Ведення вольєрного дичерозведення мисливськими господарствами

Концепція зміни до підходів ведення вольєрного дичерозведення мисливськими господарствами

Аналіз чинного законодавства

1. Закон України «Про тваринний світ»:

Об'єкти тваринного світу розведені (отримані) у напіввільних умовах можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.

2. Закон України «Про мисливське господарство та полювання»:

утримання мисливських тварин у напіввільних умовах - утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя;

Мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законом порядку, розведені в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, не забороненим законом, можуть перебувати у приватній, комунальній власності юридичних та фізичних осіб.

3. Цивільний кодекс України:

Стаття 321. Непорушність права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Основним актом, який регулює питання утримання тварин в вольєрах є Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затверджений наказом Міндовкілля від 30.09.2010 № 429.

Цей Порядок поширюється на юридичних та фізичних осіб, які утримують диких тварин в умовах неволі або в напіввільних умовах на території України, за виключенням суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сферах рибного господарства та аквакультури.

Тобто, для сфери рибного господарства створені умови ефективного ведення господарської/підприємницької діяльності по розведенню і реалізації риби та продукції аквакультур.

А відтак даний порядок НЕ ПОВИНЕН розповсюджуватись на мисливські господарства, які займаються розведенням диких тварин в вольєрних умовах, як для поповнення популяції тварин для випуску в угіддя, так і для реалізації м’ясної продукції. Для прикладу, умови по розведенню курей для виготовлення м’ясних продуктів не повинні відрізнятися від умов по розведенню фазана чи куріпки для подальшої реалізації.

1. Порядок містить цілий ряд норм, які є нелогічними та шкідливими для мисливських господарств. Наведемо деякі з них:

діюча норма коментар
Утримання та розведення диких тварин у стані неволі або в напіввільних умовах базується на таких принципах: гуманного ставлення до тварин; участі органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, громадських організацій у сфері захисту тварин від жорстокого поводження; обліку, регулювання чисельності диких тварин; обов'язкового виконання власниками диких тварин вимог чинного законодавства та цього Порядку. Не містить жодного принципу, який має передбачати права мисливських господарств Ця норма можливо має логіку для цирків, зоопарків, тощо
При утриманні диких тварин забороняється розміщувати в розташованих поруч приміщеннях диких тварин, взаємна присутність яких приводить до стресу; Абсолютно нелогічна і практично невиконувана для вольєрів норма. Як виявити, чи в лісі якась тварина відчуває почуття стресу? Ця норма можливо має логіку для цирків, зоопарків тощо
Власники диких тварин зобов'язані дотримуватись вимог … громадського порядку. Не зрозуміло, яка логіка для мисливських господарств? Власники диких тварин зобов'язані інформувати заклади охорони здоров'я про випадки укусу або травмування тварини. Не зрозуміло яка логіка для мисливських господарств. Як проконтролювати коли кабан вкусить іншого кабана?
У місцях, де утримуються та розводяться дикі тварини, які перебувають у стані неволі, має бути забезпечено їх облік шляхом ведення відповідного журналу. Журнал має бути прошитим та пронумерованим…. Абсолютний атавізм та штучна зарегульованість
Про народження тварини, протягом 24 годин письмово повідомляють відповідний територіальний (міжрегіональний територіальний) орган Держекоінспекції У разі загибелі або втечі тварини власник повинен протягом 24 годин повідомити про це Держекоінспекцію Не зрозуміло яка логіка для мисливських господарств Ця норма можливо має логіку для цирків, зоопарків, тощо
Під час транспортування тварини має забезпечуватися …благополуччя тварини. А яким чином забезпечити благополуччя при перевезенні, наприклад, оленя? Оціночна та корупційно небезпечна норма
Контроль за дотриманням законодавства при утриманні та розведенні диких тварин, які перебувають у стані неволі або у напіввільних умовах, у тому числі і мисливських тварин, здійснюють посадові особи Держекоінспекції, Держлісагентства, Держрибагентства, Держпродспоживслужби в межах своєї компетенції Наявність такої кількості контролюючих органів ніяким чином не сприяє розвитку вольєрних господарств, як успішного виду бізнесу, як це показує практика європейських країн.
Мінімальні норми площ для утримання та розведення диких тварин (з розрахунку на одну особину): кабани, косулі, лані, тапіри, бородавочники, дрібні антилопи- висота огорожі не менше 3 метри На основі чого зроблені дані розрахунки і для яких цілей – не зрозуміло. Ця норма можливо має логіку для цирків, зоопарків, тощо
Температурний режим, вентиляція та освітлення місць утримання тварин повинні відповідати виду тварин. Абсолютно нереальна норма для вольєрних господарств
Умови утримання, стан здоров'я та поведінка тварин повинні перевірятися щонайменше двічі на день власником або особами, які доглядають за тваринами. Абсолютно нереальна норма для вольєрних господарств
У разі порушення умов цього Порядку дикі тварини, які утримуються та розводяться у стані неволі або в напіввільних умовах, підлягають вилученню Держекоінспекцією Абсолютно шкідлива і корупційно небезпечна норма. Тобто, якщо немає доказів, що власник двічі на день не зайшов до вольєру або огорожа нахилилась і її висота становила 2, 90 м. – тварини можуть бути вилучені….

Повний аналіз даного наказу показує, що він має поширюватись виключно на зоопарки, цирки, тощо і категорично не повинен регулювати питання розведення тварин в мисливських господарствах в напіввільних умовах (природніх вольєрах).

Враховуючи вищезазначене, необхідно внести зміни до п.2.2 Порядку шляхом доповнення щодо виключення поширення норм порядку на суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері ведення мисливського господарства.

Дане виключення потребуватиме розробку нового Порядку розведення тварин в мисливських господарствах, орієнтоване на підтримку розвитку господарської діяльності мисливських господарств щодо розведення та реалізації м’яса та супутніх товарів, їх реалізацію на ринку.

Окрім того, надмірну зарегульованість на практиці містить процес відкриття вольєрного господарства, що фактично зупиняє користувачів мисливських угідь здійснювати таку господарську діяльність.

Довідково: Відкриття вольєра в лісі (напіввільне утримання)

1️⃣ Підтвердити право користування угіддями (чинне рішення / договір на мисливські угіддя).

2️⃣ Отримати згоду лісокористувача (письмове погодження лісгоспу на огородження частини лісу).

3️⃣ Розробити схему (проєкт) вольєра (межі, площа, огорожа, види тварин, біобезпека).

4️⃣ Погодити створення вольєра з органом у сфері мисливського господарства (обласний рівень).

5️⃣ Узгодити ветеринарні вимоги (Держпродспоживслужба (реєстрація, АЧС, план біобезпеки).

6️⃣ Перевірити природоохоронні обмеження (відсутність ПЗФ / спецрежимів (або окреме погодження).

7️⃣ Встановити огорожу без фундаментів і капітальних споруд.

8️⃣ Вести облік і експлуатацію, облік тварин, ветеринарний контроль, дотримання Наказу №429.

Навіть якщо користувач пройде «всі кола бюрократичного пекла», вкладе значні фінансові ресурси в будівництво вольєра тощо, економічна рентабельність такого капіталовкладення майже відсутня через позбавлення можливості користування тваринами, як об’єктом права власності, в «позамисливський період», тобто, фактично не може здійснювати забій та заготівлю для реалізації м’яса та субпродуктів.

Висновок: для реального поштовху в розвитку мисливського господарства користувачам мисливських угідь необхідно першочергово здійснити:

заходи з дерегуляції процесів відкриття і функціонування вольєрних господарств;

змін законодавства щодо реального забезпечення права власності на тварин які вирощені власниками в напіввільних умовах (вольєрах), тобто наданні можливості виготовляти і реалізовувати продукти тваринного походження саме мисливських тварин протягом всього року, на підставі Регламенту ЄС 2020/464, який встановлює правила для утримання тварин у відкритих вольєрах/зонах вигулу як частини органічного виробництва чи фермерських практик;

розробку окремого Порядку утримання та розведення мисливських тварин в мисливських господарствах, а діючий «Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах» має поширюватись виключно на зоопарки, цирки та інші умови утримання тварин в неволі;

потрібне введення в підзаконні акти і в практику поняття «мисливські ферми», як механізму покращення генофонду або для поставок м’ясної продукції та «мисливський вольєр» для подальшого випуску тварин в дику природу або для проведення полювань.

Володимир Баранець, заступник керівника Київського міського відокремленого підрозділу з юридичних питань ГС "ВМС"