Admin

Admin

Програма реформування - "Блок В" державне управління галуззю

Мисливство зникло з порядку денного виконавчої влади ПОВНІСТЮ. Чому? Бо відсутній державний управитель, якому воно б було цікаве.

З 1959 року реалізацією мисливської політики в Україні займається «лісове» відомство, і ми обґрунтуємо, чому це призвело до занепаду мисливської галузі.

1. Держлісагентство експлуатує в якості джерела отримання доходів ліс, який є середовищем існування диких тварин. Використання лісових доходів, як бюджетоформуючий вид діяльності агентства, в пріоритеті над умовами проживання диких тварин Тобто, ДАЛРУ намагається поєднати в собі дві конфліктуючі місії, і мисливство в його структурі є баластом, котрому не приділяється достатньої уваги.

2. Користувачі мисливськими угіддями не мають можливості вести активну протидію незаконним вирубкам лісу, оскільки уся їх діяльність в частині ведення мисливського господарства залежить від лісового відомства – отримання абсолютно усіх погоджень і дозволів, в т.ч. і можливість ініціювати припинення права користування мисливськими угіддями.

3. Центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику у галузі мисливства, здійснює контроль над дотриманням законодавства у галузі мисливства, і є суб’єктом господарювання у галузі мисливства. ДАЛРУ має в користуванні майже 4 млн. га мисливських угідь (10,4% від загальної площі), окупність котрих складає лише 36,8% (навіть менше, ніж у НЕПРИБУТКОВОЇ УТМР – 38,3%). Для порівняння – ДАЛРУ і УТМР мають в користуванні приблизно рівну площу лісових угідь (2,1 млн. та 2,3 млн. га відповідно) і при цьому облікова чисельність копитних видів тварин  у них майже рівнозначна (65 тисячі і 62 тисяч відповідно). Хоча з розрахунку на 1 тис.га угідь ДАЛРУ витрачає найбільше коштів на ведення мисливського господарства! Постає питання – для чого у неефективного користувача в управлінні така значна територія кращих угідь країни?

4. В переважній більшості у державних мисливських господарствах полюють виключно чиновники різних мастей. Саме тому ми говоримо, що функції суб’єкта господарювання в ЦОВВ, який формує державну політику в мисливстві, мають зводитись до створення розплідників по розведенню диких тварин. Продаж частини з них дозволить поповнювати державний мисливський фонд по усій країні. Якщо право користування реалізувати через аукціон юридичним особам приватного права по $1 за гектар, можливо виручити $3,96 мільйонів. Виручені кошти можна направити на фінансування державних розплідників.

5. У 2018 році дохід мисливської галузі склав 228 млн грн., що становить 1,4% від доходу лісової галузі (16,8 млрд. грн.); об’єм реалізації продукції в мисливській галузі становив 82,7 млн. грн., що становить 0,8% від об’єму реалізації лісової галузі. По нашим розрахункам, навіть проведення докорінної реформи мисливської галузі за європейським зразком може збільшити її доходи до 3 млрд.грн, тобто, навіть в цьому випадку «мисливство» залишиться «пасинком» у лісовому господарстві. На додачу до цього у загальній структурі мисливських угідь лише 20% відносяться до лісового фонду, більше 50 мисливських господарств загальною площею 2 млн. га взагалі не мають лісових угідь (в т.ч. два державних).

Чому ми виступаємо з пропозицією об’єднати мисливське і рибне господарство на базі Держрибагентства і створити Державне агентство з питань рибного і мисливського господарства.

1. Ведення мисливського і рибного господарства – види спеціального використання об’єктів тваринного світу. Їх об’єднання у одному відомстві є більш гармонійним.

2. Держпідприємства у системі Держрибагентства займаються відтворенням рибних ресурсів, саме так має функціонувати ЦОВВ і в мисливській галузі.

3. У складі Держрибагентства вже функціонує Рибоохоронний патруль, на створення якого виділили кошти з держбюджету та іноземної фінансової допомоги. При збільшенні фінансування і наявного штату патруля можна налагодити ефективну державну службу охорони не лише водних біоресурсів, а й державного мисливського фонду.

4. Об’єм реалізації в рибному господарстві становить близько 2,8 млрд. грн., тому після реформування мисливської галузі вона може функціонувати на паритетних засадах з рибною галуззю. Успішним прикладом такого поєднання є США, де рибні ресурси та дикі тварини під управлінням однієї державної установи, яка успішно функціонує уже 80 років.

Детальніше...
Музей-садиба О. Вишні – у занепаді

«Хто в Крим, а я — у Кринки», – Остап Вишня.

Саме сюди, у село Кринки на Херсонщині Остап Вишня приїздив на риболовлю і полювання. Тут він працював над оповіданнями і зустрічався з місцевими жителями. Багато з них стали героями «Мисливських усмішок» – не лише вершини розвитку жанру «усмішки», а й, безперечно, найвідомішої української мисливської добірки творів.

Мазанку, де жив письменник, перетворили у будинок-музей. Однак, з 1990-х років він знаходиться у занепаді – продірявлений дах, провалена підлога і стіни, що осипаються…

105942922 283974262655873 4426927434014097267 n

1317018354 p9250123

На жахливий стан і історію занепаду музею-садиби звернув увагу мисливської спільноти журналіст і мисливець Михайло Рюхов. Він же звернувся до голови місцевої ініціативної групи, щоб прояснити нинішню ситуацію з садибою:

«Щойно спілкувався з головою ініціативної групи із Козачелагерської сільської ради - Наталією Ільєною. Ситуація наступна: садиба існувала 30 років, профспілки віддали приватникам за безцінь, згодом прокуратура забрала земельну ділянку і передала в Міноборони.

Наразі відбудовувати на території військової частини немає ніякого сенсу. Після сюжету 24-го каналу, що був випущений на честь 130-ти річчя з дня народження Вишні, з пані Наталією зв'язався столичний забудовник … котрий готовий за свій кошт перенести будинок. 36 сотих виділено …до кінця місяця мають відновити роботи. Пані Наталія воює ще за 4 га,…щоб мати змогу проводити там фестивалі.

Поки не вирішено питання балансоутримувача... Обласна рада включила об'єкт в зелену карту області і теж хоче допомагати.

…Після перенесення хати і добудови приміщення буде потрібна допомога кожного з нас, каже пані Наталя, адже їй без однодумців важко».

Джерело з детальним описом ситуації: https://www.facebook.com/mihajlomislimvec/posts/284122102641089

Ми щиро вдячні пану Михайлу за його активну позицію і стежитимемо за розвитком подій, щоб у разі потреби, мисливська спільнота могла підключитись до спільних зусиль по збереженню історичної пам’ятки.

Детальніше...
Мисливські угіддя - отримання, подовження, поділ, відчуження, успадкування

Давайте забудемо усе, що було вчора і є сьогодні, і поглянемо на те – як має бути завтра, у світі, котрий стрімко змінюється і вже давно не керується принципами комуністично-соціалістичного строю. Концепція сталого розвитку говорить нам, що ми маємо думати про майбутні покоління, то ж давайте візьмемо це за основний принцип.

Виходимо з того, що власниками мисливського господарства можуть бути юридичні особи – ГО, ТОВ, ПП, ФОП та фізичні особи – громадяни України, яким надають право ведення мисливського господарства на відповідній території. На цілком реальних прикладах з життя обговоримо пропозицію тих законодавчих змін, які можуть мінімізувати кількість «безхозних» мисливських угідь та захистити право власності.

Ми вже наводили приклади з життя, коли отримати мисливські угіддя в користування неможливо  при 100% дотриманні вимог законодавства http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/312-realnist-protsedury-otrymannia-myslyvskykh-uhid-v-korystuvannia

Питання 1. Процедура отримання права ведення мисливського господарства має бути максимально спрощена та відбуватися за рішенням Ради субрегіонального (районного) рівня за погодженням з територіальним підрозділом центрального органу з питань мисливства та з питань екології та природних ресурсів та мовчазної згоди землевласників/постійних землекористувачів.

Питання 2. Усі мисливські господарства турбує питання подовження терміну його ведення. Чинним законодавством закріплено: що надання, що подовження – та сама процедура. Однак, за умови виконання усіх умов договору на ведення мисливського господарства протягом попереднього терміну, вважаємо цю процедуру зайвою. Тому подовження має відбуватись автоматично: мисливське господарство подало заяву, Рада субрегіонального (районного рівня) прийняла відповідне рішення, без додаткових погоджень.

Тепер розглянемо декілька інших прикладів з життя.

Приклад 1. Є юрособа, що має свій бізнес (наприклад, фермерське господарство) і вона отримала право ведення МГ. Засновники юрособи прийняли рішення продати свій бізнес (корпоративні права), а право ведення МГ на закріпленій території залишити, і перевести на іншу юрособу – правонаступника. Або – співзасновники, що певний час мали право ведення МГ на даній території, будували біотехнічні споруди, вольєри, мисливські бази, вирішили виїхати за кордон і продати своє право ведення мисливського господарства, залишивши іншу складову бізнесу собі. В такому випадку мова йде про відчуження права ведення МГ. Воно має оформлюватись нотаріально завіреним рішенням керівного органу (Загальних зборів), договору, на підставі котрого ЦОВВ має внести відповідні зміни в дані мисливського господарства.

Приклад 2. Організація отримала право ведення мисливського господарства на відповідній території. З часом її засновники прийняли рішення про доцільність поділу мисливських угідь між собою. Наприклад, два засновники ТОВ не знайшли спільної мови; або Районна організація УТМР (користувач мисливських угідь) вирішила розподілити угіддя між своїми первинними колективами. За умови, що найменша частка новоствореного Мг не є меншою, ніж дозволено законом. В такому випадку рішення про поділ оформлюється аналогічно попередньому пункту. Після чого новостворені (розділені) МГ розробляють окремі проекти впорядкування.

Приклад 3. Фізична особа підприємець (ФОП) або громадянин Петренко П.П. отримав право ведення МГ на певній території. Разом зі своїми дітьми він охороняв і відтворював мисливський фонд, будував біотехнічні спордуди і т.д. Аж раптом сталася трагедія і він помер. В такому випадку діяльність ФОП припиняється і мисливські угіддя залишаються «безхозними», а нащадки втрачають усе. Щоб цього уникнути, необхідно передбачити  можливість спадкування права ведення мисливського господарства.  Це означає, що родичі ФОП або громадянина, які прийняли спадщину, повинні мати можливість розпоряджатись правом ведення мисливського господарства – самостійно або шляхом відчуження іншим суб’єктом.

Детальніше...
Електронний кабінет «Мисливство»

Використання електронного кабінету буде найбільш прогресивним варіантом організації використання бирок і обліку добутої дичини. Приклад електронного мисливства можна почитати тут: http://gsvms.org.ua/uk/myslyvstvo/mizhnarodnyi-dosvid/item/299-elektronne-myslyvstvo-u-norvehii

ПО «Мисливство» (умовна назва) має бути розроблене на замовлення ЦОВВ і забезпечувати доступ до відповідних баз даних посадових осіб ЦОВВ, мисливського господарства і мисливця.

Електронний кабінет мисливського господарства містить такі дані: карта, площа та склад угідь, план добування (копитні, пушні, пернаті) оплата послуг, інформація про продані/використані бирки (відповідно і про добуту дичину), контакти та інше

Електронний кабінет мисливця – усі необхідні його персональні дані, сплата держмита за полювання, розділ «замовлення і сплата послуг», відмітки про добуту дичину, порушення правил полювання.

Доступ ЦОВВ до збору даних щодо кількості добутої дичини, законності находження мисливця на полюванні, законності проведення полювання господарством, контролюючим органам – вносити інформацію про порушення правил полювання з боку мисливця.

ПО «Мисливство» може функціонувати за принципом звичайного інтернет-магазину: мисливець може обрати мисливське господарство, замовити там послуги по полюванню, і після підтвердження мисливським господарством  сплатити їх. В результаті він отримує дозвіл на право полювання (на вихід в угіддя) і бирки. Дозвіл може бути скачаним на телефон для пред’явлення, за відсутності такої можливості – роздрукований. Після використання бирки інформація про це вноситься в кабінет мисливця та господарства протягом 48 годин після полювання. За таким принципом функціонує і міжнародний портал https://www.bookyourhunt.com/ru

Таким чином, мисливець може заздалегідь обрати і замовити послуги, господарство – планувати проведення полювань і стежити за дотримання пропускної спроможності, уповноважений ЦОВВ – збирати статистичні дані та контролювати результати полювань.

Найбільше побоювань стосувалося відсутності інтернет-покриття, особливо у віддалених районах. Ми не говоримо, що перехід з папірців на смартфони має відбутись вже завтра. Але влада задекларувала загальнодержавний курс на 100% покриття території України високошвидкісним Інтернетом і переведення значної кількості послуг «в цифру».

Окрім того, багато побоювань висувалось з приводу можливості використання електронних послуг старшим поколінням. Є діти і внуки, члени колективу, які можуть допомогти, є єгері та мисливствознавці, до котрих мисливці зараз звертаються для придбання відстрільної картки – усі вони зможуть допомогти.

Для впровадження цих пропозицій необхідно передбачити перехідний період, протягом якого стара і нова системи будуть функціонувати паралельно, також можливе запровадження пілотного проекту та/або поетапної реалізації.

Детальніше...
Маркувальна бирка

Для підтвердження законності добутої дичини використовують спеціальні бирки, які не дозволяють використовувати їх повторно, детальніше про принцип і варіанти можна почитати тут: http://gsvms.org.ua/uk/myslyvstvo/mizhnarodnyi-dosvid/item/304-markuvannia-dobutoi-dychyny

На підставі обліків господарство може спланувати чисельність диких тварин до відстрілу і скласти План добування. На підставі узагальнених по господарствам даних ЦОВВ замовляє виготовлення бирок і розподіляє їх по господарствам по собівартості. Бирка містить штрих-код з унікальним номером, кодом господарства – це дозволяє особам, виконуючим функції контролю, перевіряти законність перебування в угіддях. Може складатися з декількох відривних частин, які мисливець використовує при транспортуванні частини добутої продукції (для копитних). Бирки можуть бути різного кольору для різного виду дичини.

Бирка діє протягом усього сезону (поки не буде використана в цьому сезоні). Була пропозиція – повертати мисливцю частину коштів за невикористані бирки. Давайте розглянемо це на умовному прикладі квитка на громадський транспорт. Є такі пасажири, що придбали квиток і не компостують його, доки на горизонті не з’явиться контролер. Уявіть, що такий пасажир, через декілька поїздок в транспорті звернеться до каси з проханням повернути йому кошти на начебто невикористаний квиток. З одного боку, якщо полювання було не результативним з вини мисливця (не влучив) – вини господарства в цьому немає, якщо з вини господарства (немає дичини) – вини мисливця в цьому немає. Однак, господарство вже витратило кошти на ведення мисливського господарства в обох випадках. Можливо, за відсутності дичини мисливець наступного сезону просто не придбає бирку в цьому господарстві, і це буде стимулювати останнє докласти більше зусиль для відтворення (в т.ч. штучного) дичини та залучення мисливців.

Розділились думки з приводу впровадження бирок для добування хутрової і пернатої дичини. Сьогодні ці види полювання залишаються найбільш складними для контролю за дотриманням норм добування, особливо якщо врахувати, що запис добутої дичини в «матроску» фактично залишається на совісті самого мисливця. Господарства грішать тим, що друкують відстрільні картки в кількості, рівній попиту. Сумарний вихід мисливців по разовим і сезонним карткам нерідко перевищує пропускну спроможність. Тому кількість добутої дичини залежить виключно від порядності мисливця. Впровадження бирок у кількості, відповідній Плану добування, не дозволить добувати зайвого.

Бирка для дрібної дичини може мати інший вигляд – по принципу маркування багажу в літаках, бирок зі штрих-кодами на рослинах. Це удосконалить контроль за кількістю добутої дичини і дозволить здійснювати його в режимі «реального» часу, а не по завершенню мисливського сезону. Можливість придбати бирки заздалегідь – позбавить необхідності їздити угіддями в пошуках єгеря.

Використання електронного кабінету буде найбільш прогресивним варіантом організації використання бирок і обліку добутої дичини. 

Програмне забезпечення і електронний кабінет – в завтрашній публікації.

Детальніше...
Відкритий лист щодо Програми діяльності КМУ

Голові Верховної Ради України Д.О. Разумкову,

Голові депутатської фракції  політичної партії «Слуга народу» Д.Г. Арахамії

Голові політичної партії «Слуга народу» О.С. Корнієнку

Голові Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування О.В. Бондаренку

Прем’єр-міністру України Д.А. Шмигалю

Шановні Дмитро Олександровичу, Давиде Георгійовичу, Олександре Сергійовичу, Олеже Володимировичу та Денисе Анатолійовичу!

12.06.2020р Постановою Кабміну №471 було затверджено Програму діяльності Кабінету міністрів України.

В якій пунктом 9.2. «Екологічна політика» передбачено збільшення частки природоохоронних територій, реалізація довгострокової політики сталого розвитку лісового господарства, реформування рибного господарства. Але жодним чином не згадується галузь мисливського господарства, яка є сферою суспільного виробництва та налічує близько 700 000 мисливців – ніби її не існує.

 Вважаємо триваюче нехтування з боку влади питаннями мисливства неприпустимим і таким, що суперечить стратегічному курсу України на європейську інтеграцію.

Так, європейські країни давно і успішно пройшли шлях реформування і розвитку мисливської галузі. Як наслідок, наприклад, мисливська галузь Франції оцінюється в €3,6 млрд. і забезпечує 25,8 тисяч робочих місць; мисливська галузь Італії – в €3,26 млрд. і забезпечує 43 тисячі робочих місць, мисливство у Великобританії приносить економіці країни €3,2 млрд., а мисливці Німеччини щороку витрачають €1,6 млрд. на полювання. Загалом, мисливський сектор в ЄС оцінюється в €16 млрд. і забезпечує 102,6 тисяч робочих місць.

В Україні ж, найбільшій за площею мисливських угідь країні Європи, мисливська галузь забезпечує лише €0,008 млрд. надходжень та 6,3 тисячі робочих місць. Вважаємо, це є наслідком довготривалої відсутності уваги Уряду до мисливської галузі, та відсутності кроків щодо її реформування і розвитку відповідно до найкращих міжнародних практик та рекомендацій Європейської хартії полювання та біорізноманіття, рекомендованої Постійним комітетом Бернської конвенції для усіх країн-учасниць.

Враховуючи викладене вище, вимагаємо речення перше підп.17 пункту 9.2. Програми діяльності Кабінету міністрів України викласти в наступній редакції: «Реалізація довгострокової політики сталого розвитку лісового та мисливського господарства.».

З повагою,

Голова ГС "ВМС" С.А. Андросюк

Детальніше...
Програма реформування - "Блок Б" мисливські господарства (Частина 2)

Перша частина розміщена тут: http://gsvms.org.ua/uk/katehorii/statti/item/350-prohrama-reformuvannia-blok-b-myslyvski-hospodarstva-chastyna-1

  • Плата за користування мисливськими угіддями: – ЗУ встановити що, розмір плати встановлюється в залежності від бонітету, та зараховується до бюджету ОТГ на охорону мисливських тварин, місць їх перебування та компенсацію збитків с/х виробників (боротьба з підпалами, важкими пестицидами і т.д.)
  • Впровадження концесії державного мисливського фонду (мисливських тварин): визначення оптимальної чисельності мисливських тварин по господарству та щорічної плати за їх користування, скасування плати за ліцензії. Перегляд Порядку упорядкування мисливських угідь та внесення змін до ЗУ
  • Скасування для мисливських господарств щорічних таксації та ліміту добування тварин: впровадження плану добування, маркування добутої дичини та значної фінансової відповідальності за недотримання оптимальної чисельності. Внесення змін до ЗУ
  • Створення списку мисливських видів пернатих, перегляд сезону полювання на пернатих та копитних мисливських тварин: для формування оптимальної статевовікової структури, з метою підвищення відсотка самців з високими трофейними якостями. Внесення змін до ЗУ
  • Режим тиші: по аналогії з європейськими країнами – з 15.04 по 15.05. Внесення змін до ЗУ
  • Скасування ліцензій, відстрільних карток, норм відстрілу: продаж одноразових маркувань на окремний вид дичини відповідно до плану добування. Внесення змін до ЗУ
  • Компенсація втрат в зв’язку з АЧС– аналогічно з фермерськими та особистими селянськими господарствами передбачити державні компенсації або скасування плати за ресурс для користувачів мисливських угідь. Внесення змін до ЗУ
  • Збереження біотехнічних споруд(вольєрів, підгодівельних майданчиків, мисливських вишок для спостереження і т.д.): ввести адміністративну та кримінальну відповідальність за навмисне пошкодження і знищення. Внесення змін до ЗУ
  • Створення державної служби охорони мисливських тварин: державна охорона (мисливська варта), яка фінансується з спец.фонду. Наповнення його – плата за концесію державного мисливського фонду, податок с продажу зброї, боєприпасів та мисливського спорядження. Внесення змін до ЗУ, в т.ч. бюджетного
  • Наділення повноваженнями служби охорони посадових осіб мисливського господарства: надати такі саме повноваження, як у державної охорони (мисливської варти),. Внесення змін до ЗУ
  • Створення державних розплідників мисливських тварин: спеціалізація державних господарств, нацпарків на розведенні МТ задля продажу та розселення. Внесення змін до ЗУ
  • Створення ринку продукції мисливського господарства: першочергове право придбання дичини мисливцями, рештки – сертифікованими закупівельними пунктами. Внесення змін до ЗУ
  • Пропагування мисливства, як сфери суспільного виробництва, галузі природокористування та елемента активного відпочинку: скасування заборони пропаганди мисливства в закладах освіти, підтримка в ЗМІ, проведення фестивалів, ярмарків, виставок мисливських трофеїв, єгерських багатоборств.

Детальніше...
Про мисливське господарство Угорщини з перших вуст

В зв’язку з розпочатим нами обговоренням Програми реформування мисливської галузі України, щоб перейняти досвід успішного ведення мисливського господарста і перенести його на вітчизняні реалії, ми попросили у редакції угорського мисливського журналу Magyar VADÁSZLAP відповісти на наші питання – як влаштоване мисливство в Угорщині.

В Угорщині стати мисливцем можуть усі, кому виповнилось 18 років, в т.ч. й іноземні громадяни, за умови наявності юридичних документів, що підтверджують їх проживання на території країни. Якщо ж іноземці бажають приїхати в Угорщину на полювання, вони мають оформити тимчасову мисливську ліцензію і дозвіл на свою зброю. Зазвичай, офіси організаторів таких полювань допомагають іноземним мисливцям отримати усі необхідні документи.

В Угорщині існують і державні, і приватні мисливські господарства. Термін оренди угідь становить 20 років, його можна подовжити. Людина, якій належить земля, має право на полювання на ній. Тому, наприклад, якщо в ревірі (мисливському господарстві) є поля, які не належать мисливцям, вони повинні отримати дозвіл від власників землі на те, щоб «орендувати право на полювання». Тварини є власністю держави, але добута тварина стає власністю мисливця.

В Угорщині діє річний пропуск на полювання. Разом з дозволом на володіння зброєю цей документ дозволяє стати членом мисливського товариства. Можна також звернутись в один з ревірів, де мисливець має бажання пополювати, і укласти з ним угоду на полювання. Річну квоту на добування різних видів тварин дає держава. Тут функціонує Національна база даних по полюванню, де можна знайти різноманітні статистичні дані http://www.ova.info.hu/vgstat.html.

Загалом, система управління мисливською галуззю в Угорщині сильно змінилася. Тепер тут є міністерство, регіональні мисливці, мисливці кожного округу і так далі до самого базового рівня звичайних мисливців. Це складна організація, схожа на піраміду, – зазначає наш співрозмовник.

В Угорщині розвинене і вольєрне господарство. За умови наявності достатньої площі землі (наприклад, 500 га для дикого кабана), оформленні необхідних дозволів, забезпеченні належних умов для тварин, можна будувати вольєри. Вони бувають як державні, так і приватні.

Незважаючи на те, що браконьєрів, за словами журналіста, упіймати важко, якщо це все ж вдається – їх чекає в’язниця. Міра покарання залежить від тяжкості злочину, але зазвичай браконьєри володіють незаконною зброєю, це означає, що вони порушили кілька законів. Якщо звичайного мисливця спіймали на браконьєрстві, то він має сплатити штрафи і віддати свій дозвіл на полювання. Для протидії браконьєрству держава зобов'язує мисливські товариства наймати 1 керуючого дикою природою (єгеря) на 3000 га.

Щиро дякуємо за надані відповіді Bodi Abel, редактору журналу Magyar VADÁSZLAP

https://vadaszlap.hu/

Детальніше...
Програма реформування - "Блок Б" мисливські господарства (Частина 1)

Конкретні питання, що потребують вирішення при реформуванні мисливської галузі.

  • Змінити термін «користувач мисливських угідь» на «мисливське господарство». Оскільки термін «користувач» формує думку, ніби організації займаються виключно використанням і споживанням. Натомість «мисливське господарство» передбачає виробництво і створення продукції, надання послуг по проведенню полювання, зеленому туризму й інше. Засновниками МГ можуть бути юридичні (ТОВ, ГО, ФОП й ін) і фізичні особи. Потребує внесення змін в ЗУ.
  • Подовження терміну дії права користування угіддями або ведення мисливського господарства на відповідних територіях –: має відбуватись за заявою мисливського господарства автоматично, прийняттям рішення Ради субрегіонального (районного) рівня, на той саме термін без додаткових погоджень при виконанні суттєвих умов договору користування. Потребує внесення змін в ЗУ
  • Надати право мисливському господарству поділу угідь, відчуження та спадкування права користування угіддями: Потребує внесення змін в ЗУ
  • Створення електронного кабінету мисливського господарства – з картою території (обходи, сектори), реєстрація мисливців, № бирок маркування, добутої дичини, оплати послуг та інше. Потребує розробки програмного продукту, умовно «Мисливство в смартфоні», з боку ЦОВВ, що реалізує держполітику в мисливстві.
  • Спрощення отримання угідь у користування: або права ведення мисливського господарства – мають надаватись за рішенням Ради субрегіонального (районного) рівня за погодженням з територіальним підрозділом центрального органу з питань мисливства та з питань екології та природних ресурсів. Потребує внесення змін в ЗУ.
  • Позбавлення права використання мисливських тварин і ведення мисливського господарства: у всіх випадках лише по рішенню суду. Потребує внесення змін в ЗУ.
  • Площа і кордони мисливських угідь: суцільна ділянка до 35% території кожної ОТГ, але не менше ніж 3000 га, а для мисливських дичеферм – 100 га. Межі встановлюються по дорогам загального користування або по огорожам дичеферм. Потребує внесення змін в ЗУ.
  • Введення поняття «мисливська дичеферма»: огороджена територія на землях сільськогосподарського та лісогосподарського призначення, де тварини, які відносяться до мисливських, утримуються у напіввільних умовах Потребує внесення змін в ЗУ
  • Збереження середовищ перебування, особливо розмноження мисливських тварин: суцільні рубки на відтворювальних ділянках проводити за погодженням з мисливським господарством. Потребує внесення змін в ЗУ
  • Створення ПЗФ в межах мисливських угідь: обов’язкове погодження з мисливським господарством та Радою ОТГ, Радою субрегіонального рівня. Потребує внесення змін в ЗУ
  • Полювання в ПЗФ: в заказниках – на умовах їх паспорту; в національних парках – на пернату та хутрову дичину по непарним рокам, на копитних – один мисливський сезон кожен третій рік; в заповідниках – селекційній відстріл і відлов для розселення. Потребує внесення змін в ЗУ

Частину 2 Блоку Б «мисливські господарства» ми розглянемо у п’ятницю.

Детальніше...
Програма реформування - "Блок А" мисливці

Ми вже обговорили бажання і можливості «трьох стовпів» мисливської галузі. Тому сьогодні виносимо на обговорення мисливської спільноти конкретні питання, які потребують вирішення при реформуванні мисливської галузі. Блок А – мисливці.

Ініціювання змін до законодавства, що передбачатимуть:

Введення в ЗУ термін: МИСЛИВЕЦЬ – особа, що сприяє відтворенню диких тварин, яка має право на добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Створення електронного кабінету мисливця: Особистий кабінет мисливця на ресурсі ЦОВВ з доступом окремих посадових осіб  ЦОВВ та особисто мисливця, в якому відображаються № мисливського квитка, сплата щорічного мита, порушення правил полювання та покарання, участь в полюванні та здобуті тварини.

Скасування щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання: облік добутої дичини і порушення правил полювання відображаються в особистому електронному кабінеті мисливця.

Видача перших мисливських посвідчень: видача відбувається після проходження курсів з теоретичних знань і практичних навиків і складання іспитів, в т.ч. зі стрільби.

Дозволити мисливцям у присутності посадової особи КорМУ проводити селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин: внесення змін в ст. 32 ЗУ

Збільшити  термін дії дозволу на зброю: замість 3-х років повинно бути не менш 7-ми. Внесення змін в п.2.2. ІНСТРУКЦІЇ про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів

Скасування дозволу на придбання мисливської зброї при наявності дозволу на право зберігання, носіння того самого класа зброї, сертифікований продавець вписує в наявний дозвіл відомості про придбану зброю та повідомляє МВС

Право на придбання гладкоствольної зброї з 18 років, нарізної з 23 років. Внесення змін в п.12.1 ІНСТРУКЦІЇ МВС

Боротьба з браконьєрством: введення поняття  «браконьєрство» та кримінальної відповідальності за останнє, треба відокремити в свідомості суспільства мисливців, які порушують правила полювання, від осіб, які свідомо вбивають мисливських тварин заради наживи. Внесення змін в ЗУ

Реорганізація  УТМР задля надання МУ первинним колективам ОТГ чи декілька сіл 3000-6000 га на 20-30 мисливців. Сьогодні 23,6 млн Га знаходиться в управлінні 309 організацій, а буде в 4700.

Ліквідація держмисливгосподарств з наданням МУ міським мисливцям 3000-6000 га на 20-30 мисливців Сьогодні близько 4 млн Га знаходиться в управлінні 172 організацій, а буде в 800.

Надання угідь, які знаходяться в резерві не затребуваних угідь 8 млн Га, це 1600 нових користувачів. З урахуванням «інших» в країні може бути близько 8000 мисливських господарств, тобто одне господарство на 30-40 активних мисливців.

Встановлення національного «Дня мисливця»: подання Президентові на встановлення цього свята після визначення серед мисливців бажаної дати.

Блок Б «Користувачі» і Блок С «Органи влади» розглядатимемо в наступних публікаціях.

Детальніше...