Нещодавно на фейсбук-сторінці Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь було опубліковано для обговорення Кодекс українського мисливця. Та оскільки обговорити його з колегами у нас не вийшло, бо після коментаря нашу сторінку там було заблоковано, ми викладемо свої думки з цього приводу тут.

По-перше, хотілось би подякувати авторському колективу за пророблену роботу. І дуже схвально, що за основу було взяти досвід країн з віковими мисливськими традиціями, таких, як Польща. Однак, варто було б також взяти до уваги, що у Польщі і на законодавчому рівні мисливці мають ширші права, і в суспільстві користуються більшою шаною.

Тож, на нашу думку, щоб Кодекс справді працював, а не просто існував «для галочки», варто зосередити увагу на меті його розробки. Найперше, він має культивувати позитивний імідж мисливця в очах суспільства. А суспільство, давайте бути відвертими, не буде вичитувати 32 сторінки не зовсім потрібної йому інформації.

Тому пропонуємо розробити короткий (обсягом до 1 сторінки) перелік основоположних етичних норм, які стануть кодексом поведінки українського мисливця. І які мисливська спільнота має нести, як прапор, крізь медійне поле – розповсюджувати в ЗМІ, при сільрадах, навчальних закладах і т.д. Це буде одним з кроків, які, наприклад, змусять ЗМІ перестати писати «мисливець незаконно добув», бо мисливець має етичний кодекс, а незаконно добуває браконьєр.

Що ж стосується культурних традицій і всього іншого в документі, то вважаємо, що вони мають бути окремим, внутрішнім документом – Правилами полювання і поведінки українського мисливця. Наразі в Україні близько 1% населення – мисливці, разом з родичами – максимум 3%. І допоки наше суспільство не дозріло до сприйняття мисливця в позитивному образі, тиражування в медійному просторі таких традицій як, наприклад, злам та покут, не будуть працювати на покращення його іміджу.

В той самий час ми погоджуємось, що українські мисливці мають знати і плекати культурну спадщину, і не обов’язково сліпо наслідувати в цьому країни Європи. Бо, до прикладу, запропонований національний парадний однострій майже не містить національних елементів, а вартість такого костюму в європейських магазинах не є доступною для багатьох наших мисливців.

Окремо хотілось би торкнутись і питання З’їзду, яким запропоновано затвердити Кодекс. Ми вважаємо, що за загальнонаціональний документ навіть рекомендаційного характеру має проголосувати більшість мисливців. Однак, порядок участі чи висунення делегатів для участі в з’їзді ми не побачили…

Ваші пропозиції з приводу основних етичних норм мисливців, які мають бути включені в кодекс, можете залишати в коментарях на нашій сторінці або, можливо, і колеги – автори Кодексу, приймуть пропозиції.

Голова ГС "ВМС" Сергій Андросюк