Свинцевий шрот – заборонити не можна дозволити

Свинцевий шрот – заборонити не можна дозволити

Заборону використання свинцевого шроту нам готує Законопроект 0870 від 29.08.2019р, прийнятий в першому читанні Верховною Радою минулого скликання і направлений до Парламенту вже на друге читання.

Заборона, згідно з текстом документу, має розповсюджуватися на всі пояси особливого режиму зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання та відкритих водойм, що відносяться до джерел питного водопостачання. Однак, такі об’єкти не винесені в натуру, і мисливці не поінформовані про їх місце розташування. Якщо взяти до уваги інформацію, що в Україні на питну воду з відкритих джерел приходиться близько 80% (в Європі – до 30%), то очевидно, що заборона торкнеться більшості водойм на території вітчизняних мисливських угідь.

Необхідність обмежити використання свинцевого шроту виникла в зв’язку з тим, що в 2002 році Україною була ратифікована Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. Згідно з Планом дій цієї Угоди, Сторони мають намагатися припинити використання свинцевого шроту при полюванні на водно-болотних птахів.

В Європі прийняттю подібних обмежень передують дослідження і консультації з мисливськими організаціями. Дехто називає тему досліджень впливу свинцевого шроту зручною для отримання грантів, адже вона вигідна деяким представникам збройового бізнесу. В Україні дослідити вплив свинцевого шроту на водно-болотні системи, і головне – визначити можливі альтернативи для мисливців, мали в рамках Загальнодержавної цільової екологічної програми збереження, відтворення та невиснажливого використання біорізноманіття України на 2009-2027рр. Однак, її так і не затвердили.

Не були проведені дослідження щодо того, наскільки значний внесок мисливців у забруднення довкілля свинцем – в Україні добувають в рази менше дичини, ніж у країнах Європи, де впольована качка не є рідкістю в магазинах. Серед опитаних нами мисливці з багаторічним стажем не виявилося жодного, хто б знаходив у шлунку качки свинцевий шрот. Вражаючі масштаби забруднення природи свинцевими сполуками з боку промисловості добре описані в цій статті https://ekoinform.com.ua/?p=5802 Окрім того, якщо на полювання у нас виходить до 0,5 мільйона мисливців, то на риболовлю, де також застосовуються свинцеві грузила, близько 10 млн рибалок. То чому ж «екологічна» боротьба за чисте довкілля у нас перетворюється виключно на боротьбу з мисливцями?

Сьогодні значна частина українських мисливців володіє зброєю старих зразків, яка не просто слугує їм роками, а ще й передається із покоління в покоління. Така зброя не є придатною для використання стального шроту, тобто, для її власників заборона використання свинцевого шроту означатиме неможливість полювати. Або ж – необхідність заміни рушниці. Примусове переозброєння мисливців – це про великі прибутки для виробників зброї. Фінансова неспроможність замінити рушницю – це про мрію «екологів» заборонити полювання. Бо сьогодні українські анти-мисливці не приховують, що до заборони мислива вони йдуть крок за кроком. Почнуть з водно-болотних угідь, продовжать забороною використання свинцевого шроту на полях?

В цей самий час мисливці Європи вже давно і активно підіймають питання щодо збільшення кількості підранків  при переході зі свинцевого на стальний шрот. В умовах українських реалій безальтернативна заборона використання свинцевого шроту призведе лише до збільшення кількості порушників законодавства.

«Всеукраїнська мисливська спілка» направила свої заперечення щодо Законопроекту 0870. Закликаємо мисливські організації та усіх мисливців звернутись до депутатів із своїми запереченнями, аби спільно не допустити прийняття згубних для мисливства заборон.

Заперечення 0870