження зі зброєю та стрільба. 

курсиБілорусь

Детальніше...